14 грудня 2021 року
м. Черкаси
Справа № 706/161/20
Провадження № 22-ц/821/1711/21
категорія: 301030000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Єльцова В.О.
суддів: Василенко Л.І., Карпенко О.В.
секретаря: Винник І.М.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
представник позивача: адвокат Кулинич Олексій Іванович
відповідач: ОСОБА_2
представник відповідача: адвокат Задояний Юрій Вікторович
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 14 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави.
Просила зобов'язати ОСОБА_2 повернути їй в натурі (передати) безпідставно набуте майно: ліжко двох'ярусне на три спальних місця вартістю 12000 грн. з шухлядами з вільхи; каструлю на 3 л вартістю 185 грн.; каструлю на 6 л вартістю 330 грн.; каструлю на 30 л вартістю 1000 грн. та стягнути судові витрати.
В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 посилалась на такі обставини.
ОСОБА_2 утримує та виховує шестеро власних дітей, записи про народження яких проведено відповідно до ст. 135 СК України. В другій половині 2018 р. служба у справах дітей Христинівської райдержадміністрації, яка контролювала багатодітну сім'ю ОСОБА_2 , виявила відсутність належних умов для проживання дітей. Були відсутні столи, стільці, спальні місця, засоби гігієни, продукти харчування тощо. Рекомендації щодо поліпшення становища ОСОБА_2 не виконувались. На кінець 2018 р. ОСОБА_2 була попереджена про можливість відібрання у неї дітей та розміщення їх у спецустановах. Перебуваючи із нею в дружніх стосунках, ОСОБА_2 звернулась до неї та її чоловіка ОСОБА_3 з проханням придбати необхідні продукти харчування, засоби гігієни, засоби для кухні, столи та ліжка за їх рахунок, оскільки на той час у неї не було коштів, а вона поверне витрати коштами, які поступають з відділу соцзабезпечення як багатодітній сім'ї та запевнила, що в зв'язку з народженням дитини їй буде виплачено у лютому 2019 р. 28000 грн.
З дружніх спонукань, зважаючи на складні життєві обставини ОСОБА_2 , вона погодилась на її пропозицію, яка була підкріплена передачею їй ОСОБА_2 паспорта та банківської картки, по якій гарантовано мали бути зняті та передані їй грошові кошти. За погодженням з ОСОБА_2 та за її участі в грудні 2018 р. - січні 2019 р. витрачено нею на придбання продуктів, одягу, взуття, конвектора, чайника, стола, дитячого ліжка, ліжка 2-ярусного та іншого більше 25000 грн. У січні 2019 р. куплено продуктів на 2318,50 грн., що підтверджується чеком № 8 від 10.01.2019 р., 03.12.2019 р. по видатковій накладній № ПП-041860 куплено борошно, томатна паста та інше на суму - 314,40 грн., сплачено за користування ОСОБА_2 електроенергією 396 грн. по рахунку станом на 01.01.2019 р., по товарному чеку № 1 від 05.01.2019 р. куплено продуктів на 537,50 грн., сплачено у школу за харчування дітей-школярів - 300 грн., сплачено у дитсадок - 200 грн., дитяче ліжко - 1000 грн., стіл розкладний полірований - 1000 грн., автопричіп дров рубаних - 1200 грн., куплений конвектор - 1248 грн. чек від 03.12.2018 р. По чеку від 03.12.2018 р. куплені товари секонд-хенда на 280 грн. Продукти по чекам від 03.12.2018 р. на 153,90 грн. Куплені каструлі, віник, совок, черпак по товарному чеку від 27.12.2018 р. на загальну суму 1730 грн. Куплений набір меблів: ліжко 2-ярусне на три спальних місця по чеку від 21.09.2014 р. у ОСОБА_4 жительки м. Умані, яка продаж меблів оголосила через інтернет, на суму 12000 грн. Всього документально підтверджені витрати становлять більше 22529,30 грн. Фактичні витрати значно вищі, оскільки ряд покупок здійснені без отримання чеків, на ринку. Меблі, куплені у жительки м. Умані, слід було перевезти в с. Шельпахівку, оплачувався нею грузовий автотранспорт, оплачувались послуги вантажників та інше. Завдячуючи її витратам та покупкам матеріальне становище ОСОБА_2 та дітей настільки поліпшилось, що претензії служби у справах дітей були припинені. ОСОБА_2 у лютому 2019 р. компенсувала їй у відшкодування витрат 8000 грн., від компенсації інших затрат відмовляється.
