19.10.2021 Справа № 756/10521/20
Справа № 756/10521/20
Провадження № 2/756/1465/21
рішення
19 жовтня 2021 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Жука М.В.,
при секретарі Шершньові В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Житомирської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,
У серпні 2020 року Житомирська ОДА звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.
В обґрунтування позову зазначає, що розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 03.10.2017 року № 253-к ОСОБА_1 призначено на посаду радника апарату Житомирської ОДА за сумісництвом на 0,5 посадового окладу згідно з штатним розписом. Під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Житомирської обласної державної адміністрації за період з 01.01.2017 року по 30.09.2019 року Державною аудиторською службою України встановлено, що ОСОБА_1 , який працював за сумісництвом, нараховано та виплачено заробітну плату за час, коли він фактично виконував обов'язки директора комунального підприємства за основним місцем роботи на загальну суму 93 50 грн. 53 коп.
Оскільки ОСОБА_1 в один і той же час виконував роботу як за основним місцем роботи, так і за місцем сумісництвом, за що отримував заробітну плату, в добровільному порядку надміру виплачені кошти не повертаєв, Житомирська ОДА просить суд стягнути на її користь 93 502 грн. 53 коп. безпідставно отриманих грошових.
У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, оскільки Житомирською ОДА не надано жодних доказів порушення ним трудової дисципліни для застосування ст. 1212 ЦК України, а також доказів того, що заробітну плату він отримував в результаті своєї недобросовісності.
У судовому засіданні представник Житомирської обласної державної адміністрації позовні вимоги підтримала, позов просила задовольнити, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини.
Представник ОСОБА_1 просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на його безпідставність.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в позові, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом установлено, що зі змісту листа Державної аудиторської служби України від 11.12.2019 року вбачається, що Державною аудиторською службою України відповідно до п. 6.11 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на IV квартал 2019 року провела планову ревізію фінансово-господарської діяльності Житомирської обласної державної адміністрації за період з 01.01.2017 року по 30.09.2019 року, за результатами якої встановлено порушення п. 1 абз. 2 п. 2 постанови КМУ від 03.04.1993 року «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», а саме раднику ОСОБА_1 , який працював у Житомирській ОДА за сумісництвом нараховано та виплачено заробітну плату за час, коли він фактично виконував обов'язки директора комунального підприємства за основним місцем роботи на загальну суму 93 502 грн. 53 коп. та відповідно нараховано та перераховано єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування на суму 19 435 грн. 43 коп. (а.с. 19-20).
Листом від 27.12.2019 року Житомирська ОДА направлялась вимога ОСОБА_1 про усунення порушень шляхом добровільної сплати грошових коштів у розмірі 93 502 грн. 53 коп. (а.с. 22-23).
Листом від 07.02.2020 року ОСОБА_1 повідомив Житомирську ОДА про відсутність підстав щодо вимоги про повернення нарахованої заробітної плати за фактично виконану ним роботу на посаді радника у розмірі 93 502 грн. 53 коп. (а.с. 24).
З записів трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що його 03.10.2017 року призначений виконуючим обов'язки директора КП «Еко-Сервіс» тимчасово, 04.10.2017 року призначений на посаду радника апарату Житомирської ОДА за сумісництвом на 0,5 посадового окладу, 01.03.2018 року переведений на посаду радника голови Житомирської ОДА за сумісництвом на 0,5 посадового окладу (а.с. 63-79).
Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 03.1.2017 року № 253-К ОСОБА_1 призначено на посаду радника Житомирської ОДА за сумісництвом на 0,5 посадового окладу згідно з штатним розписом (а.с. 83).
Розпорядженням голови обласної ради від 28.09.2017 року № 369-К ОСОБА_1 призначено виконуючим обов'язки директора КП «Еко-Сервіс» Житомирської обласної ради тимчасово з 03.10.2017 року до призначення керівника обласною радою (а.с. 84).
Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 21.01.2019 року № 9-К звільнено ОСОБА_1 з посади радника голови Житомирської ОДА 21.01.2019 року за угодою сторін (а.с. 81).
Розпорядженням голови обласної ради від 14.01.2019 року № 15-К звільнено ОСОБА_1 з посади виконуючого обов'язки директора КП «Еко-Сервіс» Житомирської обласної ради 15.01.2019 року за угодою сторін, згідно п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 82).
