справа № 380/15199/21
16 грудня 2021 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач-1, Головне управління ПФУ у Львівській області), у якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в зарахуванні позивачу до страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за списком № 1 періоду роботи у відокремленому підрозділі «Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління» ДП «Львіввугілля» з 01.08.2019 по 31.07.2021, а також щодо відмови в зарахуванні позивачу до страхового (загального) стажу періоду його навчання в Державному університету «Львівська політехніка» з 01.09.1986 до 15.06.1994 та проходження позивачем строкової військової служби в період з 05.05.1987 до 05.06.1989;
- зобов'язати відповідача зарахувати до страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за списком № 1 період роботи позивача з 01.08.2019 по 31.07.2021 у відокремленому підрозділі «Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління» ДП «Львіввугілля», період навчання у Державному університету «Львівська політехніка» з 01.09.1986 до 15.06.1994 та проходження позивачем строкової військової служби в період з 05.05.1987 до 05.06.1989 із моменту звернення ОСОБА_1 із заявою, тобто 02.08.2021.
Підставою позову зазначено протиправність, на думку позивача, відмови відповідача у зарахуванні періоду навчання ОСОБА_2 у Державному університеті «Львівська політехніка» і періоду проходження ним військової служби до страхового стажу та в зарахуванні періоду роботи позивача у відокремленому підрозділі «Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління» ДП «Львіввугілля». На думку позивача, він не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо повноти сплати страхових внесків. Крім цього, навчання і службу в армії йому не зараховано, оскільки нібито ОСОБА_2 не надано диплому та військового квитка. Стверджує, що такі документи ним пред'являлися відповідачу, однак не були взяті до уваги з огляду на необхідність подання довідок з навчального закладу та військового комісаріату. Позивач вважає, що такі дії відповідача порушують його права, відтак він звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 14.09.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 19.10.2021 залучено до участі у справі як співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач-2, Головне управління ПФУ в Полтавській області).
На адресу суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву (за вх. № 72003 від 04.10.2021) в якому проти позову заперечив. В обґрунтування вказав, що позивачем до заяви про призначення йому пенсії не додано документів на підтвердження проходження військової служби та навчання у вищому навчальному закладі військового квитка та диплому про навчання відповідно, з огляду на що до стажу ці періоди не враховано. При цьому, відповідно до наданих ОСОБА_1 документів загальний страховий стаж позивача становить 22 роки 10 місяців 08 днів, в тому числі робота за Списком № 1 - 6 років, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку. Також зазначив, що рішення № 133950007492 від 06.08.2021 про відмову у призначенні пенсії за віком прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України у Полтавській області. Щодо періоду з 01.08.2019 по 31.07.2019 відповідач вказав, що зазначений період не враховано до страхового стажу та стажу роботи за Списком №1 у зв'язку з тим, що за цей період ВП «Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління» ДП «Львіввугілля» не сплатило страхові внески (єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування). Просив у задоволенні позову відмовити.
Від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 11796ел від 16.11.2021), в якому проти позову заперечив. Зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області за принципом екстериторіальності прийнято вмотивоване рішення № 133950007492 від 06.08.2021 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю у позивача необхідного пільгового та загального стажу роботи, підтвердженого в установленому законом порядку. Також навів доводи аналогічні тим, які вказані відповідачем-1.
Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.
Згідно із записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 17.10.1995 позивач, ОСОБА_1 , зокрема, з 29.05.2008 прийнятий на роботу інженером налагодження й випробувань другої категорії (на поверхні шахти) на дільницю налагодження шахтних стаціонарних установок відокремленого підрозділу «Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління» державного підприємства «Львіввугілля»; з 28.01.2013 позивача переведено учнем електрослюсаря підземного та направлено на курси в учбово-курсовий комбінат з відривом від виробництва; з 19.03.2013 ОСОБА_1 прийнято для проходження виробничої практики учнем електрослюсаря підземного на дільницю налагодження шахтних стаціонарних установок по направленню учбово-курсового комбінату; з 22.05.2013 позивача переведено на посаду електрослюсаря підземного п'ятого розряду з повним робочим днем в шахті після закінчення навчання з відривом від виробництва у ВП «Червоноградський учбово-курсовий комбінат» ДП «Львіввугілля».
