про повернення позовної заяви
16 грудня 2021 року м. Житомир
справа № 240/36978/21
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Горовенко А.В., перевіривши виконання вимог законодавства при поданні позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 яка полягає у невиплаті при звільнення грошової компенсації вартості за неотримане речове майно;
- зобов"язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно у зв"язку зі звільненням з військової служби.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено позивачу 10-ти денний строк, з дня вручення ухвали, для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску;
- документу про сплату судового збору за одну позовну вимогу немайнового характеру в сумі 908 грн за платіжними реквізитами для перерахування судового збору.
На виконання вимог ухвали суду від 23.11.2021 про залишення позовної заяви без руху позивач надіслав до суду заяву від 08.12.2021 (вх.№77743/21), у якій просить поновити строк для звернення до суду з даним позовом.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із даним позовом зазначає, що компенсація за неотримане речове майно прирівнюється до заробітної плати (грошового забезпечення) військовослужбовців. Разом з тим, відповідно до норм чинного законодавства, звернення до суду у зв"язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплати грошового забезпечення) не встановлено будь-яких строків, саме тому компенсація вартості за неотримане речове майно не обмежується строком звернення до суду.
При цьому, позивач просить суд поновити строк звернення до суду.
Суд зазначає, відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
З урахуванням правової природи грошової компенсації за неотримане речове майно, яка визначена в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі №480/3105/19, спеціальним строком звернення до суду є місячний строк, визначений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постановах від 26 травня 2021 року у справі №380/5093/20, від 30 серпня 2021 року у справі №520/7668/20.
Крім того, Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду прийнято постанову від 11 лютого 2021 року у справі №240/532/20, в якій вирішувалось питання обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами, зокрема, про визнання протиправними дій щодо невиплати позивачу всіх сум (грошової компенсації вартості речового майна, яким він не був забезпечений під час проходження військової служби), належних йому у день звільнення з військової служби.
Відповідно до змісту правих висновків Верховного Суду у постанові від 30 листопада 2020 року у справі №480/3105/19 вказано, що включення грошової компенсації вартості за неотримане речове майно до складу належних звільненому військовослужбовцю сум у розумінні приписів статті 116 КЗпП України та необхідність застосування передбаченої статтею 117 КЗпП України відповідальності в разі невиплати такої компенсації на день виключення особи зі списків особового складу військової частини підтверджено сталою судовою практикою розгляду цієї категорії адміністративних справ (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі №821/1083/17).
Відповідно до змісту якої, судом касаційної інстанції зазначено, що при визначенні правової природи грошової компенсації за неотримане речове майно, її слід розглядати як особливий, окремий вид належних військовослужбовцю сум. Чинне законодавство передбачає обов'язок виплати військовослужбовцю, який звільняється зі служби, грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на день виключення зі списків особового складу військової частини. Умовою для виникнення такого обов'язку є подання військовослужбовцем відповідного рапорту під час проходження служби.
Саме тому, компенсація вартості за неотримане речове майно належить до складу належних звільненому працівникові сум у розумінні статті 116 КЗпП України.
Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З огляду на викладене КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532
Як зазначалося судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 23.11.2021, позивача звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу 26.03.2021, проте до суду за захистом своїх прав позивач звернулась лише 08.11.2021 (про що свідчить відбиток штемпелю печатки суду на першій сторінці позовної заяви), тобто більш, а ніж сім місяці після звільнення з військової служби.
Суд критично ставиться до доводів позивача в обґрунтування поважності підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, про те, що право на звернення до суду щодо виплати компенсації за недотримане речове майно не обмежується строком звернення до суду.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою та п"ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.
Встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів.
Інститут строків звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вказані позивачем у заяву від 08.12.2021 за вх.№77743/21 підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із даною позовною заявою, є неповажними.
Відповідно до пунктів 1 та 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене, оскільки недоліки позовної заяви, залишеної без руху не усунено позивачем у повному обсязі у строк, встановлений судом, то суд дійшов висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 , що не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
ухвалив:
1.Визнати неповажними, вказані ОСОБА_1 у заяві від 08.12.2021, підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду із позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - повернути позивачу без розгляду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
4. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
5. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя А.В. Горовенко