Надаючи юридичну оцінку правовідносинам між нею та ОСОБА_2 з приводу придбання речей як договір позички, вона зверталась в суд з позовом про стягнення боргу за договором позики. Однак рішенням суду від 01.11.2019 р. у справі № 706/829/19 в позові відмовлено з проведенням висновку, що її затрати на речі не підпадають під правовідносини позики.
Вважає, що правовідносини між нею та ОСОБА_2 підпадають під дію глави 83 ЦК України «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави». ОСОБА_2 зобов'язана повернути їй в натурі ліжко 2-ярусне на три спальних місця вартістю 12000 грн., каструлю на 3 л вартістю 185 грн.; каструлю на 6 л вартістю 330 грн.; каструлю на 30 л вартістю 1000 грн., а всього на суму 13515 грн. Перелічені речі куплені за її рахунок з умовою, що витрати будуть компенсовані.
На даний час ОСОБА_2 користується переліченими речами, які набуті без належної правової підстави, в своїх та своїх дітей інтересах. Факт придбання нею речей для сім'ї ОСОБА_2 в зв'язку з її неналежним утриманням дітей підтверджується листом-відповіддю на запит адвоката Христинівського районного центра соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 10.10.2019 р. № 162/01/07. Зобов'язання повернення затрат на меблі та каструлі надано їй ОСОБА_2 у письмовій формі 18.04.2019 р., виконане власноручно. Крім того, зобов'язання сплатити їй вартість меблів та каструль надано нею 25.04.2019 р. в приміщенні Шельпахівської сільської ради в присутності сільського голови Обараза В.С. та працівників Христинівського відділення поліції Єлісєєва С.В. та інших.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 14 липня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави, відмовлено повністю.
Рішення суду 1 інстанції мотивовано тим, що як свідчить аналіз матеріалів справи, зокрема, позовної заяви, показань свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , письмового документа, датованого 18.04.2019 р., відповідач набула майно за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству.
Отже, правовідносини сторін регулюються нормами зобов'язального права, а не статтею 1212 ЦК України, на яку посилалась позивач як на підставу позовних вимог. Таким чином, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.
Враховуючи зазначені обставини, у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У серпні 2021 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення 1 інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову та стягнути витрати на правничу допомогу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судом 1 інстанції при ухваленні рішення неправильно застосовано норми матеріального права.
Стверджує, що ОСОБА_2 набула майно за її рахунок без достатньої правової підстави і має його повернути згідно ч.1 ст. 1213 ЦК України внатурі.
Вказує, що поскільки ОСОБА_2 використовує речі, які придбані нею, в чому немає сумнівів, оскільки підтверджено комплексом доказів(письмових та свідків, службою у справах дітей), відмовляється від компенсації вартості цих речей, вона розцінила правовідносини як безпідставно придбане ОСОБА_2 майно та просила суд про його повернення, тобто правовідносини в її оцінці підпали під ознаки глави 83 ЦК України «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави».
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
17 серпня 2021 року до Черкаського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 14 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 серпня 2021 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єльцов В.О., судді Василенко Л.І., Карпенко О.В.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 13 вересня 2021 року відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи про її розгляд та з викликом сторін в судове засідання.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Судом 1 інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_2 надала позивачу ОСОБА_1 письмовий документ, датований 18.04.2019 р., в якому зазначено, що ОСОБА_2 винна ОСОБА_1 12000, не зазначено яких одиниць, за меблі, які купляла, каструлі.
У позовній заяві ставиться питання про зобов'язання ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 в натурі (передати) безпідставно набуте майно: ліжко двох'ярусне на три спальних місця вартістю 12000 грн. з шухлядами з вільхи; каструлю на 3 л вартістю 185 грн.; каструлю на 6 л вартістю 330 грн.; каструлю на 30 л вартістю 1000 грн.
