14 грудня 2021 р. № 400/8987/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,
про:зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогами: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Миколаївської області провести нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 у відповідності до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 22.03.2019 року з урахуванням фактично сплачених сум.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що з 2015 року отримує пенсію відповідно до ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Після звільнення з військової служби позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Після досягнення пенсійного віку звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". На момент призначення йому пенсії за віком відповідачем, на його думку, застосовані не вірні показники середньої заробітної плати, тому пенсія виплачується у зменшеному розмірі.
Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. В обгрунтування своєї позиції, відповідач у письмовому відзиві пояснив, що згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування переведення позивача з одного виду пенсії (за вислугу років) на інший (за віком) здійснюється із застосуванням показника заробітної плати за 2014-2016 роки. Застосування норми вказаного Закону щодо врахування показника заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії до позивача не застосовується, оскільки його переведено з одного виду пенсії на інший, а не призначено вперше відповідно цього Закону. Переведення з одного виду пенсії на інший є зміною виду пенсії. При цьому, пенсійне законодавство не містить застереження щодо переведення з одного на інший вид пенсії лише в межах одного закону. тому, вимоги позивача є необгрунтованими.
Відповідно до ст. 262 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , з 2015 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"(далі - Закон № 2262-ХІІ).
22.03.2019 відповідачем була призначена позивачу пенсія за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Розмір пенсії становив 10475,96 грн. Пенсію позивачу обчислено відповідачем з 22.03.2019, з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки, який становить 3764,40 грн.
Не погодившись із розрахунком розміру пенсії на підставі показника середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті, вид виходить з наступного.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону№ 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Отже, ч. 3 ст.45 Закону № 1058-IV визначає порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Тому, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії за Законом № 1058-IV має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV.
Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст.40 Закону №1058-IV заробітна плата для обчислення пенсії визначається з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу була призначена пенсія відповідно до Закону № 2262-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії в порівнянні з Законом № 1058-IV.
Оскільки позивач вперше звернувся до відповідача за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-IV, підстави для застосування ч.3 ст. 45 Закону № 1058-IV до спірних правовідносин у відповідача відсутні.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 520/6808/17, від 12.06.2020 у справі № 400/293/19.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до
спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Повноважень суду для відходу від правових висновків Верховного Суду діючий КАС України.
У той же час, позивач не просить визнати відповідні дії відповідача протиправними.
Частина 2 ст. 9 КАС України надає суду право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У даному випадку, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо застосування показників середньої заробітної плати за 2014-2016 роки при обчисленні ОСОБА_1 пенсії за віком з 22.03.2019 року
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по справі розподіляються відповідно до вимог ст.139 КАС України
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити.
2.Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області щодо застосування показників середньої заробітної плати за 2014-2016 роки при обчисленні ОСОБА_1 пенсії за віком з 22.03.2019 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Миколаївської області (код ЄДРПОУ 13844159) провести нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 ( ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) у відповідності до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 22.03.2019 року з урахуванням фактично сплачених сум.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Мельник