Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення заяви без задоволення
16 грудня 2021 р. Справа №200/7424/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 червня 2018 року по 31 травня 2021 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 червня 2018 року по 31 травня 2021 року.
Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з судового збору у розмірі 908,00 гривень.
08 грудня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 (надалі - заявник) надійшла заява, в якій заявник просить визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати в повному розмірі середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 червня 2018 року по 31 травня 2021 року при виконанні рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року та встановити місячний строк з дня отримання ухвали для надання відповіді про результати розгляду окремої ухвали та інформації про вжиті заходи.
Відповідно до ч. 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Судом не встановлені обставини для призначення розгляду заяви ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України в судовому засіданні, тому заява підлягає вирішенню в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву, суд приходить висновку про відмову у задоволенні зазначеної заяви, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Бездіяльністю визнається пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах.
Як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Ефективний доступ до суду включає право на виконання рішення суду без невиправданих затримок, суд зазначає, що затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення проблем публічного порядку, може у виняткових випадках бути виправдана.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини»).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Судом встановлено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року у справі № 200/7424/21 набрало законної сили 19 жовтня 2021 року.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року, 25 листопада 2021 року видано виконавчий лист про «Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 червня 2018 року по 31 травня 2021 року.».
Згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерства юстиції України станом на 16 грудня 2021 року відсутня інформація про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа по справі № 200/7424/21 щодо «Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 червня 2018 року по 31 травня 2021 року.».
Більш того, як вбачається з документів наданих заявником до заяви, станом на час розгляду даної заяви військовою частиною НОМЕР_1 виплачено грошове забезпечення на підставі рішення суду у справі № 200/7424/21 в сумі 68262,05 гривень, що не заперечується заявником, проте з сумою якої заявник незгодний.
Суд наголошує, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24 червня 2018 року по 31 травня 2021 року, без визначення конкретної суми, яка підлягала виплаті, що й було здійснено військовою частиною НОМЕР_1 .
З огляду на наведене вище, суд дійшов до висновку, що у спірних відносинах відсутня протиправна бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.09.2021 року у справі № 200/7424/21, оскільки військовою частиною НОМЕР_1 були здійсненні необхідні заходи для виконання рішення суду, а саме нараховано та виплачено середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Відповідно до ч. 6 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З огляду на відсутність у спірних відносинах протиправної бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо виконання рішення суду у даній справі, суд не знаходить підстав для постановлення окремої ухвали. Відтак, заяву позивача належить залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 256, 295, 297, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України по справі № 200/7424/21 - залишити без задоволення.
Повний текст ухвали складено та підписано 16 грудня 2021 року.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя Голубова Л.Б.