Справа №:755/7356/21
Провадження №: 1-кп/755/1052/21
"14" грудня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
провівши відкрите судове засідання в залі судових засідань Дніпровського районного суду м. Києва за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040000002 від 01 січня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12021100040000002 від 01 січня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 листопада 2021 року обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 30 грудня 2021 року (включно).
Відповідно до вимог ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Прокурор вважав за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк тримання під вартою, посилаючись на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, можливість обвинуваченого впливати на потерпілого, свідків по справі, продовжувати злочинну діяльність, переховуватись від суду.
Потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 наполягали на продовженні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 заперечував щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, заявив усне клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, мотивуючи тим, що його підзахисний має власне житло, може себе забезпечити, відсутні підстави вважати, що він буде ухилятися від явок до суду, ризики прокурором не доведені, кваліфікація дій ОСОБА_3 -невірна.
Обвинувачений ОСОБА_3 повністю підтримав думку свого адвоката.
Обговоривши у судовому засіданні питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки судове провадження виходячи з встановленого судом обсягу дослідження доказів по справі неможливо закінчити до його спливу, вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.
Як вбачається зі змісту обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачуються, відповідно до вимог ст. 12 КК України, у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за яке передбачене покарання від семи до п'ятнадцяти років позбавлення волі.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
Також, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, оцінивши у сукупності всі обставини, зокрема, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зав'язків та їх майновий стан, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України; на даний час, відповідно до встановленого порядку дослідження доказів, не досліджені докази сторони обвинувачення, не допитані потерпілі, свідки, покази яких суд повинен сприймати безпосередньо, та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, враховуючи справжні інтереси суспільства та конкретні обставини кримінального провадження, зважаючи на те, що на даний час триває судовий розгляд, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків в судовому засіданні не встановлено та учасниками не доведено, - суд приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що цей захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_3 , на даному етапі розгляду кримінального провадження, судом не встановлено та сторонами не доведено.
Судом не встановлено підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу.
Крім того, враховуючи підстави та обставини, передбачені вимогами ст. 177 та ст. 178 КПК України, з урахуванням вимог п.2 ч.4 ст. 183 КПК України, суддя не визначає розмір застави у цьому кримінальному провадженні.
На підставі наведеного та, керуючись вимогами ст.ст. 182, 183, 331, 369-372, 376 КПК України, суд,-
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує два місяці, тобто до 11 лютого 2022 року (включно).
Відмовити адвокату ОСОБА_7 у задоволенні його усного клопотання про заміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою на домашній арешт.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1