Справа №: 398/3220/16-к
провадження №: 1-кп/398/45/21
Іменем України
"16" грудня 2021 р.
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні у місті Олександрія матеріали кримінального провадження № 12017120300000620 від 22.07.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
Прокурор звернувся до суду з клопотанням щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке мотивоване тим, що на даний час мають місце ризики, зазначені у ст. 177 КПК України.
Обвинувачений та його його захисник заперечували щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили застосувати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думки учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення клопотання прокурора.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
У справі «Харченко проти України» ЄСПЛ зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Судом взято до уваги те, що обвинувачений не одружений, не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей чи інших утриманців, офіційно не працює та суспільно-корисною працею не займається, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних, корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, наразі обвинувачується у вчиненні злочину, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк до п'яти років.
Крім того, по даній справі не допитано свідків, не досліджено матеріали кримінального провадження, не допитано обвинуваченого, тому є всі обґрунтовані підстави вважати, що існують ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнути можливої кримінальної відповідальності, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків.
Враховуючи обставини кримінального провадження, суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.
Приймаючи до уваги викладені обставини та встановлені у судовому засіданні ризики, враховуючи те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого ОСОБА_5 не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тому суд приходить до висновку щодо необхідності застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В даному випадку необхідно визначити заставу, яка становить 15 (п'ятнадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка буде достатньою для забезпечення належної поведінки обвинуваченого, та зумовлена ступенем довіри до нього, при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 184, 197, 331, 334 КПК України, суд, -
Застосувати запобіжній захід у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів: з 16 грудня 2021 року до 13 лютого 2022 року включно.
Визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму застави у розмірі 15 (п'ятнадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 34 050,00 грн.
Застава може бути внесена обвинуваченим або заставодавцем за наступними реквізитами: Отримувач: ТУ ДСА України в Кіровоградській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445, Банк отримувача: ДКСУ м. Київ, Код банку отримувача: 820172, Рахунок отримувача: UA458201720355279001000002505, призначення платежу: запобіжний захід - застава за ОСОБА_5 у справі №398/3220/16-к.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований та проживає без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) докласти зусиль до пошуку роботи,
5) утриматись від спілкування з потерпілими і свідками у справі.
Роз'яснити ОСОБА_5 норми ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, де вказано, що за умови сплати застави, у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов'язків, застава буде звернена в дохід держави, а судом буде вирішено питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» та обвинуваченому.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
СУДДЯ: ОСОБА_6 НЕРОДА