З наданого табелю обліку використаного робочого часу за період з 01.12.2018 року по 31.12.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 на КП «Еко-Сервіс» був встановлений ненормований робочий день (а.с. 85-86).
Відповідно до табелів обліку використання робочого часу КП «Еко-Сервіс», ОСОБА_1 за період з 01.10.2017 року по 31.10.2017 року відпрацьовано 159 годин, за період з 01.11.2017 року по 30.11.2017 року відпрацьовано 176 годин; за період з 01.12.2017 року по 31.12.2017 року відпрацьовано 182 годин; за період з 01.01.2018 року по 31.01.2018 року відпрацьовано 168 годин; за період з 01.02.2018 року по 28.02.2018 року відпрацьовано 160 годин; за період з 01.03.2018 року по 31.03.2018 року відпрацьовано 41 годин; за період з 01.04.2018 року по 30.04.2018 року відпрацьовано 38 годин; за період з 01.05.2018 року по 31.05.2018 року відпрацьовано 42 годин; за період з 01.06.2018 року по 30.06.2018 року відпрацьовано 40 годин; за період з 01.07.2018 року по 31.07.2018 року відпрацьовано 42 годин; за період з 01.08.2018 року по 31.08.2018 року відпрацьовано 18 годин; за період з 01.09.2018 року по 30.09.2018 року відпрацьовано 40 годин; за період з 01.10.2018 року по 31.10.2018 року відпрацьовано 44 годин; за період з 01.11.2018 року по 30.11.2018 року відпрацьовано 44 годин (а.с. 91-97).
Згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку за 1 квартал 2018 року сума нарахованого та виплаченого доходу ОСОБА_1 становить 29 325 грн. 00 коп. (а.с. 116).
Як вбачається із податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2018 року сума нарахованого та виплаченого доходу ОСОБА_1 становить 27 506 грн. 83 коп.; за 3 квартал 2018 року сума нарахованого та виплаченого доходу ОСОБА_1 становить 29 467 грн. 55 коп.; за 4 квартал 2018 року сума нарахованого та виплаченого доходу ОСОБА_1 становить 76 072 грн. 16 коп.; за 1 квартал 2019 року сума нарахованого та виплаченого доходу ОСОБА_1 становить 6 527 грн. 10 коп. (а.с. 117-120).
Відповідно до витягу Житомирської ОДА з табелю обліку використання робочого часу ОСОБА_1 за грудень 2017 року відпрацьовано 20 днів; за жовтень 2017 року - 19 днів; за листопад 2017 року - 22 дні; а жовтень 2018 року - 22 дні; за вересень 2018 року - 13 днів; за серпень 2018 року - відпрацьовано 8 днів; за липень 2018 року - 22 дні; за червень 2018 року - 20 днів; за травень 2018 року - 17 днів; за квітень 2018 року - 19 днів; за березень 2018 року - 21 день; за листопад 2018 року - 18 днів; за грудень 2018 року - 20 днів; за лютий 2018 року - 20 днів; за січень 2018 року - 21 день; за січень 2019 року - 13 днів (а.с. 121-133).
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки "класичне" право власності, яке розглядається в Україні, а й до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оплату праці».
Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Системний аналіз указаних норм дає підстави для висновку про те, що законодавцем передбачені дві умови за яких заробітна плата підлягає поверненню: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Вказаний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 р. у справі № 753/15556/15-ц.
Враховуючи, що під час розгляду справи на підставі наявних в ній доказів установлено те, що виплата відповідачу заробітної плати проводилася внаслідок укладення позивачем Житомирської ОДА з ним трудового договору в розмірі передбаченому його умовами, а також на підставі табелю фактично відпрацьованому ним робочого часу, тобто відсутності рахункової помилки з боку позивача при її нарахуванні, а також недоведеності факту вчинення відповідачем будь-яких дій, що могли вказувати на його недобросовісність при одержані плати за виконану роботу, в тому числі того, що така робота ним фактично не виконувалась, суд дійшов висновку про те, що виплачений йому заробіток поверненню не підлягає з підстав, передбачених ч. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України.
За таких обставин позов Житомирської ОДА задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 133, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
У позові Житомирської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів- відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя