13 грудня 2021 року
м. Харків
справа № 640/17418/18
провадження № 22-ц/818/201/21
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді - Тичкової О.Ю.,
суддів - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря судового засідання - Антонович А.А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про витребування доказів у цивільній справі при розгляді його апеляційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 лютого 2020 року, ухвалене у складі судді Золотарьової Л.І., -
20.09.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_4 на свою користь заборгованість за розпискою від 20.12.2007 у розмірі 200000 грн, відсотки 236549 грн. 32 коп.; судові витрати.
Позовна заява мотивована тим, що 20.12.2007 між сторонами укладений договір позики, що підтверджується розпискою, згідно з якою ОСОБА_1 надав позику відповідачу у сумі 200000 грн. без встановлення строку, отже, відповідач повинен сплатити борг за вимогою. У вересні 2017 року позивач неодноразово звертався до ОСОБА_4 з вимогою повернути борг, однак безрезультатно. Також просив на підставі ст. 1048 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) стягнути відсотки за користування грошима.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 задоволений. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 заборгованість за розпискою від 20.12.2007 у розмірі 200000 грн та проценти у розмірі 220 962 грн 98 коп. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 4365 грн 50 коп.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідач взятих на себе за договором позики зобов'язань щодо повернення отриманих у позику коштів належним чином не виконав. Договір позики є відплатним і розмір процентів у випадку їх не встановлення договором визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Тому з ОСОБА_4 підлягає стягненню не лише заборгованість за договором позики, а й проценти за користування грошима.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач через порушення судом порядку розгляду справи був позбавлений можливості висловити суду свої заперечення проти позову. ОСОБА_1 20 лютого 2020 року надав суду заяву з розрахунком процентів та оригінал розписки. Але ні з розрахунком, ані з оригіналом розписки відповідач і його представник судом не були ознайомлені. Підпис в розписці від 20.12.2007 виконаний не ОСОБА_4 . Розписка з'явилася після того, як судом був визнаний недійсним договір дарування належної ОСОБА_4 частину житлового будинку. Жодного клопотання наданого через канцелярію суду представником відповідача судом першої інстанції розглянуто не було.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 16 вересня 2021 року до участі у справі залучена ОСОБА_2 як правонаступник померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідача ОСОБА_4 .
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року у цивільній справі № 640/17418/18 за клопотанням представника ОСОБА_4 була призначена комплексна судова почеркознавчо-технічна експертиза. На вирішення експерта було поставлене питання «Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_4 в розписці від 20 грудня 2007 року ОСОБА_4 або іншою особою».
Десятого листопада 2020 року цивільна справа № 640/17418/18 повернулася до Харківського апеляційного суду з клопотанням № 16785/16786 про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів, у якому, зокрема, міститься клопотання експерта про надання висновку № 18759/18760, у якому був досліджений підпис від імені ОСОБА_4 зі всіма додатками, зразки підпису та почерку ОСОБА_4 , що були використані при проведенні зазначеної експертизи (т.1 а.с. 239).
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року з Київського ВП ГУНП в Харківській області з матеріалів кримінального провадження № 12018220490000298 витребуваний висновок експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 18759 та судово-технічної експертизи документів № 18760 зі всіма додатками, зразки підпису та почерку ОСОБА_4 що було використано при проведенні зазначеної експертизи (т.2 а.с. 18-19).
Київський ВП ГУНП в Харківській області на виконання ухвали суду від 10.12.2020 надав суду копію висновків експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 18759 та судово-технічної експертизи документів № 18760 за кримінальним провадженням № 12018220490000298 (т.2 а.с. 24-38).
В судовому засіданні 13.12.2021 ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_2 , повторно звернувся до Харківського апеляційного суду з клопотанням про витребування доказів, у якому просив витребувати з Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з матеріалів кримінального провадження № 12018220490000298 оригінал висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 18759 та судово-технічної експертизи документів № 18760 зі всіма додатками, зразки підпису та почерку ОСОБА_4 що було використано при проведенні зазначеної експертизи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши клопотання ОСОБА_3 про витребування доказів, уважає, що клопотання про витребування доказів підлягає задоволенню, у Київського ВП ГУНП в Харківській області належить витребувати оригінал висновку експерта та матеріали кримінального провадження з таких підстав.
Відповідно до частин першої та третьої статті 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
Двадцять дев'ятого жовтня 2020 року цивільна справа № 640/17418/18 повернулася до Харківського апеляційного суду з клопотанням експерта № 16785/16786 про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення комплексної судової почеркознавчої експретизи та технічної експертизи документів (т.1 а.с. 239). Експерт у клопотанні, зокрема, ставить питання про надання йому висновку № 18759/18760, у якому був досліджений підпис від імені ОСОБА_4 зі всіма додатками, зразки підпису та почерку ОСОБА_4 , що були використані при проведенні зазначеної експертизи.
Ухвалою суду від 10 грудня 2020 року з Київського ВП ГУНП в Харківській області з матеріалів кримінального провадження № 12018220490000298 вже витребовувався висновок експерта з додатками, проте ухвала суду Київським ВП ГУНП в Харківській області не була виконана. Суду була надіслана лише копія висновку експерта з копіями додатків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з ч. 7 ст. 84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (ч.8 ст.84 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що для проведення у цивільній справі призначеної ухвалою суду експертизи експерту необхідні оригінали висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 18759 та судово-технічної експертизи документів № 18760 зі всіма додатками, зразки підпису та почерку ОСОБА_4 , що були використані при проведенні зазначеної експертизи. Вказані докази перебувають у Київському відділі поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області в матеріалах кримінального провадження № 12018220490000298. Київський ВП ГУНП в Харківській області попередню ухвалу Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року про витребування доказів належним чином не виконав (направив суду копію, а не оригінал висновку експерта), про причини неможливості виконання ухвали суду Харківський апеляційний суд не повідомив.
Тому колегія суддів уважає за можливе задовольнити заявлене ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 клопотання про витребування у Київського ВП ГУНП в Харківській області оригіналу висновку експерта з додатками.
Відповідно до ч.3 ст.84 ЦПК України у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Керуючись ст. 84, 260, 261 ЦПК України, суд, -
Клопотання ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про витребування доказів задовольнити.
Витребувати з Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області в Харківській області з матеріалів кримінального провадження № 12018220490000298 висновок експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 18759 та судово-технічної експертизи документів № 18760 зі всіма додатками, зразки підпису та почерку ОСОБА_4 , що було використано при проведенні зазначеної експертизи.
Роз'яснити начальнику Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області про встановлений ч.7 ст.84 ЦПК України обов'язок повідомити суд про неможливість подання витребуваних доказів із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений 16 грудня 2021 року.
Головуючий О.Ю. Тичкова
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук