Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2510/18
Провадження 1-кп/711/46/21
13 грудня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
представника потерпілих ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12017251010008342 від 16.10.2017 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -
Придніпровський районний суд м. Черкаси здійснює розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке мотивовано тим, що на даний час в Придніпровському районному суді м. Черкаси на розгляді перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017251010008342 від 16.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України відносно обвинуваченого ОСОБА_6 . Дане кримінальне провадження розглядається судом із 30.03.2018 року. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. ОСОБА_6 судом оголошувався в розшук. Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбачено ч. 2 ст. 286 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років, переховувався від суду, навмисне ігнорував судові виклики, що сприяє необґрунтованому затягуванню розгляду данного провадження в розумні строки та явного ухилення обвинуваченого від суду, а тому є всі підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 і надалі не буде виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, може під острахом кримінальної відповідальності знову почати переховуватись від правоохоронних органів, а також може впливати на свідків та потерпілих, які ще на даний час не допитані під час судового слідства, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому в судовому засіданні просила задовольнити клопотання.
Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували щодо можливості задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати більш м'який запобіжний захід.
Представник потерпілих ОСОБА_5 підтримав клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
Заслухавши думку учасників судового процесу, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Статтею ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставами для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відповідно до п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини-обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
В той же час суд враховує, що п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбачено ч. 2 ст. 286 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років, переховувався від суду, навмисне ігнорував судові виклики, що сприяє необґрунтованому затягуванню розгляду даного провадження в розумні строки та явного ухилення обвинуваченого від суду, а тому є всі підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 і надалі не буде виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, може під острахом кримінальної відповідальності знову почати переховуватись від правоохоронних органів, а також може впливати на свідків та потерпілих, які ще на даний час не допитані під час судового слідства, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд враховує, що ОСОБА_6 раніше не судимий в порядку ст. 89 КК України, відсутнє постійне місце проживання, неодноразово не з'являвся в судові засіданняБ був оголошений судом у розшук.
В судовому засіданні прокурором доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які є достатніми для переконання, що існують підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти тим ризикам, які існують та забезпечити досягнення мети їх застосування, тому суд приходить до висновку про задоволення клопотання та продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 11.02.2022 року включно.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 199, 369-372, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 11 лютого 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 7 діб з часу її проголошення.
Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України для осіб які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено і проголошено 15.12.2021 року о 14 год.00 хв.
Головуючий: ОСОБА_1