Справа № 618/335/21 Головуючий 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11кп/818/2338/21 Головуючий апеляційної інстанції - ОСОБА_2 Категорія: ст.185 КК України
09 грудня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , який взяв захист своїх інтересів на себе, без участі обвинуваченого ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_9 , належним чином повідомлених про розгляд справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові дану справу за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Дворічанського районного суду Харківської області від 26 04 2021 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаним вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Дворічанського районного суду Харківської області від 04 травня 2018 року та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 5 (п'яти) років і 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 вирішено відраховувати з дня ухвалення вироку, а саме з 26 квітня 2021 року.
ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
Згідно з ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України покладено на ОСОБА_8 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст.100 КПК України.
Стягнуто з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової-товарознавчої експертизи № 434/21 від 10 лютого 2021 року в сумі 300 (трьохсот) грн. 00 коп. в рівних частках по 150 (сто п'ятдесят) грн. 00 коп. на користь судового експерта ОСОБА_10 .
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дворічанського районного суду Харківської області від 09 лютого 2021 року на тимчасово вилучене майно, а саме: металевий навісний замок з надписом «Аагр», дві колонки від музичного центру «XING ВАО», міксер марки «EUROLUX» білого кольору в картонній коробці від нього, килим коричневого кольору з візерунками, розміром 150 см х 396 см, та арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дворічанського районного суду Харківської області від 10 лютого 2021 року на тимчасово вилучене майно, а саме: м'ясорубку ручну сріблястого кольору в зібраному стані з надписом «ГОСТ 4025-83», соковижималку ручну сріблясто-жовтого кольору в зібраному стані, металевий виріб ржавого кольору за зовнішніми ознаками схожий на газовий стояк, з газовим краном, - скасовано.
До набрання вироком законної сили обрано ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Харківський слідчий ізолятор», взявши його під варту в залі суду.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 , будучи раніше судимим за вироком Дворічанського районного суду Харківської області від 04 травня 2018 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі та звільнений, на підставі ст.75 КК України, від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, маючи, не зняту та не погашену у встановленому законом порядку, судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та в період тривання правових наслідків не погашеної та не знятої судимості повторно вчинив кримінальне правопорушення.
Так, 05 лютого 2021 року приблизно о 19 год. 00 хв. ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , діючи з умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та з метою наживи, прибули до території нежилого домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_11 , однак фактично перебувала у користуванні ОСОБА_9 , та переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, через незачинену хвіртку огорожі проникли на територію вищевказаного домоволодіння.
Там, продовжуючи свої кримінально-протиправні дії, спрямовані на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 руками виставили віконну квартирку та проникли до приміщення будинку, з розташуванням кімнат та предметів побуту якої були ознайомлені, так як раніше допомагали потерпілому ОСОБА_9 у перевезенні речей з вказаного будинку, звідки з приміщення вітальні, де здійснили крадіжку килиму, виготовленого із 50% вовни та 50% акрилу, вартість якого згідно з згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 434/21 від 10 лютого 2021 року становить 1211 грн. 76 коп., двох колонок від музичного центру «XING BAO», вартість яких згідно з згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 434/21 від 10 лютого 2021 року становить 300 грн. 00 коп., міксеру марки «EUROLUX», вартість якого згідно з згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 434/21 від 10 лютого 2021 року становить 300 грн. 00 коп., м'ясорубки ручної, вартість якої згідно з згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 434/21 від 10 лютого 2021 року становить 169 грн. 20 коп., соковижималки ручної, вартість якої згідно з згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 434/21 від 10 лютого 2021 року становить 147 грн. 60 коп., які належать ОСОБА_9 .
Вказані речі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по черзі винесли на подвір'я домоволодіння, перебуваючи на території якого здійснили ще крадіжку вузла газопроводу, який складається газової труби, газового крану та фланцю, які належать ОСОБА_9 , вартість яких згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 434/21 від 10 лютого 2021 року становить 43 грн. 43 коп., 165 грн. 00 коп. та 96 грн. 00 коп. відповідно, спричинивши при цьому потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 2322 грн. 22 коп.
Дії обвинувачених кваліфіковані судом за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з вироком суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив призначити йому більш м'яке покарання, у виді 5 років, за можливості застосувати 3 роки умовного виправлення.
