Справа №: 630/690/21 Провадження №: 1-кс/630/80/21
15 грудня 2021 року м. Люботин
Слідчий суддя Люботинського міського суду Харківської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність дізнавача, -
ОСОБА_2 звернувся зі скаргою від 13 грудня 2021 року, в якій просить зобов'язати відділ дізнання Відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області у кримінальному провадженні № 12020225780000130, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 жовтня 2020 року за ч. 1 ст. 129 КК України, розглянути клопотання від 09 вересня 2021 року та надати відповідь згідно з вимогами ч. 2 ст. 220 КПК України.
В обґрунтування поданої скарги ОСОБА_2 вказав, що 01 грудня 2021 року він через канцелярію Відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області подав клопотання про залучення його як потерпілого у кримінальному провадженні № 12020225780000130, розпочатому за його заявою за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, та вручення йому пам'ятки про процесуальні права і обов'язки потерпілого. Але відділом дізнання подане ним клопотання не розглянуто.
Ознайомившись зі скаргою, приходжу до висновку, що вона подана на бездіяльність дізнавача, що не підлягає оскарженню.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим.
Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на іншу бездіяльність слідчого не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Однак, у поданій скарзі відсутні посилання на відповідне рішення дізнавача про відмову у визнані потерпілим, а тим більше таке рішення не є предметом оскарження з боку заявника.
З іншого боку, відсутність рішення про відмову у визнанні потерпілим не можна вважати достатньою підставою для визначення поведінки дізнавача як прояв бездіяльності. Так, відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди; права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Отже, статусу потерпілого у кримінальному провадженні особа, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, набуває від моменту подання такої заяви. Саме цього заявник ОСОБА_2 прагнув, звертаючись до органу дізнання з відповідною заявою. Від так він вже набув прав і обов'язків потерпілого, якщо дізнавачаем не було прийнято рішення у формі постанови про відмову у визнанні потерпілим.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 304 КПК України, слідчий суддя -
У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність дізнавача Відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області - відмовити.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддяОСОБА_1