Номер справи 696/359/18
1-кп/703/98/21
07 грудня 2021 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Сміла клопотання захисника про закриття кримінального провадження №12018250170000085 від 14.02.2018 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шпола Черкаської області, громадянина України, українця, не працюючого, одруженого, має на утриманні дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,
У провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 надав суду письмове клопотання про закриття щодо його підзахисного кримінального провадження за ч.1 ст.185 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, посилаючись на ту обставину, що з дня вчинення ним кримінального правопорушення минуло більше 3 років та відповідно до ст.49 КК України, у разі незаперечення з боку обвинуваченого, має бути звільнено ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності. Крім того, просив кримінальне провадження за ч.2 ст.185 КК України закрити та звільнити його підзахисного від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України у зв'язку із зміною обстановки. Подане клопотання в частині закриття провадження у зв'язку із зміною обстановки мотивував тим, що його підзахисний є особою молодою віку, позитивно характеризується, вперше притягується до кримінальної відповідальності, обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії нетяжких, має постійне місце роботи, трьох малолітніх дітей, вину у вчиненні злочину визнає у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаються та враховуючи що вчинене ОСОБА_4 діяння втратило ознаки суспільної небезпечності та він перестав бути суспільно небезпечним.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений підтримав клопотання захисника.
Прокурор не заперечував проти закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого за ч.1 ст.185 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та за ч.2 ст. 185 КК України у зв'язку із зміною обстановки.
Представник потерпілого в судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій проти закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого не заперечував.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження в частині, що стосуються заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.
Відповідно до змісту обвинувального акта ОСОБА_4 03.01.2018 близько 18 год. 00 хв., маючи на меті заволодіння чужим майном, підійшов до території господарського двору, що належить ТОВ «Олімп», яка розташована за адресою: вул. Петровського, 34 в с. Юрчиха, Кам'янського району, Черкаської області, де із металевого паркану, який обгороджує дану територію, демонтував металеву арматуру (прути) в кількості 17 штук, після чого умисно, таємно, з особистих корисливих спонукань, викрав металеву арматуру (прути) в кількості 17 штук загальною масою 40 кг вартістю 6 грн. 00 коп. за 1 кг на загальну суму 240 грн., після чого з викраденим з місця злочину зник, чим завдав ТОВ «Олімп» матеріальної шкоди на вказану суму.
Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України , як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Він же, повторно, 04.01.2018 близько 18 год. 00 хв., маючи на меті заволодіння чужим майном, підійшов до території господарського двору, що належить ТОВ «Олімп», яка розташована за адресою: вул. Петровського, 34 в с. Юрчиха, Кам'янського району, Черкаської області, де із металевого паркану, який обгороджує дану територію, демонтував металеву арматуру (прути) в кількості 20 штук, після чого умисно, таємно, з особистих корисливих спонукань, викрав металеву арматуру (прути) в кількості 20 штук загальною масою 60 кг вартістю 6 грн. 00 коп. за 1 кг на загальну суму 360 грн., після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник, чим завдав ТОВ «Олімп» матеріальної шкоди на вказану суму .
Він же, повторно, 05.01.2018 близько 17 год. 00 хв., маючи на меті заволодіння чужим майном, підійшов до території господарського двору, що належить ТОВ «Олімп», яка розташована за адресою: вул. Петровського, 34 в с. Юрчиха Кам'янського району Черкаської області, де із металевого паркану, який обгороджує дану територію, демонтував металеву арматуру (прути) в кількості 20 штук, після чого умисно, таємно, з особистих корисливих спонукань, викрав металеву арматуру (прути) в кількості 20 штук загальною масою 60 кг вартістю 6 грн. 00 коп. за 1 кг на загальну суму 360 грн., після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник, чим завдав ТОВ «Олімп» матеріальної шкоди на вказану суму.
Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно.
Згідно з ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Згідно з частиною 3 вказаної статті, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
З 01 липня 2020 року змінено санкцію ч.1 ст.185 КК України (зміни внесені, згідно з Законом України № 2617-VIIIвід 22.11.2018 року).
Відповідно до ч.1 ст.185 КК України (у редакції Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018 року) таємне викрадення чужого майна (крадіжка) карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
Відповідно до ст.12 КК України (у редакції Закону від 22.11.2018 року) кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України, віднесено до категорії кримінальних проступків.
Згідно з ч.1 ст.49 КК України (у редакції Закону від 22.11.2018 року), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
- три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
- п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
У той же час, на момент вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення (січень 2018) за ч.1 ст.185 КК України передбачалося покарання за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) у розмірі штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України (на момент вчинення), віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості.
Згідно з ч.1 ст.49 КК України (на момент вчинення), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
Частина 1 ст.185 КК України, в редакції, що діє на час прийняття рішення за клопотанням, передбачає максимальний строк покарання - обмеження волі на строк до п'яти років та відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком.
З урахуванням вимог статті 5 КК України, суд приходить до висновку, що редакції ст.ст. 12, 49, ч.1 ст.185 КК України, що діяли на момент вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, пом'якшують кримінальну відповідальність, поліпшують становище особи, мають зворотну дію у часі та поширюються на обвинуваченого ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення до 01.07.2020 року, а саме до набрання чинності . Згідно з обвинувальним актом подія кримінального правопорушення мала місце у січня 2018 року, тобто до набрання чинності Законом України №2617-VIIIвід 22.11.2018 року.
Даних про зупинення або переривання строків давності під час досудового розслідування не встановлено.
Згідно із частиною 1 статті 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, а відповідно до ч.1 ст.286 цього Кодексу звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Судом обвинуваченому роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності. Обвинувачений визнав свою вину у інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.185 КК України, підтвердив, що йому зрозуміла як суть обвинувачення, так і підстава звільнення від кримінальної відповідальності, яка не є реабілітуючою, та наполягав на задоволенні клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що закінчення строків давності, відповідно до вимог ст. 49 КК України, є безумовною підставою для звільнення від кримінальної відповідальності, клопотання захисника про закриття провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності, підлягає до задоволення в повному обсязі.
При цьому, розглядаючи клопотання, суд, також не може вирішити питання про винуватість чи невинуватість обвинуваченого, так як відповідно до ч.4 ст.286 Кримінального процесуального кодексу України клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності розглядається негайно, а тому суд позбавлений можливості продовжити дослідження доказів та встановлення обставин інкримінованого злочину.
Разом із цим, невизнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності згоди такого на звільнення від кримінальної відповідальності в передбачених законом випадках за умови роз'яснення суті обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.
Саме таку позицію висловив Верховний Суд у постанові від 26 березня 2020 (справа №730/67/16-к).
Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні усі необхідні підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, тому кримінальне провадження щодо нього, у зв'язку з викладеним, підлягає закриттю.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.48 КК України, особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Для застосування статті 48 КК України суд повинен встановити, що після вчинення певного злочину обстановка вчинення злочину змінилася таким чином, що раніше вчинене діяння вже не може розглядатися як суспільно небезпечне.
Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23 грудня 2005 № 1визначено, що для застосування ст. 48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину. Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України - це право, а не обов'язок суду, який вирішує це питання в порядку, передбаченому ст. 7 КПК України.
Необхідною підставою для застосування статті 48 Кримінального кодексу України є встановлення того, що протягом певного часу обстановка, яка оточувала особу на момент вчинення злочину, змінилася таким чином, що позитивно впливає на неї і робить маловірогідним вчинення даною особою нового тотожного або однорідного злочину.
Отже, для застосування положень ст. 48 КК України суду належить встановити як факт вчинення особою злочину, так і обставини, які свідчать про можливість звільнення цієї особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки за конкретних відповідних підстав (правова позиція Верховного суду ВС/ККС у справі № 161/1390/19 від 23 січня 2020 року).
На переконання суду, під зміною обстановки, внаслідок якої особа, яка вчинила злочин, перестає бути суспільно небезпечною, слід розуміти об'єктивні зміни умов життєдіяльності такої особи, які позитивно і суттєво впливають на неї і свідчать про те, що вона в майбутньому не вчинятиме кримінально караних діянь.
Для визнання того, що на час розгляду справи в суді обстановка змінилася, суду необхідно встановити не тільки те, яка обстановка існувала під час вчинення злочину, а й те, в чому полягає її зміна на час розгляду справи, та навести в судовому рішенні конкретні дані, які свідчили б про зміну обстановки та втрату діянням чи особою суспільної небезпечності.
ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, який в силу ч.4 ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 вперше вчинив нетяжкий злочин, свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, перестав бути суспільно небезпечним внаслідок зміни обстановки, так як він змінив умови своєї життєдіяльності, які позитивно і суттєво вплинули на нього і свідчать про те, що він не вчинятиме кримінально караних діянь в майбутньому, працевлаштувався, стверджує, що більше такого вчиняти не буде, має позитивну характеристику з місця проживання, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, після вчинення злочину до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався, крім того, суд бере до уваги вік обвинуваченого, наявність на утриманні трьох малолітніх дітей та відсутність у його діях обставин, які обтяжують покарання. Крім того, суд зазначає, що потерпілий матеріальних претензій до обвинуваченого не має.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що внаслідок зміни обстановки обвинувачені перестали бути суспільно-небезпечною особою, що також узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 04 лютого 2021 року (справа № 953/21593/19).
За таких обставин, суд прийшов до переконання, що обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України з підстав, передбачених ст. 48 КК України у зв'язку із зміною обстановки, зокрема втратою ними суспільної небезпеки, а кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210160000076 від 12 серпня 2020 року - закриттю.
Керуючись ст. 48,49 КК України, ст. ст. 284, 285, 286, 372 КПК України,
Клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, на підставі ч.1 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченої ч.2 ст.185 КК України, на підставі ст.48 КК України, у зв'язку із зміною обстановки.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2018 за № 12018250170000085, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, - закрити у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Ухвала про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 7 днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо воно не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошений 13 грудня 2021 року.
Суддя ОСОБА_1