Придбання майна позивачем ОСОБА_1 та передача цього майна за домовленістю сторін відповідачу ОСОБА_2 з наступним поверненням коштів за це майно стверджується показаннями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , письмовим документом, датованим 18.04.2019 р. за підписом ОСОБА_2 .
Свідок ОСОБА_5 , фахівець із соціальної роботи І категорії відділення соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді Територіального центру надання соціальних послуг у Христинівському районі, у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 є багатодітною матір'ю, перебуває в складних життєвих обставинах, щодо неї здійснювався соціальний супровід. До неї виїжджала комісія, яка встановила, що спальних місць не було в необхідній кількості, були лише один диван та одне крісло. Після цього ОСОБА_2 звернулась до ОСОБА_1 , яка погодилась допомогти. У ОСОБА_2 появились спальне ліжко, дрова, в хаті було тепло, в хаті були борошно, крупи, становище дітей поліпшилось. Поліпшення сталось в лютому 2019 р. Вони спілкувались з ОСОБА_1 , погоджували, що треба купити. Вона так розуміє, що поліпшення у ОСОБА_2 стались за рахунок ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_3 , який проживає з ОСОБА_1 у незареєстрованому шлюбі, у судовому засіданні пояснив, що якось до них прийшла ОСОБА_2 , просила допомоги. Вони купили їй продукти, куплялись меблі, посуд. В Умані знайшли ліжко двох'ярусне, внизу два місця і вверху два місця, купили його. Привезли дрова, подарували стола. ОСОБА_2 говорила, що компенсує витрати. Дитячі меблі коштують 12000 грн., ОСОБА_1 заплатила кошти хазяйці, де брала ліжко.
Свідок ОСОБА_6 , начальник СРПП Христинівського відділення поліції, у судовому засіданні пояснив, що був виклик до поліції з приводу хуліганських дій в с. Шельпахівці, учасниками конфлікту були жінки. Одна з жінок зобов'язалась повернути іншій жінці кошти, які та давала. Вони домовились самостійно вирішити конфлікт. Прізвищ жінок він не пам'ятає. Сума називалась, однак він не пам'ятає. Щось було з кредитними картками.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що у грудні 2018 р. вона продала, а ОСОБА_1 придбала меблі. ОСОБА_1 з чоловіком пояснювали, що меблі придбали для сім'ї з п'ятьма дітьми. Придбали гарнітур із двох окремих моноблоків на три спальних місця. Було заплачено 12000 грн. Матеріал меблів - тирсоплита. На фотографіях у справі зафіксовані ці меблі.
Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду 1 інстанції відповідає.
10 листопада 2021 року від позивача ОСОБА_1 до апеляційного суду надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції, ухвалою апеляційного суду від 10 листопада 2021 року клопотання позивача було задоволено. 24 листопада 2021 року судове засідання було проведено в режимі відеоконференції за участю учасників справи та розгляд справи було перенесено на 14 грудня 2021 року. Ухвалою апеляційного суду від 25 листопада 2021 року судове засідання на 14 грудня 2021 року о 09год. 10хв. було призначено в режимі відеоконференції. Однак, судове засідання в режимі відеоконференції за участю позивача та її представника не відбулося з технічних причин. За вказаних обставин, а також враховуючи положення ч.2 ст. 372 ЦПК України, судом апеляційної інстанції визнано за можливе розглянути справу за відсутністю позивача та її представника, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно з ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі; у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним набуттям чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Системний аналіз положень частини першої статті 11, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших правомірних дій, які передбачені частиною першою статті 11 ЦК України.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних відносинах, отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання зобов'язання не є безпідставним.
Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 надала позивачу ОСОБА_1 письмовий документ, датований 18.04.2019 р., в якому зазначено, що ОСОБА_2 винна ОСОБА_1 12000, не зазначено яких одиниць, за меблі, які купляла, каструлі.
