"15" грудня 2021 р.
Справа 953/17730/20
Провадження № 2/642/1105/21
09 грудня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого судді Вікторова В.В.
за участю секретаря Шнайдер Д.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У листопаді 2020 року представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовною заявою, у якій просить стягнути заборгованість за кредитним договором б/н від 11.03.2011 року у розмірі 71446,46 грн. та судовий збір у розмірі 2102 грн, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву № б/н від 11.03.2011 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідачу за його заявою було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитні картки. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 16 500 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 21.09.2020 має заборгованість за простроченим тілом кредита у сумі 51475,75 грн., а також заборгованість за простроченими відсотками у сумі 19 970,71 грн., а всього 71 446,46 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24.11.2020 матеріали цивільної справи № 953/17730/20 передані за підсудністю до Ленінського районного суду м. Харкова (а.с. 67).
Цивільна справа надійшла до Ленінського районного суду м. Харкова 30.03.2021 (а.с. 69).
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 31.03.2021 відкрито провадження у справі за вказаним позовом в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с. 73).
06.05.2021 відповідач надав відзив на позов (а.с. 78-81).
У відзиві відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що позовна заява є незаконною, необґрунтованою та безпідставною. Зазначив також, що 11.03.2011 він підписав заяву щодо відкриття кредитного ліміту в розмірі 15000 грн, про зміну ліміту банком жодним чином не повідомлявся. Станом на 11.04.2016 з банком звів стан заборгованості до нульового. Зазначає, що не просив видати роздруківку заборгованості, а просто сплатив суму, яку йому назвала касир банку. 12.04.2016 він отримав трьома платежами кредит у розмірі 16 432,00 грн. В період з 11.05.2016 по 23.08.2019 він погасив борг та проценти шляхом поповнення картки на загальну суму 64 829 грн. Однак, з позову він довідався, що йому нараховувались списання відсотків по різним процентам, а також пені за прострочку, про які він не був належним чином повідомлений зі сторони Банку. Таким чином, вимоги Банку щодо стягнення пені та штрафів не можуть бут задоволені у зв'язку з їх безпідставністю через відсутність передбаченого обов'язку відповідача по їх сплаті позивачу у анкеті-заяві, оскільки витяг з Умов та правил надання банківських послуг, який викладений на банківському сайті не може вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.
Також відповідач зазначив, що починаючи з 11.05.2016 по 11.08.2019 кожного місяця 11 числа він нібито здійснював покупки на однакову суму 856,11 грн., всього 28 покупок на загальну суму 23971,08 грн. Йому про дані «покупки» нічого не відомо, покупок він не здійснював та Банк не долучив до позову жодної банківської виписки про рух коштів по рахунку за цим кредитним договором, що є спробою ввести суд в оману. Також з 11.09.2019 по 11.04.2020 та 08.10.2019 йому нараховано регулярне списання платежу за договором 16041103480891 у розмірі також 856,11 грн. кожне. Однак, договору 16041103480891 з Банком він не укладав та регулярне списання платежу - 8 списань по 856,11 грн. кожне, тобто на суму 6848,88 грн. Є також спробою ввести суд в оману. Також стверджував, що Банк приписав йому 26.09.2019 списання з картки НОМЕР_1 в розмірі 2,06 грн. Однак, в його користуванні такої картки ніколи не було. Таким чином, відповідач вважає, що Банк фактично приписав до його боргу «покупки» на суму 23971,08 грн + регулярне списання платежу по договору 16041103480891 на суму 6848,88 грн. + списання з картки НОМЕР_1 в розмірі 2,06 грн., разом на суму 30822,02 грн., на яку Банк нараховував проценти на проценти.
