14 грудня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5033/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради м. Кропивницького (далі - позивач) до ОСОБА_1 (також - відповідач) про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з цим позовом, в якому просить зобов'язати відповідача знести самочинно збудований об'єкт - нежитлову будівлю (комерційного призначення, магазин "Черняхівські ковбаси") за адресою: вул. Добровольського (біля гриль-бару "Ребро").
Позовні вимоги позивачем обґрунтовано тим, що на даний час відповідачем припис про усунення порушень вимог містобудівного законодавства не виконано, а самовільно збудована на земельній ділянці не відведеній для такого будівництва нежитлова будівля комерційного призначення не знесена.
Відповідач у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, а також на день постановлення судового рішення не подав до суду відзив на позовну заяву.
Дослідивши наявні в справі документи та матеріали суд дійшов наступних висновків.
Із матеріалів справи встановлено, що посадовими особами Управління ДАБК у період з 26.02.2019 по 12.03.2019 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті "Будівництво магазину "Черняхівські ковбаси", за адресою: м. Кропивницький, вул. Добровольського, 13-а (біля гриль-бару "Ребро"), замовником якого є відповідач.
За результатами такого нагляду (контролю) було складено акт №25 від 12.03.2019, відповідно до висновків якого відповідач виконує роботи з капітального будівництва нежитлової будівлі комерційного призначення магазин "Черняхівські ковбаси" за адресою: м. Кропивницький, вул. Добровольського, 13-а (біля гриль-бару "Ребро") без дозвільних документів, а саме повідомлення про початок виконання будівельних робіт на земельній ділянці, яка не відведена для даного будівництва (а.с.9-13).
12.03.2019 складено припис №14 щодо усунення відповідачем в строк до12.05.2019 порушень вимог містобудівного законодавства, шляхом знесення самочинно побудованого об'єкта - будівлі комерційного призначення магазину "Черняхівські ковбаси" за адресою: м. Кропивницький, вул. Добровольського, 13-а (біля гриль-бару "Ребро") (а.с.18).
Не погоджуючись з даним приписом відповідач звернувся до адміністративного суду.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у адміністративній справі №340/1144/19, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019, у задоволенні позовних вимог відмолено, виходячи з правомірності складеного припису №14 від 12.03.2019.
Проаналізувавши встановлені обставини справи і норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про основи містобудування" від 16.11.1992 №2780-XII (далі - Закон № 2780-XII) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
За змістом ст.5 Закону №2780-XII при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням норм і правил; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій.
Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 №687-XIV (також - Закон №687-XIV) визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (ч.2 ст.10 Закону №687-XIV).
Ст.13 Закону №687-XIV визначено, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, зокрема, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.
За змістом ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" 17.02.2011 №3038-VI (далі по тексту також - Закон №3038-VI), державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст.38 Закону №3038-VI, у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Отже, аналіз наведених вище положень ч.1 ст.38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у взаємозв'язку з нормами ч.1 ст.41 цього ж Закону дає підстави для висновку про те, що в разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис є обов'язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі ч.1 ст.38 цього Закону у зв'язку з його невиконанням.
Згідно до положення ч.2 ст.38 Закону №3038-VI, за рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.
Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
На підставі статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (частина перша). Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина друга). У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану (частина сьома).
Доказів виконання відповідачем припису від 12.03.2019 №14 щодо знесення самочинно збудованого нежитлового будинку суду не надано. При цьому, правомірність винесення такого припису підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи те, що відповідач не виконав у встановлений строк вимоги припису органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо знесення самочинно збудованого об'єкта, суд дійшов висновку про задоволення позову про зобов'язання відповідача знести самочинно збудований об'єкт - нежитлову будівлю (комерційного призначення, магазин "Черняхівські ковбаси"), за адресою: АДРЕСА_1 (біля гриль-бару "Ребро").
Щодо стягнення з відповідача судового збору в сумі 2270,00 грн. слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Тобто, суб'єкту владних повноважень не мають компенсуватися витрати на сплату судового збору, правову допомогу, витрати, пов'язані із прибуттям до суду, та інші судові витрати, крім зазначених вище витрат на доказування, оскільки суб'єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов'язані з прийняттям рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді.
Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних відносинах із владою.
Тому, такий вид судових витрат, як судовий збір, суб'єкту владних повноважень поверненню не підлягає.
Керуючись ст.2, 241, 243-249 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) знести самочинно збудований об'єкт - нежитлову будівлю (комерційного призначення, магазин "Черняхівські ковбаси") за адресою: АДРЕСА_1 (біля гриль-бару "Ребро").
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько