Єдиний унікальний номер 722/1571/21
Номер провадження 1-в/722/177/21
14 грудня 2021 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:
судді: ОСОБА_1
секретаря: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
представника
виправної колонії: ОСОБА_4
та засудженого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Динівці Новоселицького району Чернівецької області, громадянина України, не одруженого, про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді обмеження волі, -
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з вказаним вище клопотанням, в якому просив замінити йому невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді обмеження волі.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 підтримав подане клопотання, просив його задовольнити та зазначив, що з наданою адміністрацією колонії характеристикою він не погоджується, адже більше року працює на підприємстві установи, накладені на нього дисциплінарні стягнення погашені. Оскільки він має захворювання на холецистит, лікувався у ВК 98 куди був етапований, тому довгий час не працював. Роботи з благоустрою колонії він виконує не завжди у зв'язку з незадовільним станом здоров'я, з цих же причин він не виконує норму виробітку.
Прокурор ОСОБА_3 та представник виправної колонії ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення клопотання засудженого заперечували вказуючи, що як поведінка так і праця засудженого ОСОБА_5 не були сумлінними, він в трьох випадках притягувався до дисциплінарної відповідальності, останнє стягнення погашене лише у вересні 2020 року, не заохочувався, не досяг необхідного ступеня виправлення, а тому заміна йому невідбутої частини покарання більш м'яким є передчасною.
Окрім цього представник СВК зазначив, що засуджений ОСОБА_5 зарекомендував себе вкрай негативно, злісно ухиляється від виконання робіт з благоустрою установи, працювати бажання не виявляв до початку 2021 року, хоча йому неодноразово пропонували виконувати легкі роботи, не пов'язані з важкою фізичною працею, зокрема днювальним відділення чи в їдальні.
Начальник медичної частини СВК №67 в судовому засіданні повідомив, що з моменту прибуття до установи засуджений ОСОБА_5 був комісійно оглянутий лікарями, за результатами чого було зроблено висновок, що він є практично здоровим, працездатним. В листопаді 2018 року засуджений ОСОБА_5 звертався до медичної частини із скаргами на погане самопочуття, у зв'язку з цим його було етаповано до лікувального закладу с. Климентовичі ШВК №98 Шепетівського району Хмельницької області де йому було встановлено діагноз: «хронічний холецистит в стадії загострення». Після прибуття до СВК засуджений ОСОБА_5 звертався із скаргами на погане самопочуття до медичної частини лише 10.03.2020 року та 22.03.2021 року. Начальник медичної частини також зазначив, що вказаний діагноз не може спричиняти хронічні болі, а приступи холециститу можуть виникати періодично від жирної та важкої їжі. За станом свого здоров'я та з наявним діагнозом засуджений ОСОБА_5 може працювати на будь-яких роботах.
Голова спостережної комісії Дністровської районної державної адміністрації Чернівецької області ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву про проведення судового розгляду без її присутності, вирішення клопотання засудженого ОСОБА_5 покладає на розсуд суду.
Заслухавши думку всіх учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та частково особову справу засудженого, суд приходить до висновку, що клопотання засудженого ОСОБА_5 задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 02.08.2017 року ч.1 ст.191, ч.2 ст.185, 70, 71 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 відраховано з моменту його затримання, тобто з 17.06.2017 року.
Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 28.10.2019 року зараховано ОСОБА_5 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі період його попереднього ув'язнення з 21.06.2017 року по 01.09.2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Відповідно, кінець строку відбування покарання засудженого ОСОБА_5 - 01.06.2022 року.
Згідно ч.1 ст.82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням.
Таким чином, виходячи із вказаної норми кримінального закону, заміна засудженому невідбутої частини покарання більш м'яким, є правом, а не обов'язком суду.
Згідно п.2 ч.4 ст.82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона була засуджена до позбавлення волі.
Станом на час розгляду судом клопотання, засуджений ОСОБА_5 відбув 04 роки 08 місяців 8 днів позбавлення волі, тобто більше половини строку покарання, призначеного судом.
Із досліджених судом матеріалів клопотання та особової справи засудженого ОСОБА_5 встановлено, що останній в місцях позбавлення волі перебуває з 17.06.2017 року.
За час перебування в Чернівецькій УВП (№33) порушень режиму утримання не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Заохочень не мав.
До державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)» прибув 07.10.2017 року.
По прибуттю до установи і по жовтень місяць 2018 року до суспільно корисної оплачуваної праці не залучався, так як вперто не бажав брати участі у трудовій діяльності під час відбування покарання.
