Справа №718/2354/21
Провадження №2/718/593/21
(повний текст)
07.12.2021 року м. КіцманьЧернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області в складі:
Головуючого судді Мінів О.І.,
за участю секретаря судових засідань Анучкіної О.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіцмань цивільну справу № 718/2354/21 за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), представником якої є адвокат Байцар Ігор Богданович до Киселівського закладу дошкільної освіти Веренчанської сільської ради Чернівецького району, Чернівецької області (місцезнаходження: вул. Мазепи, 27-а, с. Киселів,Чернівецького району Чернівецької області), про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -
за участю учасників судового провадження:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивачки ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
27.09.2021 представник позивача -адвокат Байцар І.Б. звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Киселівського закладу дошкільної освіти Веренчанської сільської ради Чернівецького району, Чернівецькоїобластіта просив визнати протиправним та скасувати наказКиселівського закладу дошкільної освіти Веренчанської сільської ради від №61-К від 31.08.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади вихователя з 31.08.2021у зв'язку із скороченням штатної чисельності працівників та закриттям дошкільної групи за п.1ст.40КЗпП України. Просить поновити позивачку на посаді вихователя Киселівського закладу дошкільної освіти Веренчанської сільської ради з моменту незаконного звільнення; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту незаконного звільнення до моменту фактичного поновлення на посаді, стягнути з відповідача на користь позивача завдану моральну шкоду у сумі 7000 гривень, а також вирішити питання про судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що в період з 01.09.1982 року до моменту звільнення - 31.08.2021 року ОСОБА_1 обіймала посаду вихователя Киселівського закладу дошкільної освіти Веренчанської сільської ради.
Вважає, що вказаний вище наказ №61-к від 31.08.2021 про звільнення позивачки є незаконним, оскільки відповідачем порушено переважне право позивача на залишення на роботі, як працівнику з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Відповідач перед звільненням не запропонував позивачу іншу роботу в цій же установі, в той час як така можливість була, тим самим порушив процедуру звільнення працівників за скороченням посади.
Крім того, відповідач не отримав попередньої згоди профспілкового органу на звільнення ОСОБА_1 , в той час як при Киселівському ЗДО діє первинна профспілкова організація працівників освіти та науки України Киселівського закладу дошкільної освіти Чернівецького району Чернівецької області і позивач ОСОБА_1 на момент звільнення була членом первинної профспілкової організації, з її заробітної плати відраховувались профспілкові внески. Відповідач та профспілкова організація не провели процедури, передбачені законом при скороченні чисельності, відповідно до ст.49-4КЗпП. Відповідач у порушення наведеної норми не повідомив профспілкову організацію про скорочення та не провів з нею консультації про заходи щодо запобігання звільненню чи зведення їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків звільнення, що є грубим порушенням закону та призвело до порушення трудових прав позивачки.
З наведених підстав вважає звільнення позивачки є незаконним. А оскаржуваний наказ - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
А оскільки позивачку було звільнено незаконно, то просить суд поновити її на посаді та зобов'язати відповідача виплатити середній заробіток за увесь час вимушеного прогулу: з моменту звільнення - 31.08.2021 по день фактичного поновлення на роботі.
Незаконне звільнення з роботи завдало позивачці значної моральної шкоди, яку оцінює 7000 гривень, вона пережила сильний стрес і душевні хвилювання , погіршилось самопочуття і сон. Крім того, її звільнення обговорюють в колі сім'ї, друзів та трудовому колективі, і вона змушена звертатись до суду за відновленням законності, що є додатковим стресом.
Відзиву від відповідача до суду не поступало.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 29 вересня 2021 року, вказану вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19 жовтня 2021 року. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів від Киселівськогозакладу дошкільної освіти Веренчанської сільської ради Чернівецького району, Чернівецькоїобласті(а.с.29-30).
19.10.2021 судом проведено підготовче судове засідання, закрито провадження, призначено справу до судового розгляду. Представник відповідача в підготовчому засіданні надала витребувані письмові докази по справі, відзиву не подала. (а.с.52)
Узагальнені доводи сторони позивача в судовому засіданні
Представник ОСОБА_4 в судовому засіданні вказував, що відповідачем не було виконано вимог ст. 49-2 КЗпП України, а самене враховано переважне право на залишення на роботі, не отримано згоду профспілкового органу на звільнення, не запропоновано іншу вакантну посаду, не повідомлено профспілкову організацію про скорочення та не проведення необхідних консультацій щодо запобігання звільнень, у зв'язку з чим звільнення позивача, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, є незаконним.
Позивач ОСОБА_1 просила поновити її на роботі на посаді вихователя дошкільного закладу, так як відсутні законні підстави для її звільнення.
