Справа № 702/766/21
Провадження № 2-з/702/17/21
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
16.12.2021 м. Монастирище
Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Жежер Ю.М. розглянув заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Монастирищенської міської ради, ОСОБА_3 , третя особа служба у справах дітей виконавчого комітету Монастирищенської міської ради про визнання батьківства, встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на спадкове майно за заповітом,
Позивач, в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання батьківства, встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на спадкове майно за заповітом.
Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову.
Підставою для забезпечення позову вважає те, однією з вимог позову є визнання за ОСОБА_4 в порядку спадкування за заповітом права власності на будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Заява про забезпечення позову мотивована тим, що відповідач ОСОБА_3 уникає спілкування з сином та неодноразово повідомляв про те, що будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 належить тільки йому, ігноруючи заповіт від 22.11.2010, який зареєстрований в реєстрі за № 562 та посвідчений секретарем Аврамівської сільської ради та враховуючи те, що всі правовстановлюючі документи на спірний будинок, після смерті його матері ОСОБА_5 знаходяться у нього, а тому існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову, оскільки є всі підстави вважати, що ОСОБА_3 може розпочати здійснювати дії щодо укладення договору купівлі-продажу спірного майна.
Просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та заборонити відповідачу ОСОБА_3 здійснювати будь-які дії щодо відчуження житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України та ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд заяви здійснюється без виклику сторін та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, позовну заяву з додатками в частині вирішення питання забезпечення позову, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до копії заповіту від 22.11.2010 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на випадок свої смерті зробила розпорядження, яким заповіла будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_6 , 2010 року народження.
Позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на житловий будинок по АДРЕСА_1 та не здійснювати будь-які дії щодо відчуження даного житлового будинку.
Даний вид забезпечення позову застосовується у разі необхідності обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору. При цьому не допускається заборона дій, вчинення яких не утруднює виконання рішення в майбутньому.
Проте, судом встановлено, що предметом спору є визнання права власності на спадкове майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , проте наявний у матеріалах справи заповіт стосується житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Будь-яких доказів, що зазначений у заповіті оспорюваний будинок змінив назву з АДРЕСА_2 .Орлика матеріали справи не містять.
Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що оспорюваний житловий будинок належить відповідачеві ОСОБА_3 .
Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Таким чином, при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову, суд повинен, крім іншого, з'ясувати відомості про особу позивача та про належність йому майна, про відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Судом встановлено, що між сторонами наявний спір щодо права власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Позивач, як на підставу задоволення заяви про забезпечення позову посилається на те, що ОСОБА_3 неодноразовов повідомляв, що оспорюваний будинок належить тільки йому та правовстановлюючі документи знаходяться у нього. Дані твердження позивача не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки, позивачем не надано доказів вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на відчуження оспорюваного майна, не надано доказів співмірності даного виду забезпечення позову, жодним чином не обґрунтовано необхідність вжиття таких заходів, а самі лише посилання позивача в заяві на потенційну можливість відчуження відповідачем спірного майна не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, а тому суд вважає, що у задоволенні даної заяви необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81, 149-154, 247, 353 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Монастирищенської міської ради, ОСОБА_3 , третя особа служба у справах дітей виконавчого комітету Монастирищенської міської ради про визнання батьківства, встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на спадкове майно за заповітом, відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду або через Монастирищенський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ю.М.Жежер