СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 6/759/850/21
ун. № 759/5516/14-ц
09 листопада 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Миколаєць І.Ю.,
при секретарі Фітяк Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця Корольова Вадима В'ячеславовича (м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, літера «А», офіс 116) про виділення частки майна боржника,
21.10.2021 року засобами поштового зв'язку приватний виконавець Корольов В.В. звернувся до Святошинського районного суду міста Києва із вищезазначеним поданням у якому просить виділити частки зі спільної сумісної власності - 3-кімнатної квартири, загальною площею 60,1 кв.м, житловою площею 40,70 кв.м, адреса: АДРЕСА_1 , з метою звернення стягнення на нього в рамках виконавчого провадження №65669331 в розмірі: Ѕ частина квартири адреса: АДРЕСА_1 за боржником ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), Ѕ частина квартири адреса: АДРЕСА_1 за боржником ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ). Надати дозвіл на звернення стягнення на нерухоме майно боржника за виконавчим провадженням 65669331, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме на Ѕ частину 3-кімнатної квартири, загальною площею 60,1 кв.м, житловою площею 40,70 кв.м, адреса: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) в розмірі необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця 5590027,1 грн.
В обгрунтування задоволення подання зазначає, що в провадженні виконавчого округу м. Києва перебуває виконавче провадження №65669331 від 03.06.2021 р. з примусового виконання виконавчого листу № 759/5516/14-ц виданого 22.01.2021 р. Святошинським судом м. Києва про звернення у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 25 січня 2007р., укладеним між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», та ОСОБА_2 в розмірі 5081842грн. 82коп. стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 25 січня 2007року, укладеним між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_2 , ОСОБА_2 - квартиру АДРЕСА_2 .
Оскільки квартира належить на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12.05.1994р. боржнику ОСОБА_2 та ще одній фізичній особі на праві спільної сумісної власності, виникла необхідність на підставі ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначити частку, належну боржнику.
Заявник, стягувач та боржник в судове засідання не з'явились, про день розгляду справи повідомлені належним чином, а тому суд вважає можливим розгляд подання провести за їної відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 06.10.2016 року скасовано рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05.08.2014р. та ухвалено нове, яким частково задоволено позов та у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № МL - 008/029/2007 від 25.01.2007р., укладеного між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_2 в розмірі 5081842грн. 82коп., звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № РМL - 008/029/2009 від 25.01.2007р., укладеного між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_2 , ОСОБА_2 - квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 119-123).
Постановою Верховного Суду від 10.10.2018року рішення Апеляційного суду м. Києва від 06.10.2016року залишено без змін (а.с. 176-180).
Як вбачається з подання та постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.05.2019р. на примусовому виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження №65669331 від 03.06.2021 р. з примусового виконання виконавчого листу № 759/5516/14-ц виданого 22.01.2021 р. Святошинським судом м. Києва про звернення у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 25 січня 2007р., укладеним між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», та ОСОБА_2 в розмірі 5081842грн. 82коп. стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 25 січня 2007року, укладеним між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_2 , ОСОБА_2 - квартиру АДРЕСА_2 .
Відповідно до Додатку до Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами не може бути звернено на таке майно, що належить боржникові - фізичній особі на праві власності або є його часткою у спільній власності.
Відповідно ст. 443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.
Частиною першою статті 368 ЦК України визначено, що спільна сумісна власність - це спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.
Згідно із частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до статті 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Судом враховано, що згідно практики Європейського Суду з прав людини, а саме рішенням від 17 травня 2005 року у справі «Чіжов проти України» визначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок і так, щоб ця система (виконання рішень) була ефективною як в теорії, так і на практиці. А виконання рішень має відбуватись таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та, що система ефективна і законодавчо і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, встановленої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231 /16-ц зазначила, що поняття «визначення частки» і «виділення частки в натурі» є різними за своїм змістом правовими поняттями, а частиною шостою статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» 1999 року (частина шоста статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції є тотожною) передбачена лише необхідність визначення частки боржника у спільному майні, якщо така частка не визначена. Таким чином, з урахуванням наявності суперечливих висновків судів касаційної інстанції, наявні підстави для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 822/1154/16 (провадження № К/9901/8843/18) шляхом вказівки, що частка у праві спільної часткової власності є самостійним об'єктом цивільних прав, яка може бути об'єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об'єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.
Враховуючи вказане вище, суд доходить висновку, що визначення частки майна боржника у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, є необхідним для здійснення виконавчого провадження.
Визначення такої частки не призведе до звуження належних боржнику прав на житло чи на інше майно, оскільки предметом розгляду подання є не звернення стягнення на майно, а лише визначення частки боржника у спільній сумісній власності.
Таким чином, суд вважає, що частки боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_2 в праві власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 слід визначити у розмірі Ѕ частини за кожним.
У вимозі про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно, яка заявлена в порядку ст. 440 ЦПК України, слід відмовити.
Вказане вбачається, з огляду на те, що вже саме визначення частки в спільному майні в поряду ст. 443 ЦПК України надає дозвіл виконавцю на звернення стягнення на майно. Окрім того, слід зазначити, що положення ст. 440 ЦПК України регулюють звернення стягнення саме на нерухоме майно, що не зареєстроване в установленому законом порядку.
Керуючись статтями 370, 371 ЦК України, статтями 443 ЦПК України, суд
Подання приватного виконавця Корольова Вадима В'ячеславовича (м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, літера «А», офіс 116) про виділення частки майна боржника, задовольнити частково.
Визначити за боржником ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) Ѕ частину у праві власності на квартиру адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 60,1 кв.м, житловою площею 40,70 кв.м.
Визначити за боржником ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) Ѕ частину у праві власності на квартиру адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 60,1 кв.м, житловою площею 40,70 кв.м.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п"ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п"ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.Ю. Миколаєць