15 грудня 2021 року м. Житомир справа № 240/30809/21
категорія 112030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні в справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльність, стягнення коштів,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо ненарахування та невиплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 та 2021 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- стягнути з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на його користь недоотриману грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги в сумі 6800,00 гривень;
- стягнути з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на його користь недоотриману грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги в сумі 7354,00 гривень.
Перевіривши дотримання позивачем вимог законодавства при зверненні з даним позовом до суду, суддею було встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам статті 122 КАС України, з огляду на наступне.
Частинами 1, 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії" Суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У Справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Круз проти Польщі" виходить з того, що реалізуючі п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Встановлений ст. 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин є протиправна, на переконання ОСОБА_1 , бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 та 2021 роки у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положеннями статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Відповідно до частини 4 ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 6 лютого 2018 року по справі №607/7919/17, 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.
Таким чином, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.
Однак до адміністративного суду із даним позовом ОСОБА_1 звернувся лише 28 вересня 2021 року, що свідчить про пропуск ним шестимісячного строку на звернення до суду в частині позовних вимог щодо виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
На виконання вимог ч. 6 ст. 161 КАС України ОСОБА_1 одночасно з позовною заявою подав до суду заяву, в якій просив поновити йому процесуальний строк на звернення з даним позовом до суду. В обґрунтування поважності причин пропуску такого строку позивач зазначив, що про порушення своїх прав він дізнався, отримавши 16 серпня 2021 року лист Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 10.08.2021 з відмовою у здійсненні виплати йому грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік в належному розмірі.
Розглянувши вказану заяву та зазначені в ній позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що посилання позивача на отримання ним 16.08.2021 у відповідь на його заяву листа Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних, є безпідставним, адже отримання такого листа не змінює моменту, з якого позивач мав можливість дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права.
У зв'язку з цим, ухвалою судді від 27 жовтня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску, в частині позовних вимог, які стосуються виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, із зазначенням інших підстави для поновлення такого строку.
03 грудня 2021 року до суду на виконання вимог вищезазначеної ухвали ОСОБА_1 подав до суду заяву (вх.№76533/21), в якій зазначив, що надав всі можливі докази в обгрунтування поважності причин пропуску ним строку звернення до суду в частині позовних вимог, які стосуються виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, інших підстав для поновлення строку звернення до суду в нього немає.
Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 123 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частинами 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Беручи до уваги встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в частині позовних вимог щодо виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік слід повернути позивачу.
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення (ч. 5, 6 ст. 169 КАС України).
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів, в частині позовних вимог:
"- визнати протиправною бездіяльність Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- стягнути з Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 недоотриману грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги в сумі 6800,00 гривень" - повернути позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя І.Е.Черняхович