Справа № 758/3359/21
Провадження № 2/758/6866/21
Категорія 38
19 жовтня 2021 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Скрипник О. Г. ,
за участю секретаря судового засідання - Сілюкова Ю. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвеструм» про захист прав споживача про визнання недійсним кредитного договору, -
В березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» про захист прав споживача про визнання недійсним кредитного договору.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 29.09.2020 року він оформив заявку на отримання кредиту на офіційному вебсайті ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та отримав кредит в розмірі 4 500,00 грн. Вважає, що зобов'язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, натомість отримав повідомлення про нібито невиконання зобов'язання та наявність заборгованості. З метою з'ясування обставин нарахування вказаних коштів позивач відправив запит про надання інформації по даному кредитному договору, проте відповіді не отримав. Тексту кредитного договору позивач не отримував, кредитний договір не підписував ні електронним ні цифровим підписом, не направляв відповіді про прийняття пропозиції укласти договір, оскільки такої пропозиції від відповідача не надходило. Позивач не отримував інформацію про умови кредиту за кредитним договором, оскільки не підписував його та відповідно не ознайомився в правилами надання послуг відповідача. Крім того, даний договір не відповідає внутрішній волі позивача, є явно несправедливим та порушує вимоги чинного законодавства щодо захисту прав споживачів та укладення кредитних договорів.
Позивач просить визнати недійсним кредитний договір № 07957-09/2020 від 29.09.2020 року, укладеного між відповідачем ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 .
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 23.03.2021 року відкрито провадження в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.
Відповідач ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» надали суду відзив, у якому просять відмовити в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав. Відповідач зазначає, що для отримання кредиту онлайн необхідно провести певні дії, а саме заповнити заявку, вибрати суму коштів, обрати персональний логін та пароль для входу в особистий кабінет, підписати договір за допомогою отриманого одноразового ідентифікатора, отримати грошові кошти. Тобто укладення договору без заповнення клієнтом заявки не є можливим. Крім того просять звернути увагу на те, що ОСОБА_1 неодноразово користувався послугами онлайн кредиту, а саме отримував такі кредити від ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ», а отже розумів порядок отримання коштів. Крім того, самостійно ОСОБА_1 не виявив бажання повернути перераховані йому грошові кошти, якщо він вважає, що даний кредитний договір не укладав. Таким чином, ними в повному обсязі, при укладені кредитного договору виконані вимоги законодавства, отже підстав для визнання договору недійсним не має.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались, а тому суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
З матеріалів справи вбачається, що 29.09.2020 року ОСОБА_1 оформив заявку на отримання кредиту на офіційному вебсайті ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ».
29.09.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» укладено Договір про надання фінансового кредиту, що підтверджується копією договору про надання фінансового кредиту № 07957-09/2020
Як вбачається з умов цього договору, позивачу було надано кредитні кошти у розмірі 4 500,00 грн на строк 30 днів, тобто до 28.10.2020 року зі сплатою 1,50 % від суми кредиту за кожний день користування позикою.
Детальний розрахунок сукупної вартості кредиту зазначено в графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору і становить 6525,00 грн .
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч. ч. 1, 2 ст. 631 ЦК України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку ви отримуєте за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або СМС-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідно до статті 9 Закону сторони електронного правочину можуть користуватися послугами постачальників послуг проміжного характеру в інформаційній сфері.
Постачальниками послуг проміжного характеру в інформаційній сфері є оператори (провайдери) телекомунікацій, оператори послуг платіжної інфраструктури, реєстратори (адміністратори), що присвоюють мережеві ідентифікатори, та інші суб'єкти, що забезпечують передачу та зберігання інформації з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Надання доступу до мережі Інтернет та інших інформаційно-телекомунікаційних систем оформлюється окремим правочином або електронним правочином між стороною такого правочину та постачальником послуг проміжного характеру в інформаційній сфері.
На такі особливості укладення договорів про надання фінансових послуг, зокрема в електронному вигляді, звернула увагу піднаглядних фінансових установ інформаційному повідомленні від 01 серпня 2017 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Судом встановлено, що посилаючись на обставини не укладення між сторонами 29.09.2020 договору про надання кредиту в електронній формі, ОСОБА_1 зазначає, що він даний договір не підписував, його положення є явно несправедливими, договором встановлено обов'язкові умови для споживача, що є недобросовісною підприємницькою практикою.
Позивач в позовній заяві вказує, що отримав від ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» 29.09.2020 року кредитні кошти у розмірі 4 500, 00 грн. та свої зобов'язання по їх поверненню виконав, проте таке твердження позивача спростовується розрахунком заборгованості згідно якого ОСОБА_1 станом на 22.04.2021 року має заборгованість за тілом кредиту у розмір 4 500,00 грн та 8100,00 грн заборгованості за відсотками..
Щодо відсутності підпису позивача у п.7 оспорюваного договору («Реквізити та підписи сторін»), у тому числі електронним ключем, суд зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч.1ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг'електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг'правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч.1, 2ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч.1ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також, приписами ст.12 цього закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Пунктом 12 ч.1ст.3 вказаного Закону зазначено, що одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до Правил надання грошових коштів у кредит ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ», кредитний договір № 07957-09/2020 від 29.09.2020 року між ОСОБА_1 та вказаною установою укладено саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних та надсилаються та призначені для ідентифікації підписувала цих даних).
Згідно до кредитного договору № 07957-09/2020 від 29.09.2020 року (далі - Договір), невід'ємною частиною Договору є Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ». Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті позичальника.
Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановила, що у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) умови дострокового розірвання договору; 7) інші умови, визначені законодавством.
Зі змісту оспорюваного кредитного договору № 07957-09/2020 від 29.09.2020 року вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник ОСОБА_1 погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить його заявка до ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором W26688.
Положеннями ч.1ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостоюст.203 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до вимог ч.ч.1-3, 5, 6ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Договір укладений в електронному варіанті та з електронним підписом. Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою Логіна Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Тому укладення кредитного договору відповідало внутрішній волі позивача.
Згідно ст.ст.12,80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він не підписував кредитного договору від 29.09.2020 року не підтверджуються належними та допустимими доказами. Доказів того, що позивач не користувався кредитними коштами матеріали справи також не містять, натомість ОСОБА_1 в позовній заяві вказує, що отримав від ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» 29.09.2020 року кредитні кошти у розмірі 4 500, 00 грн. та свої зобов'язання по їх поверненню виконав
Враховуючи викладене, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 3ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Згідно із ч. 7ст. 141 ЦПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, з урахуванням звільнення позивача від сплати судового збору у разі залишення позову без задоволення судовий збір компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст.3-5,10-13,80,81,89,263-265,354 ЦПК, ст.ст.6,203,205,207,215,626-628,641,644,1055 ЦК України,Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»,Законом України «Про захист прав споживачів»,Законом України «Про споживче кредитування»,Закону України «Про електронну комерцію»,Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвеструм» про захист прав споживача про визнання недійсним кредитного договору відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Суддя О. Г. Скрипник