Справа №613/1501/21 Провадження № 2/613/487/21
16 грудня 2021 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Шалімова Д.В.,
за участю секретаря Герасимюк Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові заяву представника позивача адвоката Тризни Є.М., про ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі № 613/1501/21 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Тризна Є.М. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець Попляк Володимир Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 23 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, вчинений 12 червня 2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 62 387 грн. 87 коп. таким, що не підлягає виконанню.
До ухвалення вищевказаного рішення, представник позивача - адвокат Тризна Є.М. надав до суду заяву, відповідно до змісту якої, повідомив, що докази щодо розміру судових витрат на надання правничої допомоги він надасть до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
29 листопада 2021 року представник позивача - адвокат Тризна ЄМ. звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд ухвалити додаткове рішення, яким здійснити розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме: стягнути з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 137 грн.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Тризна Є.М. в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
Представник ТОВ «Вердикт Капітал» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином. На електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання, відповідно до змісту якого, останній просив відмовити ОСОБА_1 у стягнення витрат на правничу допомогу. Дане клопотання мотивував тим, що фактично, представник позивача вважає, що написання позовної заяви із формуванням додатків та консультація вартує 7 137 грн. З даним розрахунком він не згоден, оскільки, середня заробітна плата в жовтня 2021 року по Харківській області складала 12 122 грн., тобто за один робочий день - 606 грн., половина робочого дня - 303 грн. Дана справа незначної складності і беручи до уваги середню заробітну плату в регіоні, сума витрат завищена. Також, до заяви не додано належних та допустимих документів, які б підтверджували оплату правничої допомоги та перерахунок коштів адвокату в сумі 7 137 грн.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом заяви за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши питання про розподіл судових витрат в межах справи № 613/1501/21, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як зазначено у ч.4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
Пунктом 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17.10.2014 визначено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).
Як вбачається з матеріалів справи, 21 вересня 2021 року між позивачем у справі ОСОБА_1 та адвокатом Тризною Є.М., укладено договір про надання правової допомоги - адвокатських послуг. Відповідно до п. 4.1. Договору, клієнт сплачує адвокату вартість юридичних послуг (гонорар), визначений в рахунках-фактурах у порядку та строки, визначені сторонами.
Як вбачається з підсумкового акту про прийняття наданих послуг від 29 листопада 2021 року, адвокат з 21 вересня 2021 року по 29 листопада 2021 року надав ОСОБА_1 наступні юридичні послуги: зустріч з клієнтом, витрачено часу - 1 год., вартість послуги - 1189 грн. 50 коп.; підготовка документів, витрачено 1 год., вартість послуги 1189 грн. 50 коп., аналіз судової практики, витрачено 1 год., вартість послуги - 1 189 грн. 50 коп., складання відзиву на позовну заяву, витрачено - 2 год., вартість послуги - 2 379 грн., складання апеляційної скарги, витрачено - 2 год., вартість послуги - 2 379 грн.
Відповідно до уточненного підсумкового акту про прийняття наданих послуг від 29 листопада 2021 року, адвокат з 21 вересня 2021 року по 29 листопада 2021 року надав ОСОБА_1 наступні юридичні послуги: зустріч з клієнтом, витрачено часу - 1 год., вартість послуги - 1189 грн. 50 коп.; підготовка документів, витрачено 1 год., вартість послуги 1189 грн. 50 коп., аналіз судової практики, витрачено 1 год., вартість послуги - 1 189 грн. 50 коп., складання позовної заяви, витрачено - 2 год., вартість послуги - 2 379 грн., технічне оформлення матеріалів позовної заяви, витрачено - 2 год., вартість послуги - 2 379 грн.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як свідчать матеріали справи, представником позивача - адвокатом Тризною Є.М. на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 137 грн. надано наступні документи: договір про надання професійної правничої допомоги від 21 вересня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Тризною Є.М, ордер серії ХВ № 497 від 22 вересня 2021 року, акт прийняття наданих послуг від 29 листопада 2021 року, підсумковий акт про прийняття наданих послуг від 29 листопада 2021 року.
Представник позивача надав суду розрахунок витрат, який містить розбіжності, зокрема акти про прийняття наданих послуг суперечать змісту один одного, а тому не підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги. Крім того, адвокатом до матеріалів справи не долучено жодного документу на підтвердження оплати клієнтом адвокатських послуг, відповідно до вищевказаних актів.
Інформація, яка міститься в долучених до заяви документах на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.
Суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009 зазначено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Враховуючи вищевикладені обставини справи, суд дійшов висновку, що адвокатом не доведено фактичного розміру понесених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141,246, 247, 258, 263, 268, 270, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Ухвалити додаткове рішення, яким у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Тризни Євгена Миколайовича про стягнення витрат на правничу допомогу у цивільній справі № 613/1501/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець Попляк Володимир Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя