Справа № 420/14555/21
15 грудня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді -Юхтенко Л.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрія-Груп» (код ЄДРПОУ 39548012, 67832, Одеська область, Овідіопольський район, смт Великодолинське, садовий кооператив «Механізатор» 16/325) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу,-
До суду 13 серпня 2021 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрія-Груп» (код ЄДРПОУ 39548012, 67832, Одеська область, Овідіопольський район, смт Великодолинське, садовий кооператив «Механізатор» 16/325) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 208344 від 06 липня 2020 року на суму 17000 грн., № 221480 від 26 жовтня 2020 року на суму 17000 грн. та № 221731 від 09 листопада 2020 року на суму 1700 грн.
Ухвалою від 18 серпня 2021 року поновлено позивачу строк звернення до суду з даним позовом та прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу прийняті з порушенням норм чинного законодавства України, що є підставою для їх скасування.
Так, щодо оскаржуваної постанови № 208344 від 06 липня 2020 року позивач зазначив, що відповідачем при здійсненні габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки VOLVO державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (контейнеровоз) помилково визнано вантажний транспортний засіб позивача великоваговим, що призвело до протиправного нарахування плати за проїзд та притягнення позивача до відповідальності.
Щодо оскаржуваної постанови № 221480 від 26 жовтня 2020 року позивач зазначив, що акт проведення перевірки не містить назву органу державного контролю, а рахунок плати за проїзд не містить номеру, дати складання та відсутні відомості про акт, на підставі якого складено розрахунок.
Сам рахунок містить невірні показники параметрів, на які повинна нараховуватися плата за проїзд (1110кг), та з урахуванням 2 % похибки перевищення на одиночну вісь складає 890 кг та перевищення параметрів від нормативу складатимуть - 8, 09 %, а не зазначені 10, 09 %.
Тому, позивач вважає, що в даному випадку перевищення параметрів від нормативів буде складати менше 10 %, а тому застосування відповідачем в оскаржуваній постанові ч. 1 абз. 15 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» не є вірним. Також позивач звернув увагу, що довідка № 0001826 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 08.09.2020 року не містить зазначення часу та відсутні відомості про оператора вагового комплексу, також у матеріалах справи складені відповідачем відсутні відомості щодо вагового обладнання.
Щодо оскаржуваної постанови № 221731 від 09 листопада 2020 року позивач зазначив, що за ТТН № 00000018 від 18.09.2020 року здійснювалось внутрішнє перевезення.
В акті перевірки № 246292 від 22.09.2020 року міститься посилання на порушення позивачем вимог п. 3.3. наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385, яким передбачена вимога щодо наявності у перевізника заповнених тахокарт. Але позивач зазначив, що вимоги п. 3.3. цього наказу не можуть бути застосовані до внутрішніх перевезень, адже Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті затверджена відповідно до Закону України «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, Конвенції Міжнародної організації праці про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті». При здійсненні внутрішніх перевезень у перевізника заповнених тахокарт не передбачена.
До суду 23 вересня 2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що уповноваженим територіальним органом правомірно проведено рейдову перевірку транспортних засобів та при проведенні вимірів транспортного засобу марки VOLVO державний номерний знак НОМЕР_1 встановлено перевищення допустимого навантаження на одиночну вісь автомобіля на 2, 020 тони. При нормативно допустимій вазі 11 т, встановлено 13, 020 т, тобто перевищення склало 18, 36 %, що є підставою для відповідача застосувати штрафну санкцію в сумі 17 000 грн.
По постанові № 221480 від 26 жовтня 2020 року відповідач зазначив, що при проведенні габаритно-вагового контролю транспортного засобу ДАФ НОМЕР_3 виявлено перевищення вагових параметрів, а саме встановлено перевищення допустимого навантаження на одиночну вісь автомобіля на 1, 11 тон при нормативно допустимій вазі 11 т та встановлено 12, 11 т, тобто перевищення на 10, 09 %, що є підставою для застосування штрафу 17 000 грн.
По постанові № 221731 від 09 листопада 2020 року відповідач зазначив, що було проведено перевірку додержання водієм режиму праці та відпочинку. Натомість водієм не було надано необхідного документа для перевірки листок режима праці та відпочинку (тахокарти) продукт роботи тахографа. Відповідач зазначив, що транспортний засіб обладнаний тахографом, що не заперечується позивачем.
У свою чергу позивачем надана відповідь на відзив (вхід. № 52230/21 від 22.09.2021 року), відповідно до якої позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідачем не подано до суду заперечення.
Ухвалою суду від 13 жовтня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою, що занесена до протоколу судового засідання від 13 жовтня 2021 року закінчено підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 17 листопада 2021 року.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З цих підстав, суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 17 листопада 2021 року, про продовження розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрія-Груп» зареєстроване як юридична особа в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, дата запису 15.12.2014 року, номер запису 1543102000003662, основним видом господарської діяльності є інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (52.29), що підтверджено витягом з ЄДР.
Матеріалами справи підтверджено, що уповноваженими особами територіального органу Укратрансбезпеки була проведена рейдова перевірка транспортного засобу VOLVO, номерний знак НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , що належить ТОВ «Юрія-Груп» додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої складено акт №216558 від 13.05.2020 року (а.с. 23), яким зафіксовано, що під час перевірки виявлено порушення надання послуг з перевезення вантажу, про що свідчить CMR S667786 від 12.05.2020 року з переваженням вагових параметрів на одиночну вісь 13 т., у тому числі порушення, відповідальність, за які передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - порушення встановлених законодавством вагових норм від 10 %, але не більше 20 % при перевезенні вантажу, відповідальність, за що передбачена абз. 15 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
Водій ОСОБА_1 з актом ознайомився, про що свідчить його підпис.
Також уповноваженими особами територіального органу Укртрансбезпеки був складений розрахунок № 026820 від 13.05.2020 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів (а.с. 24) та довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю.
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі цього акту перевірки та доданих до нього матеріалів, Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 208344 від 06.07.2020 року, яким покладено на позивача стягнення штрафу в сумі 17000 грн. відповідно до ч. 1 абз. 15 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 22).
Також матеріалами справи підтверджено, що уповноваженими особами територіального органу Укртрансбезпеки проведена перевірка транспортного засобу DAF, номерний знак НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , що належить ТОВ «Юрія-Груп» додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої складено акт № 241477 від 08.09.2020 року, яким зафіксовано порушення п. 22.5 ПДР України, а саме: при нормативному навантаженні на одиночну вісь 11, 00, фактичне навантаження становить 12, 11 т, що є порушенням абз. 15 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
Водій з актом ознайомлений, але відмовився від підпису, про що зроблена відповідна відмітка (а.с. 29).
Також уповноваженими особами територіального органу Укртрансбезпеки був складений розрахунок без номеру та дати плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів (а.с. 30) та довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю№ 0001826 (а.с. 31).
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі цього акту перевірки та доданих до нього матеріалів, Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 221480 від 26.10.2020 року, яким покладено на позивача стягнення штрафу в сумі 17000 грн. відповідно до ч. 1 абз. 15 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 28).
Також матеріалами справи підтверджено, що уповноваженими особами територіального органу Укртрансбезпеки проведена перевірка транспортного засобу DAF, номерний знак НОМЕР_5 , що належить ТОВ «Юрія-Груп» додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої складено акт № 246292 від 08.09.2020 року, яким зафіксовано порушення режиму відпочинку водія.
Водій відмовився від підпису, про що зроблена відповідна відмітка (а.с. 36).
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі цього акту перевірки та доданих до нього матеріалів, Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 221731 від 09.11.2020 року, яким покладено на позивача стягнення штрафу в сумі 1700 грн. відповідно до ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 35).
Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не належать задоволенню повністю, з огляду на таке.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до ст.ст. 1, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення-перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж,
інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Згідно із п. п. 22.3, 22.5 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, перевезення вантажу дозволяється за умови, що він: а) не наражає на небезпеку учасників дорожнього руху; б) не порушує стійкості транспортного засобу і не утруднює керування ним; в) не обмежує водієві оглядовості; г) не закриває зовнішніх світлових приладів, світлоповертачів, номерних і розпізнавальних знаків, а також не перешкоджає сприйманню сигналів, що подаються рукою; ґ) не створює шуму, не піднімає пилу та не забруднює проїзну частину і навколишнє середовище.
За спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Відповідно до п. 2, 4 «Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Відповідно до п.1.10 «Правил дорожнього руху», габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.
Згідно з п.3 «Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.10.2013 року, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.
Відповідно до п.п. 3, 15, 16, 18, 20 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів на інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.
Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Відповідно до п.5 «Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.10.2013 року, працівники відповідних підрозділів МВС під час здійснення габаритно-вагового контролю: 1) здійснюють зупинку транспортних засобів для проведення габаритно-вагового контролю у випадках, передбачених підпунктом 6 пункту 4 цього Порядку, з дотриманням Правил дорожнього руху; 2) здійснюють перевірку у водія великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу наявності дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформленого та виданого в установленому законодавством порядку. У разі відсутності такого дозволу вживають заходів щодо проходження габаритно-вагового контролю таким транспортним засобом; 3) у разі виявлення порушень правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, у тому числі за результатами здійснення їх габаритно-вагового контролю, вживають заходів реагування, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законодавчими актами.
Згідно з п.2.42 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, у разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт.
Так, з акту №216558 від 13.05.2020 року (а.с. 23) проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, на підставі якого прийнято оскаржувану постанову № 208344 від 06.07.2020 року вбачається, що під час перевірки виявлено порушення надання послуг з перевезення вантажу, про що свідчить CMR S667786 від 12.05.2020 року з переваженням вагових параметрів на одиночну вісь 13 т., за що передбачена відповідальність абз. 15 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
Позивач зазначив, що відповідачем вірно визначено, що вантажний транспортний засіб має таку кількість осей: 1. Одиночна (11т); 2. Здвоєні (18т ); 3. Одиночна (11т); 4. Одиночна (11т), але невірно застосовані зважування, оскільки слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 (п. 30 Порядку № 879), а тому встановлена вага 13020 кг є навантаженням на здвоєні осі, що не перевищує допустимих 18т.
