про залишення позовної заяви без руху
15 грудня 2021 року м. Житомир
справа № 240/40492/21
категорія 1090400000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Горовенко А.В., перевіривши виконання вимог законодавства при поданні позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 55152498 від 16.11.2020 прийнятого державним реєстратором Департаменту реєстрації Житомирської міської ради Баренко Євгеном Олександровичем та запис про обтяження, номер запису 39195727, дата реєстрації 30.03.2006 року, підстава для державної реєстрації: повідомлення б/н від 15.06.1993, вид обтяження заборона на нерухоме майно, суб'єкт обтяження: ОСОБА_2 , а саме зняти заборону на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 3036929, 30.03.2006 11:31:55 реєстратор Черняхівська нотаріальна контора, Житомирський районний нотаріальний округ на квартиру з реєстраційним номером АДРЕСА_1 .
Перевіряючи адміністративний позов на його відповідність вимогам статті 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням вказаних статей з наступних підстав.
Згідно з приписами ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів дізнався та повинен був дізнатись, що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
В свою чергу, доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Матеріали позовної заяви свідчать, що у прохальній частині позовної заяви позивач просить скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 55152498 від 16.11.2020, прийняте державним реєстратором Департаменту реєстрації Житомирської міської ради Баренко Євгеном Олександровичем, на підставі якого в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно був внесений запис про обтяження номер 39195727 від 30.03.2006 щодо заборони на нерухоме майно.
Таким чином, перебіг процесуального строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 17.11.2020, з наступного дня після прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 55152498 від 16.11.2020.
При цьому, суд вказує, що відповідно до доданого позивачем до позовної заяви витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень №232609592 свідчить, що про наявність оскаржуваного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 55152498 від 16.11.2020 ОСОБА_1 стало відомо з моменту його прийняття, а саме 16 листопада 2020 року, оскільки вказаний витяг сформовано за заявою позивача.
Однак, до суду за захистом своїх прав, а саме вкасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 55152498 від 16.11.2020 позивач звернувся лише 06.12.2021, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого чинним законодавством України.
Щодо доводів позивача, що ним не пропущено строк звернення до суду з підстав врегулювання спору у позасудовому порядку, суд зазначає наступне. Наявне в додатках до позовної заяви рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №61880961 від 26.11.2021, що в свою чергу не є предметом позову у даній адміністративній справі, є підтвердження вчиненням відповідачем активних дій з метою захисту свого порушеного права, лише в листопада 2021 року.
При цьому будь-яких інших доказів та доводів які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій з 17.11.2020 щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що підстави, вказані позивачем в обґрунтування позовної заяви з метою поновлення строку звернення до адміністративного суду, є неповажними.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Окрім того, згідно з ч.6ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З огляду на викладене, позивачу необхідно надати суду інші докази в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з урахуванням висновків суду, зазначених вище.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
- доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з урахуванням висновків суду наведених вище.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
ухвалив:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений судом строк позовну заяву буде повернено.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Горовенко