Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
16 грудня 2021 року № 520/13940/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовномуго провадженняі адміністративну справу за позовом Ради адвокатів Харківської області (вул. Мироносицька, 63-А, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 38494160) до Національного агентства з питань запобігання корупції (бульвар Дружби Народів, буд. 28, м. Київ, 01103, код ЄДРПОУ 40381452), треті особи: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Харківської області (пров. Короленка, буд. 19, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 22642124), Недержавна некомерційна професійна організація "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України (вул. Борисоглібська, буд. 3, 5 пов., м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 38488439), В.о. керівника Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції Козакевич Аліна Сергіївна (бул. Дружби Народів, буд. 28, м. Київ, 01103), Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Новіков Олександр Федорович (бул. Дружби Народів, буд. 28, м. Київ, 01103) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Голова Ради адвокатів Харківської області Гайворонська В.В. звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, у якому просить суд визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо Вимоги від 02.07.2021 р. №47-01/49682/21 В.о. керівника Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції уповноваженої особи Козакевич Аліни Сергіївни, та скасувати Вимогу про надання інформації щодо адвокатів, які були членами Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області в період 2020 року та в період з 01.01.2021 року по 31.03.2021 року, та копій підтверджених документів.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що 09.07.2021 до Голови Ради адвокатів Харківської області надійшла вимога в.о. керівника Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) Козакевич Аліни Сергіївни про надання інформації щодо адвокатів, які були членами Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області в період 2020 року та в період з 01.01.2021 по 31.03.2021. На думку позивача, вимога НАЗК порушує законодавчі засади діяльності адвокатури та свідчить про намагання НАЗК протиправно втрутитись в роботу органів адвокатського самоврядування у поза правовий спосіб, що свідчить про очевидну протиправність дій, які полягають у незаконному визначенні адвокатів, що входять до органів адвокатського самоврядування, як суб'єктів подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Також, позивач зазначає, що вимога НАЗК не містить доказів, що остання є уповноваженою особою, не додано жодних доказів такого факту, а також не вказано, яким чином може впливати на реалізацію повноважень НАЗК, визначених Законом України «Про запобігання корупції», то такий підписант вимоги НАЗК діє з перевищенням своїх повноважень, не маючи повноважень вимагати від органів адвокатського самоврядування будь-якої інформації та документів, що підтверджує незаконність і протиправність таких дій зі сторони посадових осіб НАЗК та свідчить про свавільність таких дій та перевищення повноважень. Позивач вважає, що дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо вимоги про надання інформації щодо адвокатів, які були членами Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області в період 2020 року та в період з 01.01.2021 по 31.03.2021 є протиправними. З огляду на вказане представник позивача просить задовольнити позовні вимоги.
Харківським окружним адміністративним судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження по даній справі в порядку, передбаченому ст. 262 КАС України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а третім особам - пояснення щодо позову чи відзиву.
Відповідач, Національне агентство з питань запобігання корупції, надіслало відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Аргументуючи свою позицію, представником відповідача вказано, що з аналізу мети створення та кола повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури безумовно можна зробити висновок, що вона наділена владними управлінськими повноваженнями щодо набуття особою статусу адвоката, притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, крайньою формою якої є припинення права на заняття адвокатською діяльністю, отже члени дисциплінарних палат кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури є суб'єктами, на яких поширюється дія Закону. Також, вказано, що у скерованій Голові ради адвокатів Харківської області вимозі зазначено, що вказана інформація витребовується з метою реалізації Національним агентством своїх повноважень, які полягають у проведенні контролю щодо своєчасності подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також вказано норми Закону, які надають відповідачу такі повноваження, тобто чітко зазначено мету та підставу направлення вказаної вимоги.
Від Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України надійшли пояснення по справі, відповідно до яких вказано, що дії відповідача щодо вимоги про надання інформації щодо адвокатів, які були членами Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області є протиправними, оскільки порушують законодавчі засади діяльності адвокатури. Діяльність адвокатури не пов'язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, державні органи не можуть втручатись в її роботу, у зв'язку з чим представник третьої особи просить суд задовольнити позовні вимоги.
Інші учасники справи правом на подання пояснень не скористались.
Суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже учасниками справи у прийнятні поза розумним сумнівом строки були реалізовані права на подачу відповідних процесуальних документів.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.
09.07.2021 на ім'я Голови ради адвокатів Харківської області Гайворонської В.В. надійшла вимога Національного агентства з питань запобігання корупції від 02.07.2021 №47-01/49682/21 на підставі ч. 1 ст. 13 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до якої з метою реалізації Національним агентством повноважень щодо контролю своєчасності подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, керуючись ч. 1 ст. 13 Закону вимагає надати інформацію, в якій зазначити прізвища ім'я та по батькові адвокатів, які були упродовж 2020 року та у період з 01.01.2021 по 31.03.2021 членами дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області та копії підтвердних документів.
