Іменем України
09 грудня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4193/21
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Борзаниці С.В.
за участю секретаря судового засідання: Таращенка Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі також - відповідач, ГУПФУ в Луганській області), в якій просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок ОСОБА_1 , призначеної пенсії за вислугою років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру», виходячи із розрахунку 60 відсотків від заробітної плати в сумі 81200 грн, яка складається з посадового окладу 48000 грн, надбавки за вислугу років (30%) 14400 грн, надбавки за роботу з таємними документами (15%) 7200 грн, матеріальної допомоги для оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань 11600 грн, на підставі довідки виданої Луганською обласною прокуратурою 7.05.2021 №21-310 вих 21, та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в сумі 48720 грн, без обмежень граничного розміру виплати пенсії та здійснювати виплати, з урахуванням перерахунку вказаної пенсії, у повному обсязі без обмежень її максимального розміру, та проводити її виплату незалежно від працевлаштування та перебування на посадах в органах прокуратури України або інших державних органах, підприємствах, установах, організаціях незалежно від одержаного заробітку, прибутку та форми власності, а також незалежно інших видів доходів.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 № 360/2313/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 03.04.2020 № 1440/031-08 про відмову в призначенні пенсії; зобов'язано Білокуракинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити та виплатити Позивачу пенсію за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України від 14.10.2014 №1697).
Білокуракинським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області, на виконання вказаного рішення суду, Позивачу призначено пенсію, щомісячний розмір якої, відповідно довідки про доходи № 9331 8238 0399 5311, отриманої на офіційному порталі Пенсійного фонду України, складає 6228,99 грн.
10.06.2021 позивач звернувся до ГУПФУ в Луганській області з вимогою зробити розрахунок пенсії без обмежень посадового окладу згідно довідки, виданої 07.05.2021 за №21-310 вих 21 Луганською обласною прокуратурою.
22.06.2021 Відповідач надав довідку про доходи № 7993 9295 8289 0917, відповідно до якої, сума пенсії не змінилась та з 01.07.2021-30.11.2021 складає 6228,99 грн щомісячно, з 01.12.2021 - довічно складає 6228,99 грн. щомісячно.
Позивач вважає, що відповідач в перерахунку пенсії відмовив йому незаконно, у зв'язку з чим звернулась до суду для захисту своїх прав.
Відповідач заперечував проти задоволення вимог, про що подав відзив на позовну заяву (арк. спр. 85-89), в обґрунтування якого зазначив таке.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 № 360/2313/20: визнано протиправним та скасовано рішення Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 03 квітня 2020 року № 1440/031-08 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 згідно з Законом України «Про прокуратуру»; зобов'язано Білокуракинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно з статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» як особі, яка на день звернення 27.03.2020 мала стаж роботи за вислугою років не менше: з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, в тому числі стаж роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців, починаючи з 27.03.2020 (з дня звернення із заявою про призначення пенсії).
Рішенням Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 01.09.2020 №1237501001614 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року № 360/2313/20 позивачу з 27.03.2020 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ (далі - Закону №1697-VІ) у розмірі 6228,99 грн.
10.06.2021 позивач звернувся до Управління із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням заробітної плати відповідно до Закону №1697-VІІ.
До заяви від 10.06.2021 для перерахунку пенсії позивачем були додані наступні документи: паспорт НОМЕР_1 від 20.08.2012; довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру від 01.10.2008; трудова книжка НОМЕР_2 від 19.08.1996; довідка про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 07.05.2021 №21-310 вих.21.
11.06.2021 здійснено перерахунок пенсії позивачу, після перерахунку розмір пенсії склав 6228,99 грн.
Щодо права позивача на проведення перерахунку пенсії.
Оскільки на дату призначення пенсії позивач працював на посаді, яка передбачена Законом № 1697-VІІ, розмір пенсії розраховано відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі також - Закон № 1058-ІV) як працюючому на посаді, передбаченої згідно з Законом № 1697-VІІ.
Станом на день подання позову згідно записів трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 19.08.1996, яка була додана до заяви від 10.06.2021, позивач з 23.03.2021 перебуває на посаді керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури, тобто також працює на посаді, перебування на якій надає право на призначення пенсії згідно Закону № 1697-УІІ.
Вважають, що право на перерахунок пенсії у розмірі, передбаченому Законом № 1697- VII, у позивача виникне після звільнення з посади, перебування на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1697-VІІ.
Статтею 86 Закону № 1697-VІІ зі змінами визначено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Частиною 20 статті 86 Закону № 1697-VІІ було визначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Водночас положення частини статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон 1789), якою визначались умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури у зв'язку з підвищенням заробітної плати, втратив чинність з дати набрання чинності Законом 1697, тобто з 15.07.2015. Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 визнано неконституційними положення частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ зі змінами, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Положення зазначеної статті втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (13.12.2019).
