Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" липня 2007 р. Справа № 49/49-07 (н.р. 15/300-06)
вх. № 1994/3-49 (н.р. 10685/3-15)
Суддя господарського суду Савченко А.А.
при секретарі судового засідання Шаршакова Н.А.
за участю представників сторін:
позивача - Губарев Ю.М., дов. б/н від 16.04.2007р. відповідача - Довбуш В.М., дов. №17 від 10.01.07р.
розглянувши справу за позовом ПП НВФ "Юнітек", м. Х-в
до ВАТ "Насінневе" смт. Чапаєве
про стягнення 22591,46 грн.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за відпущений естерон в сумі 22591,46 грн. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечує, стверджує, що передавальним актом від 31.12.05р. ПФ "Юнітек" передала до ПП НПФ "Юнітек" дебіторську заборгованість ВАТ "Насінневе" згідно договору №5/11 від 11.05.04р. на суму 22591,46грн., але в даному договорі поставка естерону у кількості 900л не передбачена, а передбачена поставка іншого товару, за який відповідач розрахувався, а тому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
Обґрунтовуючи вимогу про стягнення з відповідача боргу, позивач посилається на поставку Приватною фірмою «Юнітек», правонаступником якої він є, відповідачу естерону у кількості 900л. за накладною № 01/04-1 від 01.04.2005р. на загальну суму 31492,80 грн. та наявністю заборгованості в розмірі 22591,46 грн., що підтверджено актом звірки розрахунків станом на 23.12.2005р.
Даючи оцінку цій накладній, слід зазначити, що накладна підписана особами, посадове становище яких не зазначене, не містить серії довіреності, номеру та дати видачі, призвіща особи, уповноваженої на отримання товару за цією накладною.
При дослідженні правоустановчих документів позивача встановлено, що 24.01.2006р. проведено державну реєстрацію Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «ЮНІТЕК». Згідно до п.1.1 статуту Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «ЮНІТЕК» є правонаступником Приватної фірми «Юнітек» у відповідності до розподільчого балансу, до якого надаються акти прийому-передачі.
У відповідності до розподільчого балансу та передавального акту станом на 31.12.2005р. ПП «Юнітек» було передано, а позивачем прийнято дебіторську заборгованість ВАТ «Насіннєве» за договором № 5/11 від 11.05.2004р. в розмірі 22591,46 грн. Будь-якої іншої заборгованості, в тому числі за накладною № 01/04-1 від 01.04.2005р. позивачу не було передано.
При дослідженні тексту договору встановлено, що предметом цього договору поставка естерону не передбачена, згідно специфікацій передбачена поставка інших товарів. За таких обставин, суд вважає, що позивачем не доведено наявність його правонаступництва за зобов'язанням з постачання естерону за накладною № 01/04-1 від 01.04.2005р., тому правові підстави щодо стягнення на його користь з відповідача заявленої суми боргу за спірною накладною, відсутні.
Посилання позивача лише на акт звірки розрахунків, суд не може прийняти до уваги в якості належного доказу, оскільки акт звірки не є первинним документом, який у відповідності до вимог діючого законодавства може підтверджувати правонаступництво та, відповідно, виникнення у сторін певних прав та обов'язків.
Крім того, в акті звірки станом на 11.08.2006р. відсутнє посилання на накладну № 01/04-1 від 01.04.2005р., акт підписаний з боку відповідача особою, посадове становище якої не зазначено, тому відсутні докази, які б підтверджували наявність повноважень цієї особи на підписання акту.
За таких обставин, позивач за наявними в нього доказами не довів обґрунтованість своїх позовних вимог.
З урахуванням вищевказаного, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають в повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, передбачені статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, при відмові в позові повністю покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст..37 ЦК УРСР, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Суддя Савченко А.А.
Рішення підписане 09.07.07р.