Представник позивача ОСОБА_2 просив суд стягнути з відповідача на користь позивачки середній розрахунок за час вимушеного прогулу з 31.08.2021 по 06.12.2021 в розмірі 32433,45 грн., а також понесені судові витрати у сумі 14230 грн.
Узагальнені доводи та заперечення представника відповідача в судовому засіданні
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні висловила заперечення щодо позовних вимог, пояснила, що адміністрація дошкільного закладу зобов'язана виконувати рішення засновника - Веренчанської сільської ради. А тому на виконання розпорядження від 07.06.2021, вона, як директор Киселівського закладу дошкільної освіти, видала наказ про попередження працівників, які підлягають скороченню. Всіх вихователів, в тому числі і позивача, було попереджено про передбачуване звільнення, про що свідчить розписка. В садку профспілкова організація припинила свою діяльність, члени даної організації звільнились з роботи, а тому профспілковий орган не повідомлявся про заплановане звільнення вихователя.На час звільнення ОСОБА_1 , в закладі існувала одна вакантна посада музичного керівника, однак дану посаду позивачу не пропонувалась оскільки вона не володіє жодним музичним інструментом. Перед звільненням ОСОБА_5 , 30.08.2021 в закладі скликані загальні збори колективу, на яких обговорювалось питання про зміну істотних умов праці та можливе вивільнення, при цьому було враховано кожну особу вихователя. Колектив 10 голосами проголосував за скорочення та подальше звільнення позивача, оскільки вона єдина з усіх має додаткове джерело доходу у вигляді пенсії. Крім того, позивач створює негативний клімат в колективі. Отже, звільнення ОСОБА_1 було здійснено з дотриманням процедури звільнення. Вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
Як вбачається із копії трудової книжки ОСОБА_6 -1 № НОМЕР_1 , позивачка з 01.09.1982 року безперервно працювала в Киселівській дошкільній установі (Киселівський ЗДО з 22.01.2021) на посаді вихователя.(а.с.12-14)
Згідно запису №5 від 31.08.2021 в трудовій книжці - звільнена в зв'язку зі скороченням штату працівників, п.1ст.40 КЗпП України .
Підставою для звільнення став наказ Киселівського закладу дошкільної освіти Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області №61-К від 31 серпня 2021 року, за яким ОСОБА_1 звільнено з посади вихователя 31.08.2021 у зв'язку зі скороченням штатної чисельності працівників та закриттям дошкільної групи п.1ст.40 КЗпП України. (а.с.15)
В той же час підставою для винесення наказу стало Розпорядження Веренчанської сільської ради від 07.06.2021 №96-осн «Про внесення змін до комплектації мережі закладів дошкільної освіти та організацію попередження працівників Киселівського ЗДО про зміну істотних умов праці та можливе вивільнення у зв'язку із скороченням штатної чисельності працівників». (а.с.16,17)
Відповідно до зазначеного Розпорядження, наказом по Киселівському ЗДО від 14.06.2021 №34-о/д, закрито з 01.09.2021 одну групу для дітей дошкільного віку, скорочено штатну чисельність працівників та виведено із структури Киселівського закладу дошкільної освіти - ставки (посади) педагогічного та непедагогічні ставки адміністративно-господарського персоналу згідно із доданим списком. А саме -1,8 штатних одиниць вихователів підлягали скороченню. Всього 6 вихователів, серед яких і ОСОБА_1 (а.с.18)
Як свідчить персональне попередження ОСОБА_1 , остання попереджена 25 червня 2021 року про наступне звільнення з роботи по п.1ч.1ст.40 КЗпП після закінчення 2 місячного терміну, але не раніше 01.09.2021. Ознайомлення та отримання примірника засвідчено підписом ОСОБА_1 (а.с.21)
При Киселівському ЗДО діє первинна профспілкова організація працівників освіти і науки України Киселівського закладу дошкільної освіти Чернівецького району Чернівецької області, що підтверджується довідкою №18 від 10.09.2021 Об'єднаної організації профспілки працівників освіти і науки України Брусницької ТГ, Веренчанської ТГ, Кіцманської ТГ, Мамаївської ТГ, Неполоковецької ТГ, Ставчанської ТГ. (а.с.22)
Позивач ОСОБА_1 на момент звільнення була членом первинної профспілкової організації, що підтверджується довідкою Веренчанської сільської ради від 24.09.2021 №1480 про утримання з неї профспілкових внесків та розрахунковим листком за серпень 2021 про відрахування профспілкового внеску. (а.с.24)
За результатами атестації ОСОБА_1 , що проводилась 04 квітня 2019 року , атестаційна комісія відділу освіти, молоді та спорту Кіцманської РДА, прийняла рішення про те, що ОСОБА_1 відповідає займаній посаді , підтвердила 11 тарифний розряд, відповідає раніше присвоєному педагогічному званню «вихователь-методист». (а.с.23)
Згідно наданої суду інформації представником Киселівського ЗДО, станом на 31.08.2021 року в закладі працювало всього 6 вихователів , серед яких і ОСОБА_1 . Єдиній з усіх ОСОБА_1 присвоєно звання «вихователь-методист». У позивачки 11 тарифний розряд, такий же розряд також наявний і в ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Нижчі розряди в ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Найбільший стаж роботи - 39 років у позивачки. (а.с.40-46)
Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 на посаді вихователя, загальна сума нарахованого доходу позивачки за останні два місяці, які передували звільненню - липень-серпень 2021 року становила 16608,39, утримано податок 2989,51 грн. (а.с.47)