Позивач вважає дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо вимоги від 02.07.2021 №47-01/49682/21 в.о. керівника Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції уповноваженої особи Козакевич Аліни Сергіївни та саму вимогу про надання інформації щодо адвокатів, які були членами дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області в період 2020 року та в період з 01.01.2021 по 31.03.2021, та копій підтверджуючих документів протиправними і такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Щодо доводів відповідача про відсутність порушеного права позивача та невірно обраного захисту, суд зазначає наступне.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (п. 2 рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року по справі № 9зп).
Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
У даному випадку із позовною заявою звернулась Голова Ради адвокатів Харківської області Гайворонська В.В. як посадова особа органу адвокатського самоврядування, на ім'я якої направлено вимогу про надання інформації щодо адвокатів, які були членами дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області в період 2020 року та в період з 01.01.2021 по 31.03.2021. Вважаючи таку вимогу незаконною та такою, що за своєю суттю є фактичним втручанням органу державної влади в діяльність незалежного інституту адвокатури, Голова Ради адвокатів Харківської області як посадова особа і реалізує своє конституційне право судовий захист шляхом оскарження дій відповідача і визнання такої вимоги незаконною у відповідності до ст. ст. 5, 19 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо оскаржуваних у даній справі дій та вимоги відповідача, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про запобігання корупції» визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Статтею 11 «Про запобігання корупції» встановлено перелік повноважень Національного агентства як державного органу, що по суті є визначенням його владних управлінських функцій.
Відповідно до п. 6-1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень Національного агентства належать здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство має право отримувати заяви фізичних та юридичних осіб про порушення вимог цього Закону, проводити за власною ініціативою перевірку можливих фактів порушення вимог цього Закону.
Відповідно до 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 4 частини першої статті З цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Відповідно до п.п. «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, зокрема, є представники громадських об'єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до Закону України «Про державну службу», Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», інших законів (крім іноземців-нерезидентів, які входять до складу таких комісій), Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», і при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої цієї статті.
Так, згідно зі ст. 131-2 Конституції України незалежність адвокатури гарантується.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються спеціальним Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.
З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування (ч. 3 ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до органів адвокатського самоврядування належать, в тому числі, кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури.
Тобто, з вищевикладеного вбачається, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є органом адвокатського самоврядування та у відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є незалежною від органів державної влади та місцевого самоврядування. На членів дисциплінарної палати КДКА Харківської області прямо поширюється дія ч. 1 ст. 5 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
За правовою природою створення, функціонування та діяльності КДКА Голова, заступники Голови та члени КДКА не є у розумінні Закону України «Про запобігання корупції» іншими особами, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, оскільки Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не містить таких термінів як конкурсна та дисциплінарна комісія.
Таким чином, оскільки адвокати, які входять до складу органів адвокатського самоврядування, не мають статусу осіб, які відповідають визначенню суб'єкта декларування, то, відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», на адвокатів, які входять до складу органів адвокатського самоврядування, не поширюється дія цього Закону.
Судом встановлено, що оскаржувана вимога НАЗК не містить обґрунтування та посилання на норму Закону України «Про запобігання корупції», за якою адвокатів можна було б віднести до категорії суб'єктів декларування.
Крім того, відповідачем зазначено, що дія Закону України «Про запобігання корупції» поширюється на невизначене коло осіб (у тому числі тих, що не займають посад в органах державної влади чи місцевого самоврядування), які є членами конкурсних та дисциплінарних комісій утворених відповідно до інших законів.
Разом з тим, судом встановлено, що листом №45-08/5374/20 від 17.02.2020 Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції за підписом в.о. керівника Департаменту Амплеєва Олександра надано роз'яснення на звернення Голови Національної асоціації адвокатів України Лідії Ізовітової щодо правової невизначеності підпункту «в» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Так, НАЗК посилаючись на здійснений системний аналіз положень Конституції України, Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Конституційного Суду України у справі №3-р/2019, надало роз'яснення №45-08/5374/20 від 17.02.2020 наступного змісту:
«З огляду на викладене можна прийти до висновку, що адвокатура, як незалежний інститут громадянського суспільства, є спеціально уповноваженим недержавним професійним правозахисним інститутом, однією з функцій якого є захист особи від обвинувачення та надання правової допомоги, зокрема, при вирішенні справ у судах чи інших державних органах.
Варто звернути увагу, що діяльність адвокатури не пов'язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, державні органи не можуть втручатись в її роботу.
Водночас передбачені законодавством України антикорупційні заходи повинні, зокрема, відповідати вимогам і юридичній визначеності для забезпечення їх ефективності, дієвості, особливо коли йдеться про суб'єктів декларування.
Конституційний Суд України вважає, що юридичні конструкції норм права (дефініції, диспозиції), які не дають змоги їх адресатам - фізичним особам, що здійснюють діяльність, пов'язану із запобіганням, протидією корупції, чітко з'ясовувати свої обов'язки щодо подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повною мірою визначати свою поведінку та передбачати наслідки своїх дій, в окремих випадках можуть призвести до довільного тлумачення положень законів спеціально уповноваженими суб'єктами (органами державної влади) у сфері протидії корупції, що може призвести до сваволі у притягненні фізичних осіб до юридичної відповідальності, обумовлювати настання для них інших негативних правових наслідків.
Ураховуючи викладене, розширене тлумачення Закону, а саме віднесення Голови та членів кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, до суб'єктів, визначених підпунктом «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, може суперечити принципу правової визначеності, який є складовою принципу верховенства права».
Тобто, самим відповідачем зазначено у наданому ним роз'ясненні за №45-08/5374/20 від 17.02.2020, що вказані доводи можуть суперечити принципу правової визначеності та призводить до надмірного та необмеженого трактування зазначеної норми Закону України «Про запобігання корупції».
Суд зазначає, що принцип правової визначеності є елементом принципу верховенства права, що визнається і діє в Україні згідно зі ст. 8 Конституції України.
Зміст цього принципу розкривається, зокрема, у Доповіді Венеціанської комісії «Верховенство права». У цьому контексті ключова вимога полягає у тому, що закон має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку; такий же підхід характерний і для практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Якщо не самостійно, то принаймні з допомогою юриста особа має зрозуміти зміст норми права.
У рішенні у справі «Sunday Times проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зазначив, що «відповідні наслідки не потрібно передбачувати з абсолютною точністю: досвід показує, що це недосяжно. Хоча визначеність є дуже бажаною, вона може принести надмірну ригідність, а право повинно мати можливість йти в ногу з часом. Відповідно, у багатьох законах неминуче застосовуються терміни, які більшою чи меншою мірою є розпливчатими і тлумачення та застосування яких є питанням практики».
Крім самого формулювання норми права, для її відповідності принципу правової визначеності вона має також і застосовуватись у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю.
Також, на неможливість застосування норм Закону України «Про запобігання корупції» до «невизначеного кола осіб» вказано в рішенні Конституційного Суду України №3-р/2019 від 06.06.2019 у справі за конституційними поданнями Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та 65 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 5 частини першої статті 3, абзацу третього частини третьої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб», а саме: «... юридичні конструкції норм права (дефініції, диспозиції), які не дають змоги їх адресатам - фізичним особам, що здійснюють діяльність, пов'язану із запобіганням, протидією корупції, чітко з'ясовувати свої обов'язки щодо подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повною мірою визначати свою поведінку та передбачати наслідки своїх дій. В окремих випадках довільне тлумачення оспорюваних положень Закону №1700 спеціально уповноваженими суб'єктами (органами державної влади) у сфері протидії корупції може призвести до сваволі у притягненні зазначених фізичних осіб до юридичної відповідальності, обумовлювати настання для них інших негативних правових наслідків».
Також, суд звертає увагу на те, що у роз'ясненні Національного агентства з питань запобігання корупції від 03.02.2021 №1 щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларацій та повідомлень про суттєві зміни в майновому стані), наданому для забезпечення однакового застосування положень Закону у розділі другому цього роз'яснення щодо суб'єктів декларування, адвокатів-членів дисциплінарної палати КДКА також не визначено як суб'єктів декларування.
З огляду на викладене, суд вважає, що доводи відповідача про включення членів дисциплінарних палат кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури до невизначеного кола осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» є помилковим та таким, що ґрунтуються на довільному тлумаченні положень підпункту «в» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та не відповідає вищевказаним положенням.
Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі -Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.1997.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинне ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Поряд з тим, суд вважає, що оскаржувана вимога невмотивована, а висновки наведені відповідачем у відзиві на обґрунтування правомірності оскаржуваної вимоги, спростовуються як Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», так і Законом України «Про запобігання корупції», а також самим відповідачем у роз'ясненні, яке було надано відповідачем раніше.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про визнання протиправними дій Національного агентства з питань запобігання корупції щодо складання та направлення вимоги від 02.07.2021 №47-01/49682/21 в. о. керівника Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції уповноваженої особи Козакевич Аліни Сергіївни, визнання протиправною та скасування вимоги про надання інформації щодо адвокатів, які були членами дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області в період 2020 року та в період з 01.01.2021 по 31.03.2021, та копій підтверджуючих документів.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Ради адвокатів Харківської області (вул. Мироносицька, 63-А, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 38494160) до Національного агентства з питань запобігання корупції (бульвар Дружби Народів, буд. 28, м. Київ, 01103, код ЄДРПОУ 40381452), треті особи: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Харківської області (пров. Короленка, буд. 19, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 22642124), Недержавна некомерційна професійна організація "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України (вул. Борисоглібська, буд. 3, 5 пов., м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 38488439), В.о. керівника Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції Козакевич Аліна Сергіївна (бул. Дружби Народів, буд. 28, м. Київ, 01103), Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Новіков Олександр Федорович (бул. Дружби Народів, буд. 28, м. Київ, 01103) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо складання та направлення вимоги від 02.07.2021 №47-01/49682/21 в.о. керівника Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції уповноваженої особи Козакевич Аліни Сергіївни.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Національного агентства з питань запобігання корупції про надання інформації щодо адвокатів, які були членами дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області в період 2020 року та в період з 01.01.2021 по 31.03.2021, та копій підтверджуючих документів.
Стягнути на користь Ради адвокатів Харківської області (вул. Мироносицька, 63-А, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 38494160) за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції (бульвар Дружби Народів, буд. 28, м. Київ, 01103, код ЄДРПОУ 40381452) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Шляхова