Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у забезпеченні позову
16 грудня 2021 р. Справа №200/18275/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О.В. розглянувши заяву про забезпечення позову позивача ОСОБА_1 за її позовом до Нікольської селищної ради про визнання протиправними та скасування рішення Нікольської селищної ради Донецької області від 18.11.2021 року №8/19-998 «Про внесення змін до рішення селищної ради від 12 січня 2021 року № 8/4-79 «Про створення відділу «Центр надання адміністративних послуг» та затвердження Положення про відділ «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Нікольської селищної ради» зі змінами», від 18.11.2021 року №8/19-999 « Про внесення змін до рішення селищної ради від 04 лютого 2021 р. № 8/5-126 «Про реорганізацію організаційно-юридичного відділу виконавчого комітету Нікольської селищної ради та затвердження Положень про відділи виконавчого комітету Нікольської селищної ради» зі змінами» та зобов'язання вчинити певні дії,
15.12.2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява начальника відділу ЦНАП Нікольської селищної ради Бура Тетяни Василівни до Нікольської селищної ради Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення селищної ради від 18.11.2021 року №8/19-998 «Про внесення змін до рішення селищної ради від 12 січня 2021 року № 8/4-79 «Про створення відділу «Центр надання адміністративних послуг» та затвердження Положення про відділ «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Нікольської селищної ради» зі змінами», від 18.11.2021 року №8/19-999 « Про внесення змін до рішення селищної ради від 04 лютого 2021 р. № 8/5-126 «Про реорганізацію організаційно-юридичного відділу виконавчого комітету Нікольської селищної ради та затвердження Положень про відділи виконавчого комітету Нікольської селищної ради» зі змінами» та зобов'язання вчинити певні дії.
Одночасно позивач звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом зупинення дії рішень ради від 18.11.2021 №8/19-998 «Про внесення змін до рішення селищної ради від 12 січня 2021 року № 8/4-79 «Про створення відділу «Центр надання адміністративних послуг» та затвердження Положення про відділ «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Нікольської селищної ради» зі змінами», від 18.11.2021 року №8/19-999 « Про внесення змін до рішення селищної ради від 04 лютого 2021 р. № 8/5-126 «Про реорганізацію організаційно-юридичного відділу виконавчого комітету Нікольської селищної ради та затвердження Положень про відділи виконавчого комітету Нікольської селищної ради» зі змінами» заборонивши Нікольській селищній раді вчиняти будь які дії по виконанню данних рішень - до набрання законної сили судовим рішенням.
Заявник обґрунтовує свою заяву про забезпечення позову тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Але, заявник в заяві про забезпечення позову не вказує в чому саме порушуються її права.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що оскаржуваними рішеннями вносяться зміни до структури ЦНАП, а саме виведено із штату державних реєстраторів та знято повноваження з державної реєстрації у начальника відділу, введено посаду головного спеціаліста.
В результаті цього з 23.11.21 року послуги з реєстрації нерухомості та державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в Нікольському ЦНАПі безпідставно не надаються.
Заявник, перебуває на посаді начальника відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Нікольської селищної ради з 15.02.2021 року згідно розпорядження Нікольського селищного голови № 48 рк та вважає, що ці рішення Нікольської селищної ради є протиправними та підлягають скасуванню у судовому порядку.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає заяву про забезпечення позову не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Положеннями ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Забезпечення позову - це вжиття судом до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;
2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;
3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;
4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Необхідно зазначити, що вказані вище підстави є оціночними, а тому необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з наведених вище обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Частиною 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За правилами частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, серед іншого, шляхом: зупинення дії індивідуального акта або нормативно - правового акту, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Як зазначено у рекомендації №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятої Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25 квітня та 30 вересня 2019 року у справах №826/10936/18, №420/5553/18 відповідно.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 1-2 ст. 151 КАС України).
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що наведені позивачем підстави обґрунтованості зупинення дії рішень ради від 18.11.2021 №8/19-998 «Про внесення змін до рішення селищної ради від 12 січня 2021 року № 8/4-79 «Про створення відділу «Центр надання адміністративних послуг» та затвердження Положення про відділ «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Нікольської селищної ради» зі змінами», від 18.11.2021 року №8/19-999 « Про внесення змін до рішення селищної ради від 04 лютого 2021 р. № 8/5-126 «Про реорганізацію організаційно-юридичного відділу виконавчого комітету Нікольської селищної ради та затвердження Положень про відділи виконавчого комітету Нікольської селищної ради» зі змінами» заборонивши Нікольській селищній раді вчиняти будь які дії по виконанню даних рішень - до набрання законної сили судовим рішенням, не можуть бути прийняті судом в якості належних підстав для забезпечення позову з огляду на таке.
При розгляді та вирішенні даної заяви про забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд не вбачає підстав для висновків про те, що виконання судового рішення, у випадку задоволення позову, буде унеможливлено чи істотно ускладнено без вжиття заходів забезпечення позову.
У випадку встановлення в ході розгляду справи порушення прав позивача, їх відновлення в даному випадку можливе лише за наслідками розгляду такої справи по суті, що не може підміняти собою необхідність вжиття запобіжних заходів у даному випадку та на даній стадії.
У зв'язку із вищевикладеним, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150-154, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У заяві ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень ради від 18.11.2021 №8/19-998 «Про внесення змін до рішення селищної ради від 12 січня 2021 року № 8/4-79 «Про створення відділу «Центр надання адміністративних послуг» та затвердження Положення про відділ «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Нікольської селищної ради» зі змінами», від 18.11.2021 року №8/19-999 « Про внесення змін до рішення селищної ради від 04 лютого 2021 р. № 8/5-126 «Про реорганізацію організаційно-юридичного відділу виконавчого комітету Нікольської селищної ради та затвердження Положень про відділи виконавчого комітету Нікольської селищної ради» зі змінами» заборонивши Нікольській селищній раді вчиняти будь які дії по виконанню даних рішень - до набрання законної сили судовим рішенням, відмовити.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя О.В. Хохленков