01.09.2021 Киселівським ЗДО затверджено штатний розпис, за яким кількість посад вихователів - 3,6 штатних одиниць. (а.с.48)
Судом установлено, що після прийняття Розпорядження Веренчанської сільської ради 07.06.2021 №96-осн, відповідач не провів належну процедуру звільнення, аджене врахував переважне право позивачки на залишення на роботі, не отримано згоду профспілкового органу на звільнення, членом якої є позивачка, не запропоновано іншу вакантну посаду в закладі, не повідомлено профспілкову організацію про скорочення та не проведення необхідних консультацій щодо запобігання звільнень , у зв'язку з чим звільнення позивача, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, є незаконним.
Позиція суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення
Заслухавши доводи сторін, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити.
У частині шостій статті 43 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно з частиною другої статті 40 КЗпП звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
У постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі № 6-33цс14 зроблено висновок, що «звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Таким чином, аналіз зазначених правових норм у їх сукупності з положеннями статті 43 Конституції України та статті 240-1 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що за змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року у справі № 808/2741/16 (адміністративне провадження № К/9901/21219/18) зазначено, що: «у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу ввести скорочену посаду, а якщо підприємство, установа реорганізовано рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником».
Отже, у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису - ввести скорочену посаду.
У зв'язку з наведеним, Киселівський заклад дошкільної освіти Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецькоїобласті, як роботодавець має своїм прямим обов'язком ввести скорочену вихователя, наказом, тощо та поновити звільненого позивача на вказаній посаді, що й буде належним виконанням з його боку рішення суду про поновлення працівника на роботі.
Також слід зазначити, що роботодавець на день звільнення 31.08. 2021року ОСОБА_1 не виконав вимоги частини другої ст.40КЗпП України та частин 2,3ст.49-2КЗпП України щодо працевлаштування працівника, оскільки не запропонував ОСОБА_1 наявні вакантні посади в установі на дату звільнення, не звертався до профспілкової організації з письмовим поданням про надання згоди на звільнення, відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, також відповідачем не враховано переважне право на залишення на роботі, не було запропоновано іншу роботу, що є порушенням ст.49-2 КЗпП України, відповідач та профспілкова організація не провели процедури, передбачені законом при скороченні чисельності, що є порушенням ст.49-4 КЗпП.
Враховуючи ту обставину, що звільнення ОСОБА_1 , на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, проведено з порушенням, то позивач підлягає поновленню на посаді вихователя Киселівського закладу дошкільної освіти Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області зі скасуванням наказу про її звільнення з роботи.
За змістом статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно із частиною 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений змоги працювати.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).
Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Так, абзацом 3 пункту 2 розділу II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок) встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 755/6458/15-ц.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 6 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Податки і збори із суми середнього заробітку повинен нарахувати роботодавець під час виконання відповідного судового рішення. Тобто сума, призначена судом як виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зменшується на суму податків і зборів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 759/17065/15-ц.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку).
Крім того, положеннями розділу III Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.
У зв'язку з цим , при обчисленні середньої заробітної плати, суд не бере до уваги довідку про доходи позивача від 06.12.2021 (а.с.72), де врахована вихідна допомога при звільненні.
При цьому, необхідно врахувати, що розрахунок середнього заробітку є індивідуальним для кожного працівника.
З довідки про доходи від 15.10.2021 вбачається, що позивачу за липень-серпень 2021 нараховано заробітну плату 16608,39. Без врахування податків заробітна плата становить 13618,88 гривень. (а.с.44).
Визначений судом розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку вказаний уже з відрахуванням всіх встановлених законодавством України податків та обов'язкових платежів.
За таких обставин, суд вважає, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, повинен обчислюватися, виходячи з виплат, отриманих позивачем за останні 2 місяці, що передували звільненню, від яких слід вирувати середньоденний заробіток позивача.
