справа №380/24400/21
провадження №
про повернення заяви про забезпечення позову без розгляду
16 грудня 2021 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., отримавши заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Сокальської міської громади про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Сокальської міської громади, в якому просить:
- зобов'язати Сокальську міську раду здійснити державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку (масив) за кадастровим номером 4624883100:15:000:0170;
- зобов'язати Сокальську міську раду розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на сесії та прийняття рішення, згідно якого надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення частини площі землі (масиву) у власність шляхом відведення позивачу безоплатно у власність вказаної у картографічному викопіюванні, розташованої на території Теляжської сільської ради, із земельної ділянки (4624883100:15:000:0170) площею 2,00 га, за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства для подальшого формування окремого кадастрового номеру на вказану частину площі земельної ділянки;
- встановити судовий контроль за виконанням рішенням суду щодо строків реєстрації комунальної власності та направлення заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення частини із земельної ділянки 4624883100:15:000:0170 у розмірі 2,00 га у власність безоплатно;
- зобов'язати Сокальську міську раду надати дозвіл на поділ земельної ділянки (масиву) за кадастровим номером 4624883100:15:000:0170.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, згідно з якою просить: заборонити Сокальській міській раді приймати будь-які управлінські рішення щодо несформованої площі землі за розташуванням с. Теляж Львівської області, що зазначено на картографічному викопіюванні за кадастровим номером 4624883100:15:000:0170 до ухвалення рішення суду за позовними вимогами ОСОБА_1 .
Вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову встановлені ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, відповідно до ч. 1, ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Позивачем до адміністративного позову не надано доказів сплати судового збору.
Натомість, у заяві про забезпечення позову позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки має статус учасника бойових дій.
Надаючи правову оцінку такому твердженню позивача, суддя зазначає наступне.
Відповідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, Герої України звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
При цьому п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» кореспондується із положеннями ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 цього Закону.
Так, абз. 1 п. 14 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що учасникам бойових дій (ст.ст. 5, 6) надаються такі пільги: першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.
Конструкція п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», в якому йдеться про «справи, пов'язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасник бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).
Як вбачається зі змісту позовних вимог, предмет спору у цій справі не стосується питання першочергового відведення позивачу земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва чи городництва, а стосується питання відведення позивачу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що не охоплюється правовим регулюванням норми абз. 1 п. 14 ч. 1 ст. 12 Закону № 3551-ХІІ в контексті права позивача як учасника бойових дій на її першочергове відведення.
Таким чином, з урахуванням предмету та підстав позову ця адміністративна справа не стосується захисту прав позивача як учасника бойових дій в контексті положень ст.ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому за таких обставин на нього не поширюється пільга, передбачена п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» згідно з якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Отже, судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Так, згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду клопотання про забезпечення позову судовий збір справляється за ставкою 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 становить 2270,00 грн.
Таким чином, за подання до суду заяви про забезпечення позову потрібно сплатити судовий збір у розмірі 681,00 грн.
Заявник документа про сплату судового збору не долучив, що свідчить про не додержання заявником вимог ст. 152 КАС України при зверненні до суду з заявою про забезпечення позову.
Згідно з ч. 7 ст. 154 КАС України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
З огляду на те, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 152 КАС України, така, на підставі ч. 7 ст. 154 КАС України, підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись ст.ст. 152, 154, 248, 256 КАС України, суд
заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Сокальської міської громади про зобов'язання вчинити дії - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції відповідно до ст. ст. 293-297 КАС України, з урахуванням строків, передбачених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.
Суддя Сидор Н.Т.