Частина 20 статті 86 Закону 1697-VІІ підлягає застосуванню в первинній редакції: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Відповідно до рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 працівникам прокуратури згідно Закону 1697-VII перерахунок пенсії проводиться, зокрема, у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсій проводиться у разі затвердження нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури після прийняття рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019, тобто у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим працівникам органів прокуратури після 13.12.2019.
Пунктом 13-2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону 1058 визначено, що максимальний розмір пенсій, зокрема, призначених на умовах Закону України «Про прокуратуру» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені вище положення не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню.
Законами України «Про Державний бюджет України» (на відповідний рік) встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.12.2020 - 1769,00 грн., з 01.07.2021 - 1854,00 грн.
В довідці про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії зазначено про те, що відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 15.03.2021 розмір заробітної плати (грошового забезпечення) працюючого працівника, з якої прокуратурою Луганської області сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідною (прирівняною) посадою керівник окружної прокуратури, складає 81200,00 грн.
Вказують та те, що заявлені вимоги щодо перерахунку пенсії та її виплати в розмірі 48720 грн, а саме 60% від розміру заробітної плати (грошового забезпечення), зазначеної в довідці про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, яка видана Луганською обласною прокуратурою від 07.05.2021 № 21-310вих21, та виплачувати пенсію без обмежень граничного розміру виплати не відповідають положенням діючого законодавства, оскільки перевищують 18540,00 грн. (десять розмірів прожиткового мінімуму).
За законодавством України єдиним органом, що призначає пенсію, є Пенсійний фонд України, отже позовна вимога позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії є такою, що не відповідає нормам закону (правову позицію, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, висловлено Верховним Судом у постанові від 07.03.2018 у справі №233/2084/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694515)).
Оскільки в силу частини п'ятої статті 45 Закону № 1058-ІV передбачено обов'язок органу Пенсійного фонду щодо прийняття відповідного рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунок) пенсії, то територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (перерахунку) пенсії.
Вважають, що питання перерахунку пенсії віднесено до дискреційних повноважень територіального органу Пенсійного фонду. Статтею 58 Закону № 1058-ІУ визначено, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.
У відповідності до частини другої статті 8, пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити таку сторону від сплати судового збору за умови, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Аналогічна норма закріплена у частині першій статті 133 КАС України.
Предметом даної справи є захист соціального права особи. На сьогоднішній день діючим кошторисом головного управління видатки на сплату судового збору не передбачені.
У відповідності до статті 73 Закону № 1058-ІV кошти Пенсійного фонду використовуються на: виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду.
Згідно з частиною другою статті 73 Закону № 1058-ІV забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 126 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2021 рік» затверджено доходи та видатки Пенсійного фонду України. Звертаємо увагу суду, що серед видатків не має такої позиції, як сплата Пенсійним фондом України судового збору (або його розподілу).
Відповідач зазначає, що не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю в Законі № 1058 такої цілі та коштів, призначених на цю мету.
Просить в задоволенні заявлених вимог відмовити в повному обсязі.
Сторони про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, просили розглянути справу за їх відсутності (арк. спр. 89, 97-98, 114, 115).
Судом по справі вчинені такі процесуальні дії.
Ухвалою від 25.08.2021 після усунення недоліків позовної заяви відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін) (арк. спр. 42-43, 53-54).
Ухвалою від 30.09.2021 клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено, визначено адміністративну справу розглядати за правилами загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи, призначене на 30.09.2021, підготовчим засіданням, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у строк до 02.11.2021 надати додаткові пояснення та розрахунки розміру пенсії внаслідок останнього перерахунку (арк. спр. 100).
Ухвалою суду від 09.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті (арк. спр. 113).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статтями 72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 № 360/2313/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 03 квітня 2020 року № 1440/031-08 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 згідно з Законом України «Про прокуратуру». Зобов'язано Білокуракинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно зі статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» як особі, яка на день звернення 27.03.2020 мав стаж роботи за вислугою років не менше: з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, в тому числі стаж роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців, починаючи з 27.03.2020 (з дня звернення із заявою про призначення пенсії). В решті позовних вимог відмовлено (арк. спр. 26-38).
Рішенням Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 01.09.2020 №1237501001614 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 № 360/2313/20 позивачу з 27.03.2020 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1697 у розмірі 6228,99 грн (арк. спр. 73).
Згідно записів трудової книжки позивача ОСОБА_1 05.08.2019 призначений на посаду керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області строком на п'ять років (запис № 17); 12.03.2021 звільнений з посади керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області у зв'язку з поданням заяви про дострокове припинення повноважень на адміністративній посаді за власним бажанням (п. 1 ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про прокуратуру») (запис № 18); 23.03.2021 призначений на посаду керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області строком на п'ять років (запис № 19) (арк. спр. 22, 71).