У листопаді 2018 року в зв'язку з погіршенням стану здоров'я був етапований до лікувального закладу с. Климентовичі ШВК №98 Шепетівського району Хмельницької області. Під час перебування у лікувальному закладі до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Заохочень не мав.
До державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)» прибув 15.01.2019 року. По прибуттю до установи до будь-яких оплачуваних робіт не залучався, так як вперто не бажав брати участі у трудовій діяльності під час відбування покарання. В подальшому з власної ініціативи також до будь-яких оплачуваних робіт в установі не залучався у зв'язку із стійким небажанням працювати. З грудня 2020 року і по даний час працевлаштований на підприємстві установи в гірничому цеху №1, в якості вибірника-складальника каменя стінового. До роботи відноситься посередньо, встановлену норму виробітку виконує не завжди.
За час відбування покарання в установі допускав порушення порядку і умов відбування покарання, за що в трьох випадках притягувався до дисциплінарної відповідальності, порушення виражалися у невиконанні законних вимог персоналу установи а саме: відмова від виконання робіт із благоустрою колонії та невихід на поіменну перевірку засуджених відділення. Стягнення погашені у передбаченому законом порядку. В жодному випадку не заохочувався.
У відношенні до персоналу колонії не завжди тактовний, проявляє схильність до не виконання їх законних вимог.
По відношенню до інших засуджених вживчивий, не конфліктний, дружні стосунки підтримує із засудженими різної спрямованості.
Спальне місце та приліжкову тумбочку не завжди утримує в чистоті та порядку, має переважно охайний зовнішній вигляд.
Заходи виховного характеру, які проводяться у відділенні, відвідує лише під контролем, не робить для себе належні висновки.
В 2018 році здобув професію «Електрогазозварювальник» закінчивши навчальний центр, який функціонує при установі. Бажання приймати участі в інших програмах диференційованого виховного впливу в категоричній формі відмовляється.
Постійно ухиляється від виконання робіт із благоустрою колонії та не вбачає доцільності у їх виконанні.
Відповідно до Єдиного реєстру засуджених та осіб, взятих під варту, в підсистемі «КАСАНДРА», засудженому ОСОБА_5 проведено оцінку ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення засудженими до позбавлення волі, на основі чого визначено середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та рівень втручання.
Вказані обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні письмовими документами, а саме: характеристиками засудженого ОСОБА_5 , довідками про заохочення і стягнення засудженого ОСОБА_5 , довідками відділу організації та нормування праці СВК.
Відповідно до ч.3 ст.82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», до обов'язків посадових і службових осіб установ виконання покарань входить реалізація законних прав та інтересів засуджених.
Згідно розділу ІІІ Положення про відділення соціально-психологічної служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2300/5 від 04.11.2014 року, в обов'язки начальника відділення соціально-психологічної служби входить вивчення особистості засуджених, аналізування стану виконання індивідуальних програм роботи із засудженими та періодичне здійснювання оцінки ступеня виправлення засуджених.
Соціально-виховна та психологічна робота із засудженими здійснюється відповідно до індивідуальних програм, які складаються за результатами медичного обстеження, психодіагностики і психолого-педагогічного вивчення, кримінологічної, кримінально-правової характеристики, оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та реалізуються, в тому числі за допомогою програм диференційованого виховного впливу.
Ступінь виправлення засуджених визначається з урахуванням оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та стану реалізації індивідуальної програми соціально-виховної роботи із засудженим.
Корисна ініціатива засуджених реалізується шляхом їх участі у програмах диференційованого виховного впливу, роботі гуртків за інтересами (прикладної творчості, художньої самодіяльності тощо) та у спортивних секціях, порядок роботи яких затверджується наказом начальника установи.
Так з пояснень представника колонії та досліджених матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_5 встановлено, що останній в 2018 року реалізував програму виховного диференційованого впливу «професія», закінчивши навчальний центр при установі. Проте, бажання приймати участь у інших програмах виховного впливу не виявляє. У вересні 2021 року засуджений ОСОБА_5 звернувся до адміністрації установи з письмовою заявою зарахувати його на участь в програмі диференційованого виховного впливу «духовне відродження», проте її не реалізовує. Виховні заходи, які проводяться у відділенні засуджений відвідує лише під контролем, належних висновків для себе не робить.
