Справа № 404/645/21
Номер провадження 2-а/404/11/21
16 грудня 2021 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді - Іванової Н.Ю.
при секретарі - Тригубенко І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кропивницької митниці, Дніпровської митниці Держмитслужби про скасування постанови, -
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до заступника начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби Царенко Миколи Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови, просив постанову заступника начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби Царенко Миколи Миколайовича від 05 серпня 2019 року № 154/90100/19, у адміністративній справі про порушення ним ОСОБА_1 митних правил визнати протиправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити.
В обґрунтування поданого позову зазначено, що 05 серпня 2019 року заступником начальника, начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби Царенко Миколою Миколайовичем розглянуто справу про адміністративне правопорушення в справі про порушення митних правил № 154/90100/19 відносно ОСОБА_1 за результатами якої винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 28953,30 грн.
В позові позивач послався на те, що він класифікував товар «Тісторозкатна машина SF 600V/1400 -PST» за кодом 8420108090 (інше обладнання у розділі каландри та валкові машини). Оскільки право на визначення коду товару належить саме декларанту (ст. 69 Митного кодексу України).
Також, вказав, що постанову вважає незаконною, оскільки в його діях відсутній склад порушення митних правил, передбачений ст.485 МК України, а матеріали справи про порушення митних правил не містять жодних доказів умислу на вчинення дій передбачених диспозицією ст.485 МК України.
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 лютого 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 листопада 2021 року замінено по справі неналежного відповідача заступника начальника Кіровоградської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Царенко Миколу Миколайовича на належного Кропивницьку митницю.
03 грудня 2021 року від Кропивницької митниці до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого вказано, що в позовній заяві ОСОБА_1 не наводиться належних доказів, згідно яких постанова в справі про порушення митних правил є протиправною. ОСОБА_1 при декларуванні товару не здійснив належний опис товару у графі 31 митної декларації від 12 липня 2019 р. типу ІМ/40/ДЕ № UA901010/2019/009048 для проведення оформлення товару у митному режимі «Імпорт», не наведено необхідних відомостей для однозначної класифікації товару за УКТ ЗЕД та не використано ч. 2 ст. 266 МК України можливостей щодо проведення перед подачею МД фізичного огляду товару з метою перевірки відповідностей його опису відомостям, зазначеним у товаросупровідних документах.
В судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.
Представник відповідача заперечила проти задоволення позову.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.
Згідно ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Стаття 485 МК України передбачає настання адміністративної відповідальності у випадках: заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування), або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості; надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості; несплата митних платежів у строк, встановлений законом; інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів; використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Судом встановлено, що заступник начальника Кіровоградської митниці ДФС начальник управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Кіровоградської Митниці ДФС Царенко Микола Миколайович за результатами розгляду справи про порушення митних правил №154/90100/19 винесено постанову від 05 серпня 2019 року в якій зазначено, що декларант ОСОБА_1 при декларуванні товару не здійснив належний опис товару у графі 31 митної декларації від 12.07.2019 типу ІМ/40/ДЕ №UA901010/2019/009048 для проведення оформлення товару у митному режимі «Імпорт», не наведено необхідних відомостей для однозначної класифікації товару згідно УКТЗЕД та не використано передбачених ч. 2 ст. 266 Митного кодексу України можливостей, щодо проведення перед подачею митної декларації фізичного огляду товару з метою перевірки відповідності його проведення перед подачею митної декларації фізичного огляду товару з метою перевірки відповідності його опису відомостям, зазначеним у товаросупровідних документах.
На підставі чого, відповідачем притягнуто громадянина ОСОБА_1 , менеджера зовнішньоекономічної діяльності ПП «Імпексмаш» до відповідальності за порушення митних правил за ст. 485 Митного кодексу України, накладено адміністративне стягнення у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 28953,30 грн.
Порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено розділом ХІХ Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено розділом ХІХ Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною першою статті 485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Статтею 485 Митного кодексу України передбачено, що склад вказаного вище правопорушення обумовлює наявність у діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.
Відповідно до статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
За положеннями статті 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 531 Митного кодексу України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.
Відповідно до статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи митного органу, чи як у даній справі органу доходів і зборів, декларант або уповноважена ним особа зобов'язаний надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, зміст виявленого відповідачем правопорушення, що слугувало підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності згідно з оскаржуваною постановою від 05 серпня 2019 року у справі про порушення митних правил №154/90100/19, полягає у неправильному визначенні позивачем у митній декларації від 12 липня 2019 року типу ІМ/40/ДЕ №UA901010/2019/009048 кодів товару згідно з УКТ ЗЕД.