26.05.2021 АТ КБ «ПриватБанк» надав відповідь на відзив (а.с. 94-102). У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідачем добровільно надана про себе інформація щодо персональних даних, адреси проживання та інша додаткова інформація для отримання кредиту. Сторонами при укладанні договору були обговорені усі істотні умови та відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, добровільно до певного часу виконував свої зобов'язання за кредитним договором, тобто погоджувався з наданим йому кредитними коштами. Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної картки відповідача - баланс станом на дату укладання кредитного договору, всі операції за кредитною карткою (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної з коштами операції. Відповідачем не доведена відсутність заборгованості та відповідно виконання умов кредитного договору належним чином, тому вимоги заяви підлягають задоволенню у повному обсязі. Надана виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами по справі. Умовами та правилами надання банківських послуг передбачено обов'язок клієнта стежити за витрачанням коштів в рамках платіжного ліміту, тому посилання відповідача в частині незнання наявності та суми заборгованості є необгрунтованими. Крім того, із наданої виписки вбачається, що відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами. З виписки по рахункам 11.04.2016 відповідач скористався послугою «Миттєва розстрочка», після чого були оформлені переноси заборгованості з картки Універсальної за допомогою вищевказаного сервісу. Скориставшись даною послугою відповідач «обнулив» свою заборгованість за використаний кредитний ліміт, а саме встановлений кредитний ліміт став допустимим до використання відповідачем. Однак, скориставшись даною послугою, у відповідача виникло зобов'язання в рамках сервісу «Миттєва розстрочка» зі здійсненням регулярних платежів для погашення перенесеної заборгованості. Оскільки послуга «Миттєва розстрочка» не є окремим кредитним договором, а є тільки додатковою послугою для власників кредитних карт підписання окремого кредитного договору не вимагається. Отримавши грошові кошти відповідач належним чином умови Договору не виконує, чим порушує свої договірні зобов'язання. Зазначене призвело до виникнення простроченої заборгованості, яка станом на сьогоднішній день не погашена.
29.06.2021 надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с.114-117).
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові та відповіді на відзив.
Відповідач та його представник заперечували проти задоволення позову, посилаючись на обставини, викладені у письмовому відзиві на позов та додаткових запереченнях.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, встановив, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.03.2011 ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у АТ КБ «Приватбанк», в якій зазначено, що він разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с. 13).
Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу).
Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умовами та Тарифами. Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Щодо ознайомлення Відповідача з Умовами кредитування
Позивачем надана до суду копія анкети-заяви від 11.03.2011 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки Універсальна та особистим підписом засвідчила (в), що Я згодна (єн) з тим, що ця заява, разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомилась (вся) і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...».
Також до матеріалів позовної заяви долучено Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна, з якого чітко вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,3 % (27,60 % на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо (а.с. 14).
Банком надано до суду виписку з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку Універсальна, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки (а.с. 49-55).
З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором (погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»).
Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку Відповідача баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної операції).
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту
Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок (що підтверджується Випискою по рахунку, яка міститься в матеріалах справи) та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 11-12).
Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитні картки (номери та строк дії отриманих кредитних карток зазначено у довідці про отримані картки, що міститься в матеріалах справи (а.с. 11-12).
У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 16500,00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку (а.с. 11).
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.2.3, 2.1.2.4 Договору, на підставі яких Відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.
Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, який відповідно до п. 1.1.51. Договору - короткостроковий кредит, який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його Рахунку в розмірі ліміту кредитування.
Щодо підключення Відповідачем послуг за сервісом "Миттєва розстрочка".
Згідно до п. 1.1.1.129 Умов і Правил надання банківських послуг Сервіс "Миттєва розстрочка" - це послуга Банку, яка надається держателям платіжних карток "Універсальна" та "Універсальна Gold" на умовах терміновості, платності та зворотності Терміновість кредиту визначається кількістю платежів, яку вибрав клієнт, але не більше 24 платежів Платність визначається комісією за користування кредитом, яка сплачується одночасно з погашенням кредиту рівними частинами з кожним платежем Повернення визначається вимогою погасити кредит не більше ніж за вибрану клієнтом кількість платежів Кредит з використанням сервісу Миттєва розстрочка, повертається шляхом встановлення клієнтом регулярного платежу з картки клієнта в розмірі щомісячного платежу за кредитом і проводиться Банком на підставі договірного списання.
Згідно з п. 2.7.6.1.2.1 Умов та правил надання банківських послуг (надалі - Умов) Утримувач кредитної карти має право користуватися сервісом "Миттєва розстрочка" для отримання споживчого кредиту, якщо Утримувач погодився з умовами даного пункту та отримав кредитні кошти.
Згідно з п. 2.7.6.1.2.2 Умов рахунок, спеціального платіжного засобу є карта , відкривається індивідуально для кожного клієнта в момент авторизації операції по сервісу Миттєва розстрочка шляхом: а. введення і відправки ОТП-паролю; б. натискання клавіші, що озвучена як згода з умовами кредитного договору; в. введення логіна і пароля при авторизації в Приват24; г. натисканням клавіші "згоден" або "підтверджую" в ТСО, банкоматах ПриватБанку, при показі умов кредитного договору та після введення пін-коду кредитної карти; д. відправка SMS-команди chast2 на номер 10060; е. натисканням клавіші "згоден" або "підтверджую" в системі електронних платежів Liqpay, мобільному додатку Sender або Приват24 Sender; є. натисканням клавіші "згоден"при ІVR обзвоні.