Отже, середньоденний заробіток позивача складає 256 гривень 96 копійок за 1 робочий день. (13618,88 :53 робочі дні=256,96 )
Під час розрахунку середньої заробітної плати позивача за час вимушеного прогулу, суд виходить з того, що на день винесення рішення вимушений прогул позивача склав 70 робочих днів (із 31.08. 2021 року по 07.12. 2021 року включно).
Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період 31.08. 2021 року по 07.12.2021 року, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, виходячи із розрахунку: середньоденний заробіток позивача помножений на 70 робочих дні, становить 17 987 гривень 20 копійок ( 256,96 х 70 = 17987,20) без врахування податків і обов'язкових платежів, що мають справлятися при виплаті заробітної плати.
У відповідності з вимогами ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків івимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Згідно ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до вимог п.2,3ч.2ст.23ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до вимог ч.1ст.1167ЦК України моральна шкода,завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою,яка її завдала,за наявності її вини,крім випадків,встановлених частиною другою цієї статті.
Судом встановлено, що неправомірними діями відповідача, які виразились у порушенні конституційного права позивачки, останній спричинена моральна шкода. Вона пережила сильний стрес і душевні хвилювання , погіршилось самопочуття і сон. Крім того, її звільнення обговорюють в колі сім'ї, друзів та трудовому колективі, і вона змушена звертатись до суду за відновленням законності, що є додатковим стресом.
Виходячи з вимог розумності і справедливості, враховуючи характер неправомірних дій відповідача, глибину душевних страждань позивачки, суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди у 2000 грн., які підлягають стягненню з відповідача у користь позивачки.
Щодо судових витрат
У статті 141 ЦПК України передбачено розподіл судових витрат між сторонами.
З мотивувальної частини даного рішення вбачається, що суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Такий правовий висновок зазначений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12- 301гс18).
Підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року N 3674-VI (далі - Закону) встановлено судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 гривень).
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Суд дійшов висновку, що ціна позову, яку слід враховувати при обчисленні розміру судового збору, який мав бути сплачений позивачем в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, дорівнює сумі задоволених судом вимог в цій частині та становить 17987,20 гривень.
ОСОБА_1 за подання до суду позовної заяви повинна була сплатити судовий збір в розмірі 908 гривень.
Крім того, при подачі позову ОСОБА_1 сплатила судовий збір 908 грн. (а.с.1) за позовну вимогу майнового характеру в частині стягнення моральної шкоди, які слід компенсувати позивачу за рахунок відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 понесла судові витрати в розмірі 14230 гривень на оплату професійної правничої допомоги, яка була їй надана адвокатом Байцар І.Б., що підтверджується договором про надання професійної правничої допомоги від 08.09.2021 року №358 (а.с.75-76), актом приймання-передачі правової допомоги від 07.12.2021 за договором про надання правової допомоги №358 від 08.09.2021 у цивільній справі № 718/2354/21 (а.с.77), квитанціями по оплаті за правову допомогу (а.с.78-80).
Враховуючи наведене, слід стягнути з Киселівського закладу дошкільної освіти Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 230 (чотирнадцять тисяч двісті тридцять) гривень.
Керуючись ст. ст.1-23, 76-81, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 352, 355 ЦПК України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Киселівського закладу дошкільної освіти Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області №61-К від 31.08.2021 про звільнення ОСОБА_1 .
Поновити ОСОБА_1 на посаді вихователя Киселівського закладу дошкільної освіти Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області з 31.08.2021 року.
Стягнути з Киселівського закладу дошкільної освіти Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 17 987 (сімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) гривень 20 копійок без врахування податків і обов'язкових платежів, що мають справлятися при виплаті заробітної плати.
Стягнути з Киселівського закладу дошкільної освіти Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.
Допустити негайне виконання рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 07.12.2021 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді вихователя Киселівського закладу дошкільної освіти Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області та в частині стягнення з Киселівського закладу дошкільної освіти Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Стягнути з Киселівського закладу дошкільної освіти Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень в дохід держави.
Стягнути з Киселівського закладу дошкільної освіти Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 230 (чотирнадцять тисяч двісті тридцять) гривень та 908 (дев'ятсот вісім) гривень сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцятиднів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 (місцепроживання: АДРЕСА_1 )
Відповідач - Киселівський заклад дошкільної освіти Веренчанської сільської ради Чернівецького району, Чернівецької області (місцезнаходження: вул. Мазепи, 27-а, с. Киселів,Чернівецького району Чернівецької області).
Повний текст рішення виготовлено 16 .12.2021.
Суддя: О.І.Мінів