Відповідно до довідки Луганської обласної прокуратури від 07.05.2021 № 21-310 вих 21 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виданої ОСОБА_1 , відповідно до статті 81 «Про прокуратуру», наказу Генерального прокурора «Про день початку роботи окружних прокуратур» № 40 від 17.02.2021, статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якого сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами, чинними на 15.03.2021, за відповідною (прирівняною) посадою керівник окружної прокуратури становить: посадовий оклад - 48000,00 грн, надбавка за вислугу років (30 %) - 14400,00 грн, надбавка за роботу з таємними документами (15 %) - 7200,00 грн, матеріальні допомоги (для оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань) - 5800,00 грн та 5800,00 грн, усього - 81200,00 грн (арк. спр. 14, 78).
Наказом Генерального прокурора України від 17.02.2021 № 40 «Про день початку роботи окружних прокуратур» днем початку роботи окружних прокуратур визначене 15 березня 2021 року.
Цей наказ набирає чинності з дня його оприлюднення.
Наказ Генерального прокурора України від 17.02.2021 № 40 був опублікований в офіційному виданні «Голос України» від 27.02.2021 - № 38.
10.06.2021 позивач звернувся до ГУПФУ в Луганській області із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням заробітної плати відповідно до Закону №1697 (арк. спр. 77).
До заяви від 10.06.2021 для перерахунку пенсії позивачем були додані наступні документи: паспорт НОМЕР_1 від 20.08.2012; довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру від 01.10.2008; трудова книжка НОМЕР_2 від 19.08.1996; довідка про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 07.05.2021 №21-310 вих.21 (арк. спр. 78-82).
11.06.2021 здійснено перерахунок пенсії позивачу, після перерахунку розмір пенсії склав 6228,99 грн (арк. спр. 83).
Вважаючи зазначене рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України, Кодекс), суд дійшов такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною 2 статті 86 Закону України № 1697-VII «Про прокуратуру» визначено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
На час виникнення спірних правовідносин засади пенсійного забезпечення працівників прокуратури визначено статтею 86 Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», частиною двадцятою якої встановлено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України (частина двадцята).
Положення частини двадцятої статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, згідно з пунктом 1 Рішення Конституційного Суду від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України.
У пунктах 2 та 3 Рішення Конституційного Суду від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 установлено, що:
частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» підлягає застосуванню в первинній редакції: «20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Частиною другою статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 91 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У рішенні від 24.12.1997 № 8-зп у справі № 3/690-97 Конституційний Суд України зазначив, що частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.
У рішенні від 30.09.2010 № 20-рп/2010 у справі № 1-45/2010 за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 08.12.2004 № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.
Таким чином, положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ зі змінами, якою передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 7-р(II)/2019 (справа №3-209/2018 (2413/18, 2807/19), як це визначено статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», тобто з 13.12.2019.
Отже, з 13.12.2019 Закон № 1697-VІІ не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Як встановлено матеріалами справи, згідно записів трудової книжки позивач 12.03.2021 був звільнений з посади керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області, після чого вже 23.03.2021 призначений на посаду керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області строком на п'ять років (арк. спр. 22, 71).
Таким чином, з 13 по 23 березня 2021 року позивач не працював в органах прокуратури.
В свою чергу, наказом Генерального прокурора України від 17.02.2021 № 40 «Про день початку роботи окружних прокуратур» днем початку роботи окружних прокуратур визначене 15 березня 2021 року.
Тобто, з 15.03.2021 мало місце підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури.
Позивач станом на 15.03.2021 не працював в органах прокуратури, однак при цьому йому вже була призначена пенсія згідно ст. 86 Закону 1697-VІІ.
Як наслідок, позивач мав право згідно положень частини 20 статті 86 Закону 1697-VІІ на проведення перерахунку призначеної пенсії з 01.04.2021.
Крім того, згідно досліджених матеріалів судом встановлено, що відповідач зовсім не нараховував розмір пенсії позивачу відповідно до положень частини 2 статті 86 Закону № 1697 в розмірі 60 відсотків від суми його місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відтак, з дня початку роботи окружних прокуратур - 15 березня 2021 року виникли підстави для перерахунку раніше призначених пенсій прокурорів, у тому числі й позивача.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов до висновку, що у позивача на підставі наказу Генерального прокурора України від 17.02.2021 № 40 «Про день початку роботи окружних прокуратур» на час звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії існувало таке право у зв'язку зі збільшенням розміру складових заробітної плати прокурорів, а відповідач безпідставно відмовив позивачу в проведенні такого перерахунку на підставі довідки Луганської обласної прокуратури від 07.05.2021 № 21-310 вих-21.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок ОСОБА_1 призначеної пенсії за вислугою років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» як працюючому пенсіонеру, виходячи із розрахунку 60 відсотків від заробітної плати, яка згідно довідки про складові заробітної плати, виданої Луганською обласною прокуратурою 07.05.2021 за № 21-310 вих.21, складає 81200 грн. та має становити після перерахунку 48720 грн. без обмежень її максимального розміру, починаючи з 01.04.2021.
