Справа №: 398/2100/21
провадження №: 2/398/1360/21
Іменем України
"16" грудня 2021 р.
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючої судді Нерода Л.М.,
за участю секретаря Шаповал І.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Олександрії в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, відповідно до якого просить визнати відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1 , а також зобов'язати орган реєстрації Олександрійської міської ради зняти відповідача з реєстрації за вказаною адресою.
Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 06.04.2018 року. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 22.03.2021 року шлюб між ними було розірвано. Від спільного проживання дітей вони не мають.
Відповідно до договору дарування від 01.02.1994 року їй на праві особистої власності належить будинок АДРЕСА_1 .
Після реєстрації шлюбу вона зареєструвала відповідача, який є громадянином Молдови, за вказаною адресою.
У червні 2020 року вони припинили спільне проживання і відповідач став проживати за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2 .
Реєстрація відповідача в належному їй будинку позбавляє її можливості належним чином розпорядитись своєю власністю.
У судове засідання позивач та її представник не з'явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, при цьому зазначила, що на позовних вимогах вони наполягають, не заперечують проти винесення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду відповідач не повідомив. Відзиву на позов надано не було.
Згідно ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Бугайченко Т.А. від 08.06.2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2021 року №505-р щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 14 вересня 2021 року справа №398/2100/21, провадження №2/398/1360/21 розподілена судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Нероді Л.М.
Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Нероди Л.М. від 07.10.2021 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
16.12.2021 року постановлено ухвалу про заочний розгляду справи.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Відповідно до договору дарування від 01.02.1994 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Олександрійської державної нотаріальної контори Кібальник О.Ф., зареєстрованого в реєстрі за №2-428, ОСОБА_1 прийняла у дар від ОСОБА_3 житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
06.04.2018 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 .
Згідно виписки з Домової книги, 23.05.2018 року ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 22.03.2021 року шлюб між сторонами було розірвано.
Відповідно до довідки про склад сім'ї від 26.04.2021 року №62 за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є власником будинку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її мати та її чоловік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований але не проживає. З червня 2020 року ОСОБА_6 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .
Аналізуючи надані позивачем докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача, оскільки позивач є власником житлового будинку, відповідач, що являється колишнім чоловіком позивача, не проживає в ньому без поважних причин понад один рік, факт непроживання відповідача у будинку підтверджується наданими позивачем доказами.
Факт реєстрації відповідача в належному позивачеві житлі фактично перешкоджає реалізації прав власника жилого приміщення, яке підлягає відновленню шляхом визнання відповідача такою, що втратила право на користування жилим приміщенням.
Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання органу реєстрації Олександрійської міської ради зняти з реєстрації ОСОБА_7 , оскільки у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши водночас одну із таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщення; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з ч. 1 ст. 383 Цивільного кодексу України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно з ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку, місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи або судового рішення, яке набрало законної сили про позбавлення права користування житловим приміщенням.
На підставі зазначеного, реєстрація особи за місцем проживання надає їй можливість користування житлом.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
У постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 у справі № 6-57цс11 зазначено, що вирішення питання про зняття особи з реєстрації обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування якої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства. ( ст.ст. 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; ст. 405 ЦК України). Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши водночас одну із таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщення; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення ст. 7 даного закону підлягають застосуванню до всіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язана з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи або її законного представника, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, свідоцтва про смерть. Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи.
Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації.
Реєстрація відповідача в помешканні за вищевказаною адресою, фактично перешкоджає позивачу в реалізації її прав власника жилого приміщення, яке підлягає відновленню шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням.
Рішення про визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, надає позивачу право, як власнику будинку, звернутись з заявою про зняття відповідача з реєстрації в належному позивачу будинку.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позову суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 82, 130, 258, 265, 280 ЦПК України, на підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 16.12.2021 року.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 ,
представник позивача: ОСОБА_8 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КР №000410 від 18.10.2019 року,
відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА