Справа № 500/7374/21
16 грудня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області про зобов'язання сформувати та подати подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області в якому просить: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати та подати до Управління державної казначейської служби України у м.Тернополі Тернопільської області подання про повернення позивачці збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 8888,90 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 21.09.2021 придбав квартиру на підставі договору купівлі-продажу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При укладенні договору позивач сплатила збір на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 8888,90 грн. Позивач придбавав житло вперше, а тому вважає, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплатив такий збір безпідставно.
Ухвалою суду від 01.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 16.12.2021.
На виконання вимог ст.ст.159-165 КАС відповідач подав 09.11.2021 відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву та зазначено, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо реєстрації права власності громадян на нерухоме майно, тому не має можливості встановити факти придбання житла фізичними особами вперше. Крім того, зазначено, що позивач добровільно сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна і об'єднане управління не вчиняло дій та не приймало рішень щодо зобов'язання позивача сплатити такий збір. Крім того, вважає, що для з'ясування обставин у справі позивач повинен представити заяву про те, що він не має та не набував права власності на житло (в тому числі не приватизовував, не успадковував, не отримував у дар, не купував, зокрема як частку в спільному майні подружжя).
Позивач в судове засідання 16.12.2021 не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, подала 16.12.2021 клопотання про розгляд справи без участі їхнього представника.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, подав до суду 17.11.2021 пояснення по справі, в яких надано підтвердження, що кошти сплачені позивачем та надійшли на рахунок.
Враховуючи положення частини дев'ятої статті 205, частини четвертої статті 229 та частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав про ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Як випливає із матеріалів справи, 21.09.2021 між Приватним акціонерним товариством "Компанія з управління активами "Національний резерв" та позивачем було укладено договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за №2342. Відповідно до пункту 2.1 договору купівлі-продажу ціна квартири встановлена в розмірі 888890,00 грн.
Перед укладенням зазначеного договору купівлі-продажу квартири позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% відсотка від вартості придбаного житла 8888,90 грн.
Позивач 07.10.2021 звернувся до Головного управління ПФУ в Тернопільській області із заявою, в якій просив повернути безпідставно сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
За результатами розгляду даної заяви, 11.10.2021 Головне управління ПФУ в Тернопільській області надало відповідь заявнику про те, що підстав для повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, немає.
Не погоджуючись із відповіддю відповідача позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від 26.06.1997 року № 400/97-ВР.
Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування врегульовані у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740.
Згідно з пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пункт 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З системного аналізу наведених правових актів слід прийти до висновку, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, довідкою публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (аркуш справи 16), довідкою КП "Бучацьке бюро технічної інвентаризації" №364 від 06.10.2021 (аркуш справи 14) підтверджується, що позивач 21.09.2021 вперше придбав нерухоме майно за договором купівлі-продажу і при його нотаріальному посвідченні сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості такого.
Придбання позивачем житла вперше зумовлює у нього наявність права на звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу такого житла.
Відмова ГУ ПФУ у Тернопільській області в повернені позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу порушує право позивача на пільгу, передбачену чинним законодавством при придбанні житла вперше. Тому така відмова є протиправною.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, судом не здобуто.
За встановлених обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають до задоволення.
Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до пункту 5 даного Порядку, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна, сплачено помилково, за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж, у зв'язку з чим кошти в сумі 8888,90 грн, сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню. А тому, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №819/1730/17 (К/9901/404/17). В якій зазначено, що оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача та наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сформувати та подати до Управління казначейської служби у м.Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 8888 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 90 (дев'яносто) коп.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 16 грудня 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769);
третя особа:
- Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Листопадова, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 37977726) .
Головуючий суддя Осташ А.В.