Щодо вимоги позивача про виплату пенсії в сумі 48720 грн без обмежень граничного розміру виплати пенсії та здійснювати виплати, з урахуванням перерахунку вказаної пенсії, у повному обсязі без обмежень її максимального розміру, та проводити її виплату незалежно від працевлаштування та перебування на посадах в органах прокуратури України або інших державних органах, підприємствах, установах, організаціях незалежно від одержаного заробітку, прибутку та форми власності, а також незалежно інших видів доходів, суд зазначає наступне.
Ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури.
Відповідно, питання щодо обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Суд зауважує, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів обмеження максимального розміру пенсії щодо самого перерахунку пенсії. Відтак, спору щодо розміру вже перерахованої пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.
Також, відповідач ще не ухвалював у визначеному діючим законодавством порядку рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури, на яких працював позивач перед виходом на пенсію, із визначенням конкретної суми, а тому по даній справі відсутні підстави для обмеження її максимального розміру.
За даних спірних правовідносин суд враховує практику Великої Палати Верховного Суду. Зокрема, у постанові від 30.01.2019 у справі № 442/456/17 (провадження № 11-860апп18) Велика Палата Верховного Суду, здійснюючи відступ від позиції Верховного Суду України, вказала на те, що цей Суд при ухваленні постанови від 25.05.2016 у справі № 419/794/15-а віддав перевагу найменш сприятливому для позивачки тлумаченню законодавства України, водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд повинен застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ, а звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
У постанові від 29.08.2018 у справі № 492/446/15-а (провадження № 11-611апп18) Велика Палата Верховного Суду, обґрунтовуючи необхідність відступу від позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 17.09.2013 у справі № 21-241а13, також врахувала правовий висновок ЄСПЛ, сформований у рішенні у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06, п. 50-56), де Суд визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону»; у разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 (провадження № 11-555заі18), із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на ст. 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Як наслідок, позивач має право на перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру пенсії.
Тобто, спір щодо розміру пенсії заявлявся та наявний, отже, підлягає вирішенню.
У зв'язку з чим по даній справі відсутні підстави для застосування правової позиції, висловленої у рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 за результатами розгляду зразкової справи № 560/2120/20, стосовно максимального розміру пенсії.
Твердження відповідача про те, що право перерахунку пенсії покладено на територіальний орган Пенсійного фонду та є виключно їх дискреційними повноваженнями, суд відхиляє з огляду на таке.
На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У справі, що розглядається, повноваження пенсійного органу щодо перерахунку пенсії передбачені Законом № 1697.
Умови, за яких пенсійний орган здійснює перерахунок пенсії, визначені законом. Якщо такі умови наявні, пенсійний орган повинен перерахувати пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для перерахунку пенсії документами, - перерахувати пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Позиція відповідача стосовно вимоги позивача стягнути за рахунок асигнувань ГУПФУ сплаченого позивачем судового збору та відсутність, на його думку, правових підстав для такого стягнення з урахуванням положень частин першої та другої статті 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є хибною з огляду на таке.
Судовий збір є видом судових витрат, питання розподілу якого врегульовано главою 8 Кодексу адміністративного судочинства України та нормами Закону України «Про судовий збір». Питання стягнення судового збору не є позовними вимогами, а в обов'язковому порядку вирішується судом при вирішенні справи по суті.
Як наслідок, посилання відповідача на положення статті 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при вирішенні питання про розподіл судового збору є безпідставним.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії без обмеження граничного розміру пенсії підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених вимог.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного, суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн (арк. спр. 61).
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій територіального органу Пенсійного фонду України і позовні вимоги підлягають частковому задоволенню внаслідок обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок ОСОБА_1 призначеної пенсії за вислугою років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» як працюючому пенсіонеру, виходячи із розрахунку 60 відсотків від заробітної плати, яка згідно довідки про складові заробітної плати, виданої Луганською обласною прокуратурою 07.05.2021 за № 21-310 вих.21, складає 81200 грн. та має становити після перерахунку 48720 грн. без обмежень її максимального розміру, починаючи з 15.03.2021.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено та підписано 15 грудня 2021 року.
Суддя С.В. Борзаниця