Справа № 636/5557/21 Провадження 2-а/636/63/21
15.12.2021 місто Чугуїв
Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Золотоверха О. О., розглянувши адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора відділу реагування патрульної поліції Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Карповця Руслана Петровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження в справі
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, у якому просив скасувати постанову, винесену відповідачем 23.10.2021, якою на позивача накладене адміністративне стягнення за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Суддя встановила, що адміністративна позовна заява не відповідає вимогам п. 4 ч. 5 ст. 160, ч. ч. 3, 6 ст. 161 КАС України.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з ч. ч. 3, 6 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.03.2020 в справі № 543/775/17, у цій категорії справ позивач сплачує судовий збір, розмір і підстава сплати якого передбачена частиною 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір». Позивачем не сплачена сума судового збору, установлена за подачу до суду адміністративної позовної заяви з вимогою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Також, у своїй адміністративній позовній заяві позивач просить суд поновити пропущений строк на звернення до суду з таким позовом, але не вказує поважні причини, з яких пропущений вказаний строк і не надає суду докази поважності таких причин.
Окрім цього, уточненню підлягає формулювання позовної вимоги щодо постанови про накладення адміністративного стягнення: суд зазначає, що за наслідками розгляду адміністративного позову цієї категорії справ суд уповноважений, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачу слід сплатити судовий збір за подання адміністративної позовної заяви в розмірі, передбаченому частиною 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», що дорівнює 454,00 грн та надати суду оригінал квитанції (платіжного доручення тощо) про оплату; подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з адміністративним позовом з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, у якій навести обґрунтування поважності причини пропуску такого строку та додати до такої заяви відповідні докази на підтвердження вказаного в заяві обґрунтування; подати до суду уточнену адміністративну позовну заяву, у якій уточнити формулювання позовної вимоги щодо постанови про накладення адміністративного стягнення (пункт 4 прохальної частини позову).
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою в день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
На підставі викладеного суддя вважає за необхідне залишити адміністративну позовну заяву без руху та надати позивача строк 5 днів для усунення недоліків.
Окрім цього, з огляду на те, що позивач вказав відповідачем у своїй позовній заяві саме працівника органу національної поліції суддя вважає за необхідне додатково роз'яснити позивачу таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Згідно зі статтею 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною 1 статті 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Пунктом 7-1 частини 2 статті 255 КУпАП передбачено, що в справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 1 ст. 126 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції. Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП, покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Використання в зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними Верховним Судом в постановах від 26.12.2019 у справі № 724/716/16, від 17.06.2020 у справі № 127/6881/17 та від 17.03.2020 у справі № 742/2298/17.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон) систему поліції складають: центральний орган управління поліцією; територіальні органи поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Згідно з частинами 3, 5 статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову в справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Враховуючи висновки Верховного Суду в аналогічних справах, положення ст. ст. 222, 126 ч. 1 КУпАП, ст. ст. 13, 15 Закону, інспектор Карповець Р. П. не може виступати самостійним відповідачем у такій категорії справ, а належним відповідачем є саме відповідний орган, на який положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 126 КУпАП.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 241-243, 248, 256 КАС України
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора відділу реагування патрульної поліції Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Карповця Руслана Петровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження в справі - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків адміністративної позовної заяви 5 (п'ять) днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О. О. Золотоверха