ОСОБА_1 02.08.2021 звернувся до Сокальського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1.
Рішенням № 133950007492 від 06.08.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. Відмову обґрунтовано тим, що у позивача відсутній необхідній для призначення пенсії на пільгових умовах стаж роботи, передбачений пп. 1 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також у рішенні зазначено, що ОСОБА_1 надано такі документи: трудову книжку, довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 11-06/212-12 від 02.08.2021, видану «Шахтоспецмонтажно-налагоджувальним управлінням» Державного підприємства «Львіввугілля». На підставі аналізу наданих позивачем документів відповідач-2 дійшов висновку про те, що пільговий стаж роботи позивача становить 06 років, загальний страховий стаж - 16 років 10 місяців 08 днів; всього - 22 роки 10 місяців 08 днів, якого недостатньо для призначення пенсії.
Представником позивача 16.08.2021 скеровано до відповідача-1 адвокатський запит щодо надання останнім роз'яснень про зараховані та незараховані до стажу позивача періоди роботи.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 1300-5903-8/73572 від 18.08.2021 представника позивача повідомлено про те, що при прийнятті рішення № 133950007492 від 06.08.2021 враховано такі періоди роботи: з 17.10.1995 по 11.06.1999, з 16.10.2000 по 23.11.2000, з 09.04.2003 по 31.12.2003 та з 01.01.2004 по 21.07.2019 (відповідно до даних про сплату страхових внесків), в тому числі періоди з 28.01.2013 по 18.03.2013 та з 19.03.2013 по 21.07.2019 зараховано за Списком № 1. Поряд з цим повідомлено, що період роботи позивача з 01.08.2019 по 31.07.2021 не зараховано з огляду на те, що за вказаний період роботодавець не сплатив страхові внески. Щодо неврахування до загального стажу ОСОБА_1 періодів військової служби та навчання відповідач зазначив, що такі не зараховано у зв'язку з ненаданням позивачем військового квитка та диплому про навчання.
Позивач не погоджується із відмовою в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправними та необґрунтованим, тому звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
З аналізу частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, статті 23 Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України слідує, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV з наступними змінами та доповненнями, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності вказаним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених зазначеним Законом.
Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років (ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV).
Як передбачено частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій вказаної статті. Розміри пенсій для осіб, визначених вказаною статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 зазначеного Закону.
Пунктом 1 частини другої згаданої статті встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 за № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461. До цього Списку відносяться «Гірничі роботи», визначені розділом І (видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд) та посади працівників, що зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Довідкою № 11-06/212-12, виданою 02.08.2021 «Шахтоспецмонтажно-налагоджувальним управлінням» Державного підприємства «Львіввугілля», встановлено, що позивач з 19.03.2013 по 16.05.2013 працював на посаді, яка передбачена Списком № 1; з 22.05.2013 по дату видачі довідки продовжує працювати на передбаченій Списком № 1 посаді.
Судом встановлено, що періоди роботи позивача з 28.01.2013 по 18.03.2013 та з 19.03.2013 по 21.07.2019 зараховано до пільгового стажу роботи по Списку № 1. Спірним періодом в цій справі є час роботи позивача з 01.08.2019 по 31.07.2021.
Суд критично ставиться до доводів відповідачів про те, що спірний період не враховується до пільгового стажу позивача з огляду на несплату роботодавцем ОСОБА_1 страхових внесків.
За загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 у справі № 316/1392/16-а, від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі № 688/947/17, яка в силу приписів ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.
Законодавством не передбачена відповідальність застрахованої особи - найманого працівника за невиконання страхувальником - роботодавцем обов'язку сплати страхових внесків.
При цьому, найманий працівник не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії особи періодів її роботи на такому підприємстві.
Позбавлення працівника соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на підприємстві внаслідок невиконання підприємством обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України є неприпустимим та суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Суд звертає увагу, що у випадку невиконання страхувальником обов'язку щодо сплати єдиного внеску, в тому числі порушення строків його сплати, законодавством передбачає відповідальність страхувальника, шляхом сплати недоїмки, штрафу та пені на вимогу органу доходів і зборів, встановлюючи можливість виконання такої вимоги як виконавчого документа державною виконавчою службою та наділяючи орган доходів і зборів правом звернення до суду з позовом про стягнення такої недоїмки.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 01.03.2021 у справі № 423/757/17 та від 31.03.2021 у справі № 242/5696/16-а, за умови підтвердження пільгового стажу позивач як громадянин України наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.