У свою чергу у відзиві на позовну заяву відповідач звернув увагу, що при проведенні вимірів встановлено перевищення допустимого навантаження на одиночну вісь на 2, 20 тони, при нормативно допустимій 11 т, що підтверджено довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю.
Надаючи оцінку вказаним доводам сторін, суд доходить такого висновку.
З аналізу вище перелічених норм права доводиться, що не допускається рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т.
Позивач вказує на те, що посадовими особами неправильно здійснений розрахунок навантаження.
Так, позивач вважає, що друга вісь є здвоєною та по розрахунку позивача взагалі чотири осі.
Але з довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 13.05.2020 року посадовими особами на перевірку визначено 5 одиночних осей, друга з яких є перевантаженою - 13, 020 т.
Суду не надано позивачем докази на підтвердження того, що між другою та третьою осі є відстань, що не перевищує 2,5 та вони є здвоєними.
Тому з урахуванням встановлених та з'ясованих обставин суд вважає, позивач не надав жодних доказів на підтвердження своїх доводів та одночасно спростування довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 13 травня 2020 року.
Відповідно до абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи, що ТОВ «Юрія-Груп» було перевізником, суд доходить висновку, що відповідачем правомірно прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 208344 від 06.07.2020 року, а тому позовні вимоги в цій частині не належать задоволенню.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 221480 від 26 жовтня 2020 року на суму 17000 грн., суд зазначає таке.
Так, позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що сам розрахунок містить невірні показники параметрів, на які повинна нараховуватися плата за проїзд (1110 кг), з урахуванням 2 % похибки перевищення на одиночну вісь - 890 кг, виходячи з цього, перевищення параметрів від нормативу похибки 8, 09 %, а не 10, 09 %.
У свою чергу відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що при проведенні вимірів встановлено перевищення допустимого навантаження на одиночну вісь автомобіля на 1, 11 тони, при нормативно допустимій вазі 11 т, встановлено 12, 11 т, тобто перевищення склало 10, 09 %.
Надаючи оцінку вказаним доводам сторін, суд також звертає увагу, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження своїх доводів.
У той же час, суд вважає, що наведені відповідачем доводи є доведеними та обґрунтованими.
Посилання позивача на те, що в матеріалах справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відсутні відомості щодо вагового обладнання спростовуються наданим відповідачем копією свідоцтва про повірку регульованого засобу вимірювальної техніки № П 40 М 059049 20 від 20.05.2021 року (а.с. 71).
Тому суд доходить висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 221480 від 26 жовтня 2020 року на суму 17000 грн.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 221731 від 09 листопада 2020 року на суму 1700 грн., суд зазначає таке.
Так, позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що вимоги п. 3.3. наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385 не можуть бути застосовані до внутрішніх перевезень, адже Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті затверджена відповідно до Закону України «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, Конвенції Міжнародної організації праці про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті». При здійсненні внутрішніх перевезень у перевізника заповнених тахокарт не передбачена.
Відповідач зазначив, що транспортний засіб обладнаний тахографом, та відповідно до п. 6.1. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 340 від 07.06.2010 року, вантажні автомобілі з повною масою 3, 5 тони повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Автомобіль, що використовувався позивачем перевозив вантаж 22568 тон, сам по собі автомобіль важить набагато більше 3, 5 тони.
Надаючи оцінку цим доводам сторін, суд доходить таких висновків.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Аналіз положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385).
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;
тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Згідно з положеннями пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Пунктом 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010 визначено, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).
З врахуванням вище викладеного, суд доходить висновку, що положеннями статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, тахокарти або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010.
Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку тахокарти, або без оформлення індивідуальної контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Такий висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду по справі № 820/4624/17 від 11.02.2020 року.
Посилання позивача на те, що відповідно до п. 1 Інструкції № 385, цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт" , "Про дорожній рух", а тому вона належить до застосуванню лише до міжнародних автомобільних перевезень, відхиляються судом, оскільки п. 1 Інструкції говорить про підстави прийняття Інструкції, а у п.1.2., п. 1.3. цієї Інструкції визначено сфера її застосування, в яких зазначено, що ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, та ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами
(крім таксі) (п. 1.3. Інструкції), тобто без відокремлення видів перевезень.
Також суд зазначає, що відповідно до п. 1.3. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010, вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 221731 від 09 листопада 2020 року на суму 1700 грн., є безпідставним, не ґрунтуються на приписах закону, що регулюють спірні правовідносини, а отже не належать задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги не належать задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З огляду на те, що такі судові витрати відповідачем не понесені, жодні судові витрати не належать стягненню з позивача на користь відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрія-Груп» (код ЄДРПОУ 39548012, 67832, Одеська область, Овідіопольський район, смт Великодолинське, садовий кооператив «Механізатор» 16/325) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу,- відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуваннямп.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р.Юхтенко
.