16.12.2021
Справа №642/8621/21
Провадження 2/642/2784/21
про залишення позовної заяви без руху
16 грудня 2021 року м. Харків
Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Бородіна О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -
13 грудня 2021 року до Ленінського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .
Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку про залишення її без руху з наступних підстав.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. 175 ЦПК України , а також вимогам ст.177 цього Кодексу.
Відповідно до ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також, згідно ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копію та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана без дотримання вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України, а саме: відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний подати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії позивачем.
Однак позивачем до позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження обставин викладених у позовній заяві, а також не надано копії позовної заяви у відповідності до кількості сторін.
Згідно ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. п. 2, 9, 10 ч. 1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності вартістю майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Позивачем зазначено у позові ціну позову у розмірі 849 850 грн., яка жодним чином не обґрунтована та не підтверджена, що позбавляє суд можливості визначити розмір судового збору за майнову вимогу.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), висновок про вартість майна є його невід'ємною частиною.
Разом з тим, до заяви не надано жодного документу в підтвердження вартості майна, щодо якого заявлено вимоги та не додано доказів в обґрунтування цієї вартості. За відсутності даних щодо вартості спірного майна, неможливо встановити правильність визначення позивачем ціни позову та відповідну сплату судового збору.
Тому, з урахуванням викладеного позивачу необхідно зазначити ціну позову; вартість майна, щодо якого заявлено вимоги, надати докази в обґрунтування цієї вартості та сплатити відповідно до вартості майна судовий збір.
Приймаючи до уваги, що позивач звернувся до суду без додержання вимог, встановлених ст.ст.175, 177 ЦПК України, позов слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
З метою виправлення недоліків позивачу необхідно надати копії позовної заяви у відповідності до кількості сторін, надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких будуть додані до заяви; надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у звязку із розглядом справи;; сплатити судовий збір виходячи із підтвердженої ціни позову - судовий збір за майнову вимогу у розмірі 1%, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб , надати суду платіжний документ на підтвердження сплати судового збору.
Крім того, як вбачається з позовної заяви, відповідач є громадянином Франції, зареєстрований та проживає у Франції.
Розділом ХІ ЦПК України визначено порядок провадження у справах за участю іноземних осіб.
Сповіщення відповідача повинно здійснюватися у рамках міжнародної співпраці.
Відповідно до ч.8 ст. 130 ЦПК України особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких - у порядку, встановленому статтею 502 ЦПК України.
В силу ст.190 ЦПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Аналогічна норма передбачена і статтею 80 Закону України «Про міжнародне приватне право», де зазначено, що у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.
Враховуючи вищевикладене, виникає необхідність вручення документів по справі відповідачу на території іншої держави, а саме на території Франції.
Міжнародним договором, яким передбачено вручення судових документів відповідачам на території Франції є Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року.
Відповідно п. 2.3 розділу ІІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27.06.2008року № 1092/5/54, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.
Відповідно до ст.2 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав.
Ст. 3 цієї Конвенції визначено, що орган влади чи судовий працівник, компетентний, відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.
Відповідно до ст.5 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави. З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно. Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.
У такому разі саме на позивача покладається обов'язок забезпечити подання до суду належно оформлених, перекладених, нотаріально посвідчених документів, після чого вони направляються судом до Міністерства юстиції України.
Оскільки відповідач є громадянином Франції та згідно даних позовної заяви проживає на території вказаної держави, то позивачу слід надати в двох екземплярах належним чином засвідчений переклад позовної заяви та усіх додатків до неї на офіційну мову запитуваної держави, для вручення їх відповідачу за місцем проживання (реєстрації).
Суд звертає увагу позивачки на те, що оформлення документів для їх можливого використання як за кордоном, так і на території України є проставлення апостиля, запровадженого Гаазькою Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів 1961 року, до якої приєдналися більше ніж 90 країн (Австрія, Сполучене Королівство Великобританії, Данія, Італія, Іспанія, Греція, Німеччина, Португалія, Південна Корея, США, Франція, Швейцарія, Швеція, Польща та інші).
Таким чином, позивачу необхідно оформити позовну заяву та документи, що додаються до неї, у відповідності до вимог п. 2.3 розділу 2 вказаної вище Інструкції та надати суду належним чином завірений ще один переклад позовної заяви з додатками.
На підставі вищевикладеного, позивачу необхідно усунути вищевказані недоліки.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями ч.3 ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись Керуючись ст. 175-177, 185 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків на протязі десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання у вказаний в ухвалі строк вимог, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.В.Бородіна