До обов'язків начальника відділення соціально-психологічної служби, згідно вказаного вище положення, зокрема відноситься щоквартально здійснювати оцінювання поведінки засуджених та надавати пропозиції адміністрації установи для прийняття вмотивованого рішення про доцільність або недоцільність застосування до засуджених заходів заохочення. Складати характеристики на засуджених, у тому числі на підставі оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, визначеної з використанням підсистеми «КАСАНДРА» Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, для розгляду питань щодо зміни умов тримання, заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, переведення засуджених із виховної колонії до виправної колонії, залишення у виховних колоніях засуджених, які досягли 18-річного віку, застосування амністії або помилування, та в інших необхідних випадках.
Відповідно до атестаційних листів засудженого, які містяться в матеріалах особової справи, атестаційною комісією визначено оцінку ступеня виправлення засудженого ОСОБА_5 як:
-станом на 11.01.2018 року - «не став на шлях виправлення» (а.о.с.38);
-станом на 27.02.2019 року - «не став на шлях виправлення» (а.о.с.57);
-станом на 10.01.2020 року - «не став на шлях виправлення» (а.о.с.76);
-станом на 15.01.2021 року - «не став на шлях виправлення» (а.о.с.93).
Згідно протоколів засідання комісії ДУ «СВК №67» від 14.03.2019 року №5/2019, від 28.11.2019 року №26/2019, від 24.09.2020 року №21/2020 засудженому ОСОБА_5 відмовлено в переведенні до ДСР та застосуванні ст.ст.82, 81 КК України, як особі, яка не довела, що стає, стала на шлях виправлення та відповідно довела своє виправлення (а.о.с.63,72, 92).
Суд погоджується з такими висновками адміністративної комісії СВК щодо визначення ступеня оцінки виправлення засудженого, оскільки з досліджених доказів встановлено, що ОСОБА_5 вперто не бажає стати на шлях виправлення.
Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м яким», заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до п.17 вказаної Постанови, під час судового розгляду питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким суди повинні ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
При цьому, висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду поданого ним клопотання.
Згідно ст.6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами виправлення засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Як вбачається законодавець в якості одного з критеріїв оцінки виправлення засудженого вказує на сумлінне ставлення до праці, яке полягає у систематичному виконанні норм виробітку, прагненні здобуття чи підвищення професійного та освітнього рівня, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання.
З досліджених судом матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_5 встановлено, що як поведінка так і відношення його до праці протягом всього строку відбування покарання не були сумлінними, а початок виконання ним робіт з січня 2021 року суд розцінює як намагання одержати позитивну характеристику безпосередньо для звернення до суду із даним клопотанням.
При цьому, суд не бере до уваги доводи засудженого ОСОБА_5 щодо ненадання йому легких робіт, які він міг би виконувати із врахуванням його стану здоров'я, оскільки в матеріалах справи відсутні заяви засудженого щодо забезпечення його такими роботами. Окрім цього, згідно пояснень представника установи засудженому ОСОБА_5 неодноразово пропонувалося виконувати роботу днювальним відділення чи в харчовому блоці, які не є важкими, проте засуджений не виявив ніякого бажання працювати.
Доводи засудженого щодо неможливості ним виконувати роботи за станом здоров'я спростовуються наявними в матеріалах справи довідками, виданими начальником медичної частини установи, згідно яких стан здоров'я засудженого ОСОБА_5 задовільний, він визнаний працездатним. Вказані обставини щодо задовільного стану здоров'я засудженого ОСОБА_5 підтвердив в судовому засіданні і начальник медичної частини ОСОБА_8 .
Згідно ч.5 ст.118 КВК України, засуджені можуть залучатися без оплати праці лише до робіт з благоустрою колоній і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення колоній продовольством. До цих робіт засуджені залучаються в порядку черговості, в неробочий час і не більш як на дві години на день.
В ході розгляду клопотання встановлено, що засуджений ОСОБА_5 систематично ухиляється від виконання робіт з благоустрою установи, що є його обов'язком, за що тричі притягувався до дисциплінарної відповідальності.
Враховуючи встановлені обставини та наведені норми закону, характеризуючі дані про особу засудженого суд вважає, що станом на час розгляду клопотання засуджений ОСОБА_5 не став на шлях виправлення, а тому застосування відносно нього ст.82 КК України є передчасним.
Керуючись ст.ст. 6, 65 ч.2, 126 ч.4 КВК України, ст.ст. 61, 82 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляції через Сокирянський районний суд Чернівецької області, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1 .
Повний текст ухвали складено 16.12.2021 року