13 грудня 2021 року
м. Харків
справа № 643/6214/15-ц
провадження № 22ц/818/4713/21
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Котелевець А.В.,
суддів - Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря - Гришиної А.О.,
імена (найменування) сторін:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідачі - ОСОБА_1 (позивач за зустрічним позовом), Компанія Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Національний Банк України, Державна фіскальна служба України, приватні нотаріуси Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіна Анжеліка Валеріївна та ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву т. в. о. Голови, Голови Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби Александрова А. про заміну сторони за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2019 року в складі судді Букреєвої І.А.,
У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», банк), в особі свого представника Сафіра Федіра Олеговича звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Національний Банк України, Державна фіскальна служба України, приватні нотаріуси Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіна Анжеліка Валеріївна та ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 18 липня 2005 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № НАЕ2GК01270023, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 35 500 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,93 % щомісячно на суму залишку заборгованості та комісії за надання фінансового інструменту у розмірі 0,18 % від суми наданого кредиту щомісячно із остаточною датою повернення кредиту 17 липня 2025 року.
Посилаючись на те, що відповідач свої зобов'язання з повернення кредиту та нарахованих на нього відсотків не виконує, у нього перед банком станом на 13 березня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 30 680,90 доларів США, яка складається із: 28 152,37 доларів США - тіло кредиту; 1 482,60 доларів США - проценти; 191,70 доларів США - комісія; 854,25 доларів США - пеня, яку банк просив стягнути з відповідача на свою користь.
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до АТ КБ «ПриватБанк», Компанії Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ, в якому просив встановити факт нечесної та агресивної підприємницької практики, що здійснювалася АТ КБ «ПриватБанк» при виконанні кредитного договору від 18 липня 2005 року, визнати недійсними положення договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги б/н від 19 лютого 2007 року, укладеного між Компанією Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 Пі-Ел-Сі та банком в частині купівлі (уступки) права вимоги по отриманню процентів та комісій від ОСОБА_1 за кредитним договором та визначити припиненим з 23 травня 2013 року кредитний договір від 18 липня 2005 року, а також стягнути надмірно сплачені кошти за ним у сумі 8 111,33 доларів США, що еквівалентно 210 989,48 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Компанія Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ, якій ПАТ КБ «Приват Банк» передало право вимоги за кредитними договорами, не є резидентом України, не має банківської або іншої ліцензії на здійснення кредитної діяльності на території України, отже не мала права за законодавством України здійснювати операції з обслуговування споживчих кредитів громадян України, а саме нараховувати та стягувати проценти і комісії.
Крім того, його не було повідомлено про зміну кредитора.
Зазначив, що ПАТ КБ «Приват Банк» не мав права отримувати з нього будь-які проценти чи комісії за кредитним договором на користь нового кредитора, починаючи з 01 березня 2007 року (дата фактичної оплати права вимоги).
Відповідно всі платежі, які ПАТ КБ «Приватбанк» та його правонаступник отримував з нього у виді процентів та комісій на користь нового кредитора з 01 березня 2007 року повинні бути зараховані в погашення основного зобов'язання, оскільки тільки за залишком по тілу кредиту новий кредитор отримав право вимоги.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2019 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 18 липня 2005 року у розмірі 30 680,90 доларів США. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції в частині вирішення первісних позовних вимог мотивовано тим, що у зв'язку із неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору, у нього перед банком утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню у заявленому позивачем розмірі.
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з доведеності первісних позовних вимог АТ КБ «Приват Банк», а також, що посилання ОСОБА_1 на відсутність ліцензії у Компанії Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ» для здійснення фінансової діяльності спростовано матеріалами справи та вимогами чинного законодавства. Зокрема, Компанії Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ ліцензії на здійснення банківської діяльності не потрібно, оскільки ПАТ КБ «Приват Банк», який надавав відповідачу фінансові послуги, має таку ліцензію.
03 грудня 2019 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у зв'язку з чим справа була призначена до розгляду в суді апеляційної інстанції.
08 грудня 2021 року т. в. о. Голови, Голова Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби Александров А. подав заяву про заміну сторони.
Заява мотивована тим, що відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» № 1200 від 18 грудня 2018 року (далі - Постанова № 1200) утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, на підставі вказаної вище Постанови № 1200 17 травня 2019 року зареєстровано Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393), 16 липня 2019 року зареєстровано Державну митну службу України (код ЄДРПОУ 43115923). Зазначив, що у Державній фіскальній службі України продовжує свою роботу Комісія з реорганізації Державної фіскальної служби у межах реорганізації та припинення органу виконавчої влади. При цьому Державна податкова служба України є правонаступником Державної фіскальної служби України.
Посилаючись на вказані обставини, просив замінити у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державну фіскальну службу України на правонаступника - Державну податкову службу України.
Відповідно до статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Згідно з статтею 89 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.
Відповідно до статті 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь - якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Державна фіскальна служба України знаходиться в стані припинення. Данні про перебування юридичної особи в процесі припинення: 17 травня 2019 року, 10741270008050011, Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що заява т. в. о. Голови, Голови Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби Александрова А. - підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 55, 260, 368, 381, 389, 390 ЦПК України, суд
Заяву т. в. о. Голови, Голови Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби Александрова Анатолія задовольнити.
Замінити у цивільній справі № 643/6214/15-ц третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державну фіскальну службу України на правонаступника - Державну податкову службу України.
Ухвала набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня набрання рішенням законної сили безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий А.В.Котелевець
Судді О.В.Маміна
О.Ю.Тичкова