16.12.2021
Справа № 642/8245/21
Провадження № 3/642/2282/21
16 грудня 2021 року суддя Ленінського районного суду м.Харкова Грінчук О.П., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП України,
До Ленінського районного суду м.Харкова надійшов вказаний адміністративний матеріал.
08.11.2021 о 01-00 год. в м. Харкові, вул. Холодногірська, 3, водій ОСОБА_1 керував т.з. ВАЗ 21043, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком КНП ХОР «ОНД» 2373 від 08.11.2021. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. За вказаним фактом відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол серії ДПР №134054 від 19.11.2021.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить його підпис в рекомендованому повідомленні про отримання судової повістки, причини неявки суду невідомі, заяв та клопотань до суду не подавав.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно положень ст.268 КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП не відноситься до правопорушення, по якому присутність у судовому засіданні особи є обов'язковою.
Приймаючи до уваги, що суд позбавлений можливості в рамках Кодексу України про адміністративне правопорушення вжити заходів для забезпечення явки учасників процесу в судове засідання, окрім як шляхом направлення судових повісток, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9а Правил дорожнього руху України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає, зокрема, в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Перебування або не перебування водія у стані наркотичного сп'яніння підтверджується висновком лікаря закладу охорони здоров'я.
За результатами огляду ОСОБА_1 , проведеного в Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради Обласний наркологічний диспансер, проведеного 08.11.2021 о 02-00 год., лікарем ОСОБА_2 встановлено факт перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, про що надано відповідний висновок №2373 від 08.11.2021 в матеріалах справи.
Судом також переглянуто відеозапис в матеріалах справи, який підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Огляд ОСОБА_1 в закладі охорони здоров'я було проведено з дотримання вимог діючого законодавства, жодних доказів зі сторони ОСОБА_1 про недійсність висновку або про порушення процедури проведення огляду суду не надано.
Таким чином, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР №134054 від 19.11.2021, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння №2373 від 08.11.2021, рапортом поліцейського, відеозаписом в матеріалах справи.
Дані свідчення узгоджуються між собою та сумніву у суду не викликають та підтверджують факт його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП України передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_2 від 15.08.2009.
Таким чином, при накладанні адміністративного стягнення, вважаю необхідним накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст.. 40-1 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 454.00 грн. в дохід держави.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 7, 23, 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, 145, 268, 283-285 КУпАП України, суддя, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить - 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту винесення постанови.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя О.П. Грінчук