печерський районний суд міста києва
Справа № 757/55375/21-к
02 грудня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених службових осіб Печерського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у межах кримінального провадження № 42021101060000003 від 15.01.2021,
19.10.2021 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , яку передано слідчому судді ОСОБА_1 того ж дня, на бездіяльність уповноважених службових осіб Печерського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у межах кримінального провадження № 42021101060000003 від 15.01.2021.
У судове засідання особа, що подала скаргу - адвокат ОСОБА_3 неодноразово не з'явився, про розгляд скарги повідомлений належним чином, згідно з нормами ч.ч. 1, 8 ст. 135, ч. 1 ст. 136 КПК України, про причини неявки суду не повідомлено, заяви або клопотання не подано.
Представник Печерського УП ГУ НП у м. Києві в судове засідання не з'явився, про день, час та місце його проведення, повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомлено, заяви або клопотання не подано.
За вказаних обставин, слідчим суддею з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, визнано можливим її розгляд у відсутність особи, якою подано скаргу, його представника та представника Печерського УП ГУ НП у м. Києві. При цьому слідчим суддею враховано положення ст.ст. 26, 306 КПК України.
Вивчивши скаргу, письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Таким чином, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Судовим розглядом встановлено, що Печерським УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021101060000003 від 15.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
01.07.2021 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/34475/21-к задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Печерського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 про надання дозволу на проведення обшуку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , господарські будівлі: сарай, позначений на плані літерою «Б-1», сарай, позначений на плані літерою «Б'-1», гараж, позначений на плані літерою «В-1», з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукування знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Як вбачається з матеріалів скарги, у липні 2021 під час проведення обшуку, на підставі вказаної ухвали слідчого судді, стороною обвинувачення вилучено: автомобіль Toyota RAV 4, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 .
Кримінальним процесуальним кодексом регламентовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування із врахуванням правил судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України (ч. 1 ст. 306 цього Кодексу), для об'єктивного та повного, неупередженого вирішення заявлених вимог, що і є метою судового розгляду. Важливою умовою під час розгляду є участь особи, що звернулася до суду із скаргою, оскільки законодавець передбачив обов'язковість її участі у судовому засіданні, на що прямо вказано у ч. 3 ст. 306 КПК України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, що підлягає з'ясуванню у судовому засіданні. Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.
Разом з тим, особі, що звертається із скаргою до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки. Відтак, будучи належним чином повідомленим про розгляд поданої ним скарги, представник скаржника - адвокат ОСОБА_3 не з'явився у судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, клопотання або заяви на адресу суду не надходили.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Аналізуючи викладене, вбачається, що на час розгляду скарги, заявлені особою, що звернулася до суду, вимоги не підтримуються.
Керуючись ст. ст. 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1