Провадження № 11-сс/821/558/21 Справа № 697/2442/21 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
14 грудня 2021 року Колегія суддів судової палати Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючогоОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 листопада 2021 року про накладення арешту на майно,
Ухвалою слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26.11.2021 року задоволено клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Черкаського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Черкаській області та накладено арешт на: 163 шт. металевих костилів, 43 шт. металевих підкладок, які належать регіональній філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», пляшку з полімерного матеріалу, домкрат, 2 металеві труби, ключ та автомобіль марки «ВМW» 520 д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 .
Залишено вказані речові докази на зберіганні на території відділу поліції №1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області (вул. Енергетиків, 86, м. Канів, Черкаська область).
Ухвала обґрунтована тим, що накладення арешту на майно необхідно з метою забезпечення збереження цих речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26.11.2021 року та постановити нову ухвалу, якою частково відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно в частині, щодо арешту автомобіля марки «ВМW» 520 д.н.з. НОМЕР_1 і зобов'язати слідчого повернути автомобіль власнику ОСОБА_6 .
В апеляційній скарзі вказує, що оскаржувана ухвала в частині арешту автомобіля винесена без достатніх на це підстав, та з суттєвими порушеннями норм КПК України, оскільки клопотання слідчого та ухвала слідчого судді не містить правової підстави для арешту автомобіля, не обґрунтовують можливість використання автомобіля як доказу у кримінальному провадженні та не враховують розумності та спів розмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
В автомобілі не було виявлено жодних викрадених речей чи інших предметів чи знарядь можливого злочину, жодних слідів кримінального правопорушення на автомобілі також не виявлено, а тому автомобіль не може бути в статусі речового доказу. Сама по собі наявність чи відсутність автомобіля не доводить та не спростовує події кримінального правопорушення.
Вважає, не доведеним доказ того, що автомобіль має ознаки речового доказу.
Порядок розгляду апеляційних скарг на ухвалу слідчого судді визначено статтею 422 КПК України, згідно з якою отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.
На виконання вимог вказаної норми закону апеляційним судом було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, ОСОБА_6 та Канівський відділ Смілянської окружної прокуратури, які в судове засідання не з'явились, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги без їх участі.
Заслухавши доповідь головуючого, вивчивши матеріали, які надійшли із Канівського міськрайонного суду Черкаської області, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим слідчого відділення відділу поліції №1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021250340000389 від 24.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.11.2021 року близько 03:49 год., троє невідомих осіб, перебуваючи на залізничній колії 69 кілометру регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця» в адміністративних межах с. Ліпляве, Черкаського району, намагалися здійснити крадіжку 163 металевих костилів та 43 металевих підкладок, які належать регіональній філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця», однак з причин, які не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, так як були виявлені майстром регіональної філії «Одеська залізниця» ОСОБА_7 та поліцейськими.
24.11.2021 року за даним фактом розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням було встановлено, що до даного злочину причетні жителі м. Канів, а саме ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9
24.11.2021 року в ході огляду місця події, а саме 69 кілометр під'їзної залізничної колії регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Укрзалізниця» Золотоноша - Ліпляве, що знаходиться в територіальних межах с. Ліпляве, Черкаського району, Черкаської області, було виявлено та вилучено викрадені речі: 163 шт. металевих костилів, 43 шт. металевих підкладок, пляшку з полімерного матеріалу, домкрат, 2 металеві труби, ключ, автомобіль «ВМW» 520 д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 .
В межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування з метою забезпечення збереження речових доказів звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, оскільки останнє відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, а саме з тих підстав, що воно відповідає критеріям, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, користування, розпорядження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
На думку колегії суддів, в клопотанні органу досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, у відповідності до яких необхідно накласти арешт на майно з метою його збереження.
Також колегія суддів зважує і на ту обставину, що автомобіль марки «ВМW» 520 д.н.з. НОМЕР_1 постановою слідчого СВ відділу поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області від 24.11.2021 року визнано речовим доказом.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про те, що клопотання слідчого та ухвала слідчого судді не містить правової підстави для арешту автомобіля, не обґрунтовують можливість використання автомобіля як доказу у кримінальному провадженні та не враховують розумності та спів розмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та те, що в автомобілі не було виявлено жодних викрадених речей чи інших предметів чи знарядь можливого злочину, жодних слідів кримінального правопорушення на автомобілі також не виявлено, а тому автомобіль не може бути в статусі речового доказу, є безпідставними та не спростовують висновків слідчого судді, оскільки слідчим доведено, що дане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, має важливе значення для встановлення об'єктивних обставин під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, його визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а метою його арешту є забезпечення зберігання речових доказів відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України.
Інші доводи наведені в обгрунтування апеляційної скарги суттєвими не являються та не можуть бути підставами для зміни чи скасування судового рішення, оскільки вони не підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Ухвалу слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 листопада 2021 року про накладення арешту на майно - залишити без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді