ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
15 грудня 2021 року м. Київ № 826/9733/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софтлайн Груп Україна"
до Відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у місті Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003561208 від 04.01.2018 року,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Софтлайн Груп Україна" (далі також- позивач, ТОВ "Софтлайн Груп Україна" ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також- відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати подоткове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 04.01.2018 року №0003561208 в частині нарахування штрафних санкцій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, внаслідок помилки, допущеної під час складання податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2017 року, відбулось заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток, внаслідок чого виникла сума грошового зобов'язання 175 084,00 грн., однак, штрафні санкції у сумі 87 542 грн., зазначені не вірно відповідачем, оскільки застосовано штраф у розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, яке застосовується лише при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку. Проте, раніше винесені подоткові повідомлення-рішення від 05.10.2016 року № 0018951406, № 0005771402 та від 05.12.2016 року № 0006911402, що були прийняті ГУ ДФС у м. Києві, скасовані постановою Окружного адміністративного суду м. Києва. Тому вважає, що штраф повинен був скласти 25 відсотків від суми 175 084,00 грн. З огляду на вищевикладене, просить задовольнити позов.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
29.08.2018 року через канцелярію суду надійшов відзив відповідача на адміністративний позов, в якому останній просить відмовити в позові, посилаючись на результати перевірки, згідно яких 09.11.2017 року подана звітна податкова декларація за три квартали 2017 року з № 9234887576, в якій зменшено нараховану суму податку на прибуток за три квартали 2017 року на суму 175 084 грн. У зв'язку із чим винесено податкове повідомлення - рішення про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 175 084 грн. та штрафні санкції на суму 87 542 грн.
Щодо питання процесуального правонаступництва.
Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Судом встановлено, що 18.12.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України", відповідно до якої Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 537 від 19.06.2019 року утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1.
Установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Визначено територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.
Розпорядженням від 21.08.2019 року № 682-р "Питання Державної податкової служби" Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.
Разом з тим, 30.09.2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби", згідно з якою ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком.
Установлено, що: територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій; права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.
Відповідно до пункту 1 наказу Державної податкової служби України видано наказ №755 "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій", згідно з пунктом 1 якого розпочато з 01.01.2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 року №529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893, в тому числі, головного управління ДПС у м. Києві. Згідно з пунктом 1 Положення про Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, затвердженого наказом Державної податкової служби України № 643 від 12.11.2020, Головне управління Державної податкової служби є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території м. Києва, та є правонаступником майна, прав та обов'язків Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 43141267). Згідно з наказом ДПС України від 24.12.2020 року №755 «Про початок здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» з 01 січня 2021 року територіальні органи ДПС, утворені як її відокремлені підрозділи, розпочинають здійснення повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються як юридичні особи.
До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011), як відокремленого підрозділу (філії) Державної податкової служби України.
Таким чином, з 01.01.2021 року ДПС України функціонує як єдина юридична особа, що складається з центрального апарату та територіальних органів, утворених як її відокремлені підрозділи (без статусу юридичних осіб).
Отже, станом на день розгляду справи, функції та повноваження Головного управління ДПС у місті Києва, перейшли до його правонаступника - відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011), з огляду на що, в порядку статті 52 КАС України суд замінює відповідача у справі - Головне управління ДПС у м. Києві на відокремлений підрозділ Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011).
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ТОВ "Софтлайн Груп Україна" було подану 09.11.2017 року декларацію з податку прибуток підприємства за три квартали 2017 року №9234887576.
22.11.2017 року ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2017 року №9234887576, платника податків ТОВ "Софтлайн Груп Україна".
За результатами перевірки складено Акт перевірки №19280/26-15-12-08-20/38987207 від 22.11.2017 року, яким виявлено порушення вимог п.48.1 ст. 48, п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами доповненнями) та вимоги наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 19.05.2017 за №642/30510), а саме: «Податковими (звітним: періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137 цієї статті, є календарні: квартал., півріччя, три квартали, рік. При цьому податної декларація розраховується наростаючим підсумком»; заниження податку на прибуток за три квартали 2017 року в сумі 175 084 грн.