У позовній заяві ставиться питання про зобов'язання ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 в натурі (передати) безпідставно набуте майно: ліжко двох'ярусне на три спальних місця вартістю 12000 грн. з шухлядами з вільхи; каструлю на 3 л вартістю 185 грн.; каструлю на 6 л вартістю 330 грн.; каструлю на 30 л вартістю 1000 грн.
Придбання майна позивачем ОСОБА_1 та передача цього майна за домовленістю сторін відповідачу ОСОБА_2 з наступним поверненням коштів за це майно стверджується показаннями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , письмовим документом, датованим 18.04.2019 р. за підписом ОСОБА_2 .
Свідок ОСОБА_5 , фахівець із соціальної роботи І категорії відділення соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді Територіального центру надання соціальних послуг у Христинівському районі, у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 є багатодітною матір'ю, перебуває в складних життєвих обставинах, щодо неї здійснювався соціальний супровід. До неї виїжджала комісія, яка встановила, що спальних місць не було в необхідній кількості, були лише один диван та одне крісло. Після цього ОСОБА_2 звернулась до ОСОБА_1 , яка погодилась допомогти. У ОСОБА_2 появились спальне ліжко, дрова, в хаті було тепло, в хаті були борошно, крупи, становище дітей поліпшилось. Поліпшення сталось в лютому 2019 р. Вони спілкувались з ОСОБА_1 , погоджували, що треба купити. Вона так розуміє, що поліпшення у ОСОБА_2 стались за рахунок ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_3 , який проживає з ОСОБА_1 у незареєстрованому шлюбі, у судовому засіданні пояснив, що якось до них прийшла ОСОБА_2 , просила допомоги. Вони купили їй продукти, куплялись меблі, посуд. В Умані знайшли ліжко двох'ярусне, внизу два місця і вверху два місця, купили його. Привезли дрова, подарували стола. ОСОБА_2 говорила, що компенсує витрати. Дитячі меблі коштують 12000 грн., ОСОБА_1 заплатила кошти хазяйці, де брала ліжко.
Свідок ОСОБА_6 , начальник СРПП Христинівського відділення поліції, у судовому засіданні пояснив, що був виклик до поліції з приводу хуліганських дій в с. Шельпахівці, учасниками конфлікту були жінки. Одна з жінок зобов'язалась повернути іншій жінці кошти, які та давала. Вони домовились самостійно вирішити конфлікт. Прізвищ жінок він не пам'ятає. Сума називалась, однак він не пам'ятає. Щось було з кредитними картками.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що у грудні 2018 р. вона продала, а ОСОБА_1 придбала меблі. ОСОБА_1 з чоловіком пояснювали, що меблі придбали для сім'ї з п'ятьма дітьми. Придбали гарнітур із двох окремих моноблоків на три спальних місця. Було заплачено 12000 грн. Матеріал меблів - тирсоплита. На фотографіях у справі зафіксовані ці меблі.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції, встановлюючи обставини по справі, взяв до уваги вищезазначені факти та, в сукупності з наданими сторонами доказами, оцінив їх під час постановлення своїх висновків.
Таким чином, суд 1 інстанції вірно дійшов висновку, що як свідчить аналіз матеріалів справи, зокрема, позовної заяви, показань свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , письмового документа, датованого 18.04.2019 р., відповідач набула майно за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству.
Отже, правовідносини сторін регулюються нормами зобов'язального права, а не статтею 1212 ЦК України, на яку посилалась позивач як на підставу позовних вимог. Таким чином, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.
Враховуючи зазначені обставини, у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Такі висновки суду 1 інстанції ґрунтуються на матеріалах справи і відповідають вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом 1 інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Крім того, наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться лише до незгоди з висновком суду першої інстанції щодо їх оцінки.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, що виникли в даному випадку та застосував закон, що їх регулює. За наслідком апеляційного перегляду порушень матеріального чи процесуального закону судом першої інстанції не встановлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки їх доводи суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 14 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави, залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови складено 16 грудня 2021 року.
Головуючий: В.О. Єльцов
Судді : Л.І. Василенко
О.В. Карпенко