ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20828/21
провадження № 2/753/9363/21
"02" грудня 2021 р.Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Лужецької О.Р.
за участю секретаря - Григораш Н.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Ральчук Н.В..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі по тексту - Відповідач, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО») про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії, в якому просить: визнати дії Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» щодо нарахування заборгованості ОСОБА_1 за послуги централізованого постачання гарячої води в розмірі 18887,68 грн., - боргу, 79,92 грн. - 3% річних, 205,76 грн. - інфляційної складової боргу, за адресою: АДРЕСА_1 незаконними; зобов'язати Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» здійснити перерахунок (коригування) нарахувань (заборгованості) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 18887,68 грн. за послугу з централізованого постачання гарячої води з урахуванням показників внутрішньо квартирного лічильника обліку гарячої води; стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 7000 грн.; вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з Відповідача витрати Позивача на оплату судового збору у розмірі 2 724 грн. на оплату правової допомоги адвоката в розмірі 4000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що є власницею квартири АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право власності від 28.05.2010 та є споживачем житлово- комунальних послуг за даною адресою. З 01.05.2018 за вказаною адресою КП «Київтеплоенерго» надає послуги з централізованого постачання гарячої води та надсилає рахунки, в яких зазначає суму заборгованості за надання послуг з централізованого постачання гарячої води у період до 01.05.2018, надані ПАТ «Київенерго» та право вимоги на які було відступлено на користь КП «Київтеплоенерго», відповідно до Договору відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18 в розмірі 1 887,68 грн., - боргу, 79,92 грн. - 3% річних, 205,76 грн. - інфляційної складової боргу. За вказаних обставин, позивач не погоджуючись з даною сумою заборгованості звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27.10.2021 р. відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов.
Представник відповідач в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в позовних вимогах в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проживає в зареєстрованій квартирі АДРЕСА_1 та є споживачем житлово-комунальних послуг за даною адресою.
Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає, що у період з 28.05.2010 по 01.05.2018 користувався послугами з централізованого постачання гарячої води, що надавались ПАТ «Київенерго», назва змінена на АТ «К.Енерго». Однак останній визначив суму заборгованості за надання послуг з централізованого постачання гарячої води у період з 28.05.2010 по 01.05.2018 в розмірі 1 887,68 грн., чим порушив Закон України «Про захист прав споживачів».
01.10.2018 року між ПАТ «Київенерго» та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) «Київтеплоенерго» був укладений договір № 602-18 про відступлення прав вимоги (цесії). Відповідно до умов даного договору та додатків № 1,2 до нього, ПАТ «Київенерго» відступив КП виконавчого органу КМР (КМДА) «Київтеплоенерго» права вимоги до споживачів щодо виконання ними грошових зобов'язань перед ПАТ «Київенерго» з оплати спожитих до 01.05.2018 р. послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Зокрема, Відповідач набув право вимоги до Позивача з оплати спожитих послуг за адресою: АДРЕСА_1 у розмір 1 887,68 грн.
Заборгованість за споживання гарячої води виникла у Позивача за період діяльності ПАТ «КИЇВЕНЕРГО».
КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» розпочало свою діяльність з 01.05.2018 року як виконавець послуг з централізованого опалення (ЦО) та централізованого постачання гарячої води (ЦПГВ) у зазначеному будинку та не є правонаступником ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», а отже всі документи на які посилається Позивач в позовній заяві на Підприємстві відсутні.
Підприємство не надавало Позивачу послуги та не здійснювало нарахувань за послуги з ЦО та ЦПГВ до 01.05.2018. Заяв-звернень щодо проведення перерахунків саме до КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» від ОСОБА_1 за період діяльності Підприємства не надходило.
Відповідно до ст. 514 ЦК України та договору про відступлення права вимоги (цессії) від 11.10.2018 № 602-18 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» набуло право вимоги на заборгованість, яка виникла перед ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (наразі АТ «К.ЕНЕРГО»).
Після отримання позовної заяви, КП «Київтеплоенерго» здійснено перерахунок (коригування) Позивачу щодо вартості нарахувань за спожити послуги з централізованого постачання гарячої води по квартирі АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_2 ) на суму 1887,68 грн. Це сталося лише після того, як Позивач звернулася до суду та надала повністю усі належні документи, а саме:
- копії розрахунків за 2014 рік з зазначенням спожитих кубів гарячої води;
- копію акту виконаних робіт з виконання вимірювання для метрологічної повірки та опломбування засобів обліку від 12.09.2016 року, щодо проведення опломбування лічильника № 011235;
- копію лічильника № 011235 з зафіксованим остаточним показником спожитих кубів;
- копію свідоцтва про повірку лічильника № 011235.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед Відповідачем по оплаті цих послуг.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
При цьому, вимоги ч.2 ст. 5 ЦПК України суд виключно до викладеної в позові вимоги може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону, а згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких провожиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів наведений у ст. 16 ЦК України.
При цьому, власник порушеного права може скористатися не любим, а конкретним способом захисту свого права, який, як правило, прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Оскільки оспорювання правильності нарахування розміру плати за певні види житлово- комунальних послуг, що є різновидом претензії чинним законодавством як спосіб захисту не передбачений, споживач у випадку пред'явлення до нього вимог про стягнення таких нарахувань вправі заперечувати стосовно них з наданням відповідних доказів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 462/5889/16-ц.
Враховуючи викладене, розглянувши справу в межах заявлених позивачем вимог, а також враховуючи те, що пред'явленні позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 258, 263-265, 273 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Р. Лужецька