Згідно з п.2.7.6.1.2.3 Умов дії Клієнта описані в п.2.7.6.1.2.2 даних Умов, вчинені Клієнтом, прирінюються Сторонами до заяви на відкриття карткового рахунку для отримання кредиту по сервісу "Миттєва розстрочка".
Відповідно до п.2.7.6.1.2.4 Умов Клієнт доручає Банку щомісячно перераховувати платежі на погашення заборгованості по карті в кількості і розмір, зазначеному в кредитному договорі, який є невід'ємною частиною цих Умов.
Згідно з п.2.7.6.2 Умов щомісячна комісія за користування сервісом "Миттєва розстрочка" вказана в розділі 2.7.6 Умов та правил надання банківських послуг.
Згідно з п.2.7.6.4.1 Умов у разі списання регулярного платежу по сервісу Миттєва розстрочка з кредитних коштів, клієнт сплачує комісію карти в розмірі 4% від суми платежу Комісія картки регулюється п.2.1.1 діючих Умов та правил надання банківських послуг.
Отже, як вбачається з виписки по рахункам, 11.04.2016 Відповідач скористався послугою "Миттєва розстрочка", після чого були оформлені переноси заборгованості з карти універсальної за допомогою вищевказаного сервісу. Скориставшись даною послугою, Відповідач, "обнулив" свою заборгованість за використаний кредитний ліміт, а саме встановлений кредитний ліміт став доступний до використання відповідачем. Однак, скориставшись даною послугою, у відповідача виникло зобов'язання в рамках сервісу "Миттєва розстрочка", зі здійсненням регулярних платежів для погашення перенесеної заборгованості.
Крім того, послуги, які пов'язані з платіжною карткою надаються при умові володіння особистою інформацією Клієнта Саме тому Банк постійно акцентує увагу про нерозголошення такої інформації.
З виписки по рахункам вбачається, що відповідач активно користувався послугами банку, здійснював погашення заборгованості, протягом тривалого часу, в тому числі після підключення до послуги "Миттєва розстрочка".
Оскільки послуга "Миттєва розстрочка" не є окремим кредитним договором, а є тільки додатковою послугою для власників кредитних карт підписання окремого кредитного договору не вимагається.
Відповідач не згодний та просить визнати нікчемними оформлення послуг за сервісом "Миттєва розстрочка", стверджуючи, що не він вчиняв дані операції. Однак, жодних доказів того, що він не здійснював даних транзакцій по кредитній картці, відповідачем не надано.
Суд вважає, вказані документи не підтверджують погодження між сторонами умов кредитування.
Як вбачається з матеріалів справи, ні витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», ні витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містять підпису ОСОБА_1 . Анкета-заява містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію, але не містить даних про умови кредитування.
03 липня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову в аналогічній справі за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом (справа №342/180/17).
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
В цій же постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що за відсутності належних та допустимих доказів погодження умов договору, АТ «КБ «Приватбанк» має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
З урахуванням зазначеної позиції Великої Палати Верховного Суду АТ «КБ «Приватбанк» має право виключно на повернення сум фактично отриманих коштів.
Оскільки розмір процентів за користування кредитними коштами не був погоджений між сторонами договору, у АТ «КБ «Приватбанк» відсутні підстави для їх нарахування за визначеними ним ставками.
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред'явив.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України. Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Також безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 11.03.2011 у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь Банку заборгованості за простроченими відсотками у сумі 19 970,71 грн. необхідно відмовити.
Дослідивши надані АТ «КБ «Приватбанк» розрахунки заборгованості, суд встановив, що заборгованість за тілом кредита складає 51 475,75 грн. (а.с. 10).
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Таким чином, суд вважає необхідним позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» фактично отриману та неповернуту суму кредитних коштів в розмірі 51 475,75 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. 45 коп. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, обрахований пропорційно задоволенню позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 263-265, 268, 274-279, 280, 288 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (рахунок № НОМЕР_3 , МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 11.03.2011 року у розмірі 51 475 (п'ятдесят одна тисяча чотириста сімдесят п'ять) грн. 75 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (рахунок № НОМЕР_3 , МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) суму судового збору у розмірі 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. 45 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення рішення.
Повний текст рішення складено 15 грудня 2021 року.
Суддя В.В. Вікторов