Просив врахувати, що він щиро розкаюється, злочин вчинив у зв'язку з тим, що внаслідок епідемії COVID було важко знайти роботу, проживав він зі своєю матір'ю, яка мала серйозні захворювання та намагався знайти роботу за містом свого проживання, допомагав їй по господарству і с придбанням ліків. Також просив врахувати, що його діями керував ОСОБА_8 , оскільки є старшим від нього на 10 років та який впевнив його, що в будинку ніхто не мешкає і речі нікому не потрібні. Про наслідки своїх дій не подумав.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Обвинувачений просив задовольнити вимоги апеляційної скарги у повному обсязі.
Прокурор вважав оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.
Обвинувачений ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. З огляду на те, що в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення становища обвинувачених, його неявка не є перешкодою для розгляду даного кримінального провадження за його відсутності.
Потерпілий ОСОБА_9 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, будь-яких заяв, які б перешкоджали розгляду справи, від нього не надходило.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого, думку прокурора, перевіривши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Дії обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кваліфіковано правильно, висновки суду відносно фактичних обставин справи, які в суді першої інстанції не заперечувались і відносно яких відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України докази не досліджувались, колегія суддів на підставі ч.2 ст.394 та ч.1 ст.404 КПК України не перевіряє.
Проаналізувавши доводи та вимоги апеляційної скарги ОСОБА_7 щодо необхідності зміни призначеного покарання, колегія суддів вважає їх не обґрунтованими, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
При цьому суд наділений дискреційними повноваженнями обрати винній особі вид і розмір заходу примусу у межах санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, обираючи між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольовою владною діяльністю суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Статтею 65 КК України передбачено, що суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з вказаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.
Судом першої інстанції при призначенні покарання враховано щире каяття обвинувачених та визнання ними своєї провини. Враховано правдиві показання ОСОБА_7 щодо обставин скоєного злочину і його критичну оцінку своїх протиправних дій та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, зокрема його добровільна участь у всіх слідчих діях та добровільна видача викраденого майна і добровільне відшкодування завданого збитку.
Вказані обставини, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнав такими, що пом'якшують його покарання.
При цьому, обставин, що обтяжують покарання винного, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Крім того, судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_7 вчинив злочин у період іспитового строку за вироком Дворічанського районного суду Харківської області від 04 травня 2018 року, у зв'язку з чим, суд на підставі ст.71 КК України, призначаючи покарання за сукупністю вироків, частково приєднав до покарання, призначеного за цим вироком, не відбуту частину покарання за попереднім вироком.
Під час призначення покарання ОСОБА_7 , суд дотримався вимог кримінального закону та врахував усі обставини, які впливають на його вид та розмір, у тому числі те, що ОСОБА_7 вчинив новий злочин під час відбування покарання за попереднім вироком, який є злочином проти власності, що на думку, колегії суддів виключає можливість застосування до засудженого положень ст.75 КК України і не суперечать принципу справедливості покарання та відповідають його меті - виправленню засудженого та запобіганню скоєнню нових злочинів як ним, так і іншими особами.
А тому, на думку колегії суддів, вказане свідчить, що ОСОБА_7 належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став, знову вчинив корисливий злочин, а тому зазначені обставини свідчать про неефективність застосування щодо нього положень ст. 75 КК України для перевиховання останнього та попередження нових злочинів, у зв'язку з чим, доводи обвинуваченого ОСОБА_7 щодо можливості застосування до нього положень ст.75 КК України не можуть бути задоволенні, з огляду на вищевикладене.
Судова колегія погоджується з тим, що саме таке покарання є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових злочинів. При цьому, варто зазначити, що покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_7 призначено в мінімальних межах, визначених санкцією ч.3 ст.185 КК України.
Відомості, на які посилається обвинувачений у апеляційній скарзі, а також обставини, що пом'якшують покарання, були враховані судом першої інстанції, при визначені виду та міри покарання.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції не вбачає законних підстав для зміни призначеного ОСОБА_7 покарання, а тому залишає вирок суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого - без задоволення
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Дворічанського районного суду Харківської області від 26 04 2021 року по справі щодо обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , - залишити без змін.
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на дане судове рішення, в порядку ч.1 ст.424 КПК України, може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді
___________ _______________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4