ГУ ДФС у м. Києві на підставі висновку, викладеного в акті камеральної перевірки від №19280/26-15-12-08-20/38987207 від 22.11.2017 року, прийняте податкове повідомлення-рішення від 04.01.2018 року №0003561208, яким за порушення вимог визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54, пункт 58.1 статті 58 Податкового кодексу України ТОВ "Софтлайн Груп Україна" визначено грошове зобов'язання в сумі 175 084 грн., та застосовано штрафні санкції на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у сумі 87 542 грн. Загальна сума становить 262 626,00 грн.
ТОВ "Софтлайн Груп Україна" не погодилось із податковим повідомленням-рішенням від 04.01.2018 року №0003561208 та подало до Державної фіскальної служби України скаргу від 24.01.2018 року.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 28.03.2018 №11078/6/99-99-11-01-01-25 скаргу ТОВ "Софтлайн Груп Україна" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 04.01.2018 року №0003561208 - без змін. Позивач не погодившись із результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 04.01.2018 року №0003561208 в частині нарахування штрафних санкцій та вважаючи його протиправним, звернувся до суду із даним позовом.
Суд, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 лютого 2010 року №2755-VI (далі по тексту - ПК України).
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 ПК).
Згідно із пунктом 57.1 статті 57 ПК, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Податок на прибуток підприємства та правова регламентація останнього встановлюються Розділом ІІІ ПК (у редакції, чинній на момент виникнення податкового боргу із вказаного платежу).
Відповідно до підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 ПК, платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.
Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК, у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до пункту 137.4 статті 137 ПК, податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
У свою чергу, згідно із пунктом 49.18 статті 49 ПК, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Суд звертає увагу, на неправильне визначення відповідачем штрафних санкцій в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні з огляду на наступне.
Так, відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 статті 54 ПК України, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
При повторному порушенні протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Отже, передбачений пунктом 123.1 статі 123 ПКУ розмір штрафної санкції диференційований залежно від повторності визначення суми податкового зобов'язання з цього податку або зменшення суми бюджетного відшкодування. За результатами акту перевірки ТОВ "Софтлайн Груп Україна" від №19280/26-15-12-08-20/38987207 від 22.11.2017 року було винесено податкове повідомлення-рішення від 04.01.2018 року №0003561208, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 175 084 грн. та застосовано штрафну санкцію 50% в розмірі 87 542 грн. Постановою Окружного адміністративним судом м. Києва від 03.03.2017 року по справі № 826/19290/16, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Софтлайн Груп Україна" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.10.2016 року № 0018951406, № 0005771402; від 05.12.2016 року № 0006911402. Рішення суду набрало законної сили 04.10.2017 року.
Наведене свідчить про те, що під час винесення оскаржуваного рішення від 04.01.2018 року №0003561208 про застосування 50% штрафних санкцій, попереднє рішення було скасовано.
Таким чином, суд вважає, що застосування штрафних санкцій 50% в податковому повідомленні-рішенні від 04.01.2018 року №0003561208 є помилковим, оскільки порушення вчинені в один період 2017 рік, і станом на дату (період) вчинення другого порушення штрафна санкція не була застосована, що виключає наявність повторності, умовою якої є саме визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку.
Враховуючи, що відповідачем не спростовано доводів позивача, суд доходить до висновку, що винесене відповідачем за результатами вказаної перевірки податкове повідомлення - рішення від 04.01.2018 року №0003561208, підлягає скасуванню в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 87542 грн., а позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача здійсненні ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 762,00 грн.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 132, 134, 139, 243 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Софтлайн Груп Україна" задовольнити повністю. 2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 04.01.2018 року №0003561208 в частині нарахування штрафних санкцій. 3. Стягнути здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю "Софтлайн Груп Україна" (код ЄДРПОУ 38987207, адреса: 03057, м. Київ, вул. Горького, буд. 33 В) документально підтверджені судові витрати у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДПОУ ВП:44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України: Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Софтлайн Груп Україна" (код ЄДРПОУ 38987207, адреса: 03057, м. Київ, вул. Горького, буд. 33 В);
Відповідач: Відокремлений підрозділ Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
Повне рішення суду складено 15.12.2021 року.
Суддя Л.О. Маруліна