Таким чином, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо незарахування до пільгового (спеціального) стажу за списком № 1 періоду роботи позивача у відокремленому підрозділі «Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління» ДП «Львіввугілля» з 01.08.2019 по 31.07.2021 та необхідність зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового (спеціального) стажу за списком № 1 період роботи у відокремленому підрозділі «Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління» ДП «Львіввугілля» з 01.08.2019 по 31.07.2021.
Щодо відмови в зарахуванні позивачу до страхового (загального) стажу періоду його навчання в Державному університету «Львівська політехніка» з 01.09.1986 до 15.06.1994 та проходження позивачем строкової військової служби в період з 05.05.1987 до 05.06.1989 суд зазначає таке.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
У свою чергу, суд відхиляє доводи відповідачів про те, що у зв'язку з відсутністю диплому про навчання позивача останньому до стажу роботи не враховано часу навчання з огляду на те, що така інформація відображена у трудовій книжці позивача.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази надання позивачем відповідачу військового квитка або іншого документа, який підтверджує факт проходження ОСОБА_1 строкової військової служби у період з 05.05.1987 по 05.06.1989. З долученої до матеріалів справи розписки-повідомлення про прийняття у гр. ОСОБА_1 документів у розділі «перелік документів, яких недостатньо для призначення пенсії» вказано: «військовий квиток».
Разом з тим, суд враховує, що період військової служби з 05.05.1987 по 05.06.1989 охоплюється записом у трудовій книжці позивача за № 2 (з 01.09.1986 по 15.06.1994 - навчання у Державному університеті «Львівська політехніка»). Таким чином, цей період також підлягає зарахуванню до страхового стажу ОСОБА_1 .
Також суд враховує, що рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області. Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до приписів Закону № 1058 позивач (у випадку призначення йому пенсії) перебуватиме на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача-2 про відмову в призначенні пенсії від 06.08.2021 № 133950007492 та про необхідність зобов'язання відповідача-1 зарахувати до загального страхового стажу позивача періоду його навчання в Державному університеті «Львівська політехніка» та періоду проходження військової служби з 01.09.1986 до 15.06.1994 та до пільгового (спеціального) стажу за списком № 1 періоду роботи ОСОБА_1 у відокремленому підрозділі «Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління» ДП «Львіввугілля» з 01.08.2019 по 31.07.2021, про що прийняти відповідне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Ураховуючи те, що відповідачем-2 не дотримано зазначених критеріїв при розгляді звернення позивача про призначення пенсії на пільгових умовах, такі дії не можуть вважатись правомірними.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Водночас суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору. Адже, незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок неправомірних рішень та дій суб'єкта владних повноважень, а спір по суті вирішено на користь позивача, тоді як прийняття рішення про часткове задоволення позову пов'язується виключно зі способом захисту порушених прав позивача.
Крім цього, у цьому випадку розмір компенсації судових витрат необхідно визначати виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог. Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 620/1116/20.
Оскільки, рішенням у справі визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в призначення пенсії відповідача-2, а зобов'язання щодо відновлення порушеного права позивача покладено на відповідача-1, то суд доходить висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача по 454,00 грн сплаченого судового збору на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36014 м. Полтава пл. Соборності 66; код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в призначенні пенсії від 06.08.2021 № 133950007492.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати з 02.08.2021 до загального страхового стажу ОСОБА_1 період його навчання в Державному університеті «Львівська політехніка» та період проходження військової служби з 01.09.1986 до 15.06.1994 та зарахувати з 02.08.2021 до пільгового (спеціального) стажу за списком № 1 періоду роботи ОСОБА_1 у відокремленому підрозділі «Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління» ДП «Львіввугілля» з 01.08.2019 по 31.07.2021, про що прийняти відповідне рішення.
4. У задоволенні решти вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 коп. сплаченого судового збору.
6. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.П. Качур