Рішення від 15.12.2021 по справі 380/18871/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/18871/21

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Повітряних Сил України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Повітряних Сил України, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.03.2018 року по 19.09.2018 року, на підставі визначення базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення березень 2018 року у зв'язку з підвищенням окладів, без урахування проведеної індексації по лютий 2018 року включно, у відповідності до абзаців 4,5,6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити виплату ОСОБА_1 фіксованої суми індексації грошового забезпечення у розмірі 16660 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят грн) 34 копійки, за період з 01.03.2018 року по 19.09.2018 року, з врахуванням проведеної індексації по лютий 2018 року включно, та березня 2018 року, як базового місяця для обчислення індексації, у відповідності до абзаців 4,5,6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 зі змінами "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення".

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Повітряних Сил України. Проте, позивач не погоджується із бездіяльністю Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення індексації грошового забезпечення у період з 01.03.2018 року по 19.09.2018 року, на підставі визначення базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення березень 2018 року у зв'язку з підвищенням окладів, без урахування проведеної індексації по лютий 2018 року включно, у відповідності до абзаців 4,5,6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, вказує, що індексація грошових доходів населення провадиться відповідно до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078. Просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Позивач - ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 13.08.2018 №428 (по особовому складу) його звільнено з посади заступника командира частини озброєння начальника технічної частини НОМЕР_1 . З 19.09.2018 позивача виключено зі списків особового складу частини та усіх видів грошового забезпечення.

Вважаючи протиправною відмову відповідача в нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 19.09.2018 позивач звернувся з відповідним позовом до суду, в якому просив визнати протиправними дії відповідача - військової частини НОМЕР_1 щодо неправильного нарахування індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 19.09.2016; стягнути з відповідача - військової частини НОМЕР_1 на користь позивача ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 19.09.2018 у сумі 86224,77грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.02.2021 у справі №380/11366/20, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з врахуванням базового місяця для нарахування індексації - січня 2014 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з врахуванням базового місяця для нарахування індексації - січня 2008 року з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.03.2018 по 19.09.2018 та про стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у розмірі 99886,20 грн. відмовлено повністю.

Суд вказав, що в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 відповідач безпідставно використовував для нарахування індексації грошового забезпечення позивача базовим місяцем січень 2014 року, тому в цій частині дії відповідача є протиправними. Водночас, з березня 2018 року відповідач правомірно визначав базовим місяцем для нарахування індексації березень 2018 року. Тому в задоволенні позовних вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у період з 01.03.2018 по 19.09.2018 (дата виключення позивача з особового складу військової частини НОМЕР_1 ) необхідно відмовити.

Відповідно до довідки - розрахунку Військової частини НОМЕР_1 позивачу за період з січня 2016 по лютий 2018 року нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення. За період з березня 2018 року не нараховувалась індексація грошового забезпечення.

Згідно листа від 22.10.2021 відповідач повідомив позивача про те, що індексація грошового забезпечення за період з березня 2018 року 19.09.2018 не нараховувалась та не виплачувалась, оскільки базовим місяцем для нарахування індексації був березень 2018 року у зв'язку із підвищенням з 01 березня 2018 року окладів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з ст. 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.

Згідно з ст. 8 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Преамбулою Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з ст.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно ч. 2 ст. 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до п.1-1 Порядку № 1078, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Так, відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

З аналізу пунктів 2, 5 Порядку №1078 випливає, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, в якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Аналогічна правова позиція випливає зі змісту постанов Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 803/203/17 і від 22.07.2020 у справі № 400/3017/19.

Схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності з 01.01.2008.

Отже, січень 2008 року був місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.02.2021 у справі №380/11366/20, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з врахуванням базового місяця для нарахування індексації - січня 2014 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з врахуванням базового місяця для нарахування індексації - січня 2008 року з урахуванням виплачених сум.

Суд вказав, що в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 відповідач безпідставно використовував для нарахування індексації грошового забезпечення позивача базовим місяцем січень 2014 року, тому в цій частині дії відповідача є протиправними. Водночас, з березня 2018 року відповідач правомірно визначав базовим місяцем для нарахування індексації березень 2018 року. Тому в задоволенні позовних вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у період з 01.03.2018 по 19.09.2018 (дата виключення позивача з особового складу військової частини НОМЕР_1 ) необхідно відмовити.

Відповідно до довідки - розрахунку Військової частини НОМЕР_1 позивачу за період з січня 2016 по лютий 2018 року нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення. За період з березня 2018 року не нараховувалась індексація грошового забезпечення.

Згідно листа від 22.10.2021 відповідач повідомив позивача про те, що індексація грошового забезпечення за період з березня 2018 року 19.09.2018 не нараховувалась та не виплачувалась, оскільки базовим місяцем для нарахування індексації був березень 2018 року у зв'язку із підвищенням з 01 березня 2018 року окладів.

Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.

Пунктом четвертим цієї постанови установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.

Зазначена постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року.

Відтак, березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 є місяцем підвищення доходів позивача. Вказана обставина сторонами у справі не заперечується.

Згідно із абзацом другим пункту п'ятого Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Водночас, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року по грудень 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%.

Разом з тим, у контексті спірних правовідносин необхідно звернути увагу на те, що питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку № 1078.

Так, відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.

Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядку № 1078 обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.

Однак, на переконання суду, у межах спірних правовідносин відповідач безпідставно оминув норми абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року) та не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу.

Як наслідок, не перевіривши наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року) та, не встановивши факту перевищення розміру підвищення грошового доходу позивача суми індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, відповідач не міг встановити право позивача на отримання визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) відповідно вимог до абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078.

За таких обставин суд ставить під сумнів правильність проведення нарахувань індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по 19.09.2018.

Відтак відповідач здійснив нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 19.09.2018, однак, як встановлено судом, не у належний спосіб.

Суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 19.09.2018 року з урахування абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078, виходячи з суми індексації у березні 2018 року, визначеної з урахуванням розміру підвищення доходу і розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, відтак зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 19.09.2018 року з урахування абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078, виходячи з суми індексації у березні 2018 року, визначеної з урахуванням розміру підвищення доходу і розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Суд вказує, що позивач просить суд зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити виплату ОСОБА_1 фіксованої суми індексації грошового забезпечення у розмірі 16660 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят грн) 34 копійки, проте в цій частині позов є передчасним, в суду відсутні підстави вважати, що права позивач в частині визначення фіксованої суми індексації грошового забезпечення будуть порушені.

Закріплений у ч. 1ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, відтак позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно ст. 139 КАС України судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 6,14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Повітряних Сил України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 19.09.2018 року з урахування абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078, виходячи з суми індексації у березні 2018 року, визначеної з урахуванням розміру підвищення доходу і розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Повітряних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 19.09.2018 року з урахування абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078, виходячи з суми індексації у березні 2018 року, визначеної з урахуванням розміру підвищення доходу і розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Судовий збір стягненню не підлягає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 15.12.2021.

Суддя Костецький Н.В.

Попередній документ
101946378
Наступний документ
101946380
Інформація про рішення:
№ рішення: 101946379
№ справи: 380/18871/21
Дата рішення: 15.12.2021
Дата публікації: 30.08.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (02.11.2021)
Дата надходження: 02.11.2021
Предмет позову: про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії
Учасники справи:
суддя-доповідач:
КОСТЕЦЬКИЙ НАЗАР ВОЛОДИМИРОВИЧ
відповідач (боржник):
Військова частина А2847
позивач (заявник):
Краснонос Олег Петрович