А саме товар, «Тісторозкатна машина SF 600V/1400 -PST» класифіковано відповідно за кодом 8420108090 (інше обладнання у розділі каландри та валкові машини) згідно УКТЗЕД. Тоді як відповідач вважає, що вказані товари слід класифікувати за кодом УКТ ЗЕД 8438101000 (обладнання для виробництва хлібобулочних виробів).
Разом із тим, суд зазначає, що відповідно до диспозиції частини першої статті 485 Митного кодексу України порушення митних правил має місце, зокрема, у разі заявлення декларантом у митній декларації: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Тобто сам по собі факт неправильного визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД не становить склад порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, оскільки об'єктивна сторона цього правопорушення полягає саме в заявленні декларантом у митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.
Аналізуючи пояснення до товарних позицій 8420 та 8438 УКТ ЗЕД, а також враховуючи ту обставину, що з метою перевірки правильності заявлених позивачем відомостей у митній декларації документи були передані до відділу класифікації товарів відповідача, тобто до осіб зі спеціальними знаннями. Суд вважає, що у даній ситуації мав місце складний випадок класифікації товарів у розумінні статті 69 Митного кодексу України.
Так до товарної позиції 8420 включаються крім металопрокатних і металообробних машин товарної позиції 8455, 8462 або 8463, а також скло обробних машин товарної позиції 8475, до цієї товарної позиції входять каландри або інші валкові (роликові) машини, спеціально сконструйовані для певної галузі чи ні.
Такі машини зазвичай складаються з двох або більше паралельних обертових валків чи роликів, поверхні яких більш-менш наближені один до одного для виконання зазначених нижче операцій або за допомогою лише тиску валків, або за допомогою тиску в поєднанні з тертям, нагріванням чи впливом вологи зокрема листове розкочування матеріалу (включаючи виробництво хліба, кондитерських виробів, печива і т.п., приготування тіста, шоколаду, гуми і т.п.), подаваного до валків у пластичному стані.
Згідно пояснень до товарної позиції 8438 до цієї товарної позиції включається обладнання, в іншому місці цієї групи не зазначене, призначене для промислового виробництва харчових продуктів або напоїв (або для безпосереднього вживання, або для консервування, як для людей, так і на корм худобі), але крім обладнання для екстрагування або приготування тваринних чи твердих рослинних жирів або олій (товарна позиція 8479).
Зокрема включається обладнання для виробництва хлібобулочних виробів. Це обладнання використовують для виробництва хлібобулочних виробів, печива, тістечок, тортів і т.п. Сюди включаються:
(1) Тістомісильні машини. Переважно вони складаються з обертових або стаціонарно встановлених деж, обладнаних нерухомими чи рухомими лопатями для замісу тіста. Високошвидкісні машини часто мають водяну охолоджувальну оболонку .
(2) Тістоділільні машини, в яких тісто, що надходить крізь приймальний лоток, механічно поділяється на шматки однакового розміру. Іноді такі машини включають пристрої для зважування або розкочування тіста.
(3) Тістоформувальні машини для надання шматкам тіста потрібної форми для випікання.
(4) Різальні машини для хліба, тістечок, тортів і т.п.
(5) Машини, призначені для одержання панірувальних сухарів.
(6) Машини для розрізування бісквітів на заготовки, нанесення начинки на бісквіти, тістечка і т.п.
(7) Відсаджувальні машини для відсаджування заданої кількості збитого тіста в форми для випічки.
До цієї товарної позиції не включаються:
(а) печі для пекарень (товарна позиція 8417 або 8514);
(b) тісторозкочувальні машини (товарна позиція 8420).
Разом із тим, у постанові у справі про порушення митних правил № №154/90100/19 05 серпня 2019 року не зазначено про встановлення недостовірності відомостей, заявлених декларантом у митній декларації, їх невідповідності товаросупровідним документам або приховування важливих для правильної класифікації товарів даних.
Згідно експертного висновку В-706 від 18 листопада 2019 року наданого експертом Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати Бондаренко Т.В., тісторозкачувальна машина напівавтоматична SF 600V/1400 -PST відповідає коду 8420108090.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у справі 340/3410/19, адміністративний позов приватного підприємства «Імпексмаш» до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про визнання коду товару - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Кіровоградської митниці ДФС про визначення коду товару від 16 липня 2019 року №КТ-UA901000-0015-2019.
Постановою колегії суддів Третього апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року вищевказане рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року залишено без змін.
Статтею 531 МК України встановлено, що відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил, необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду є підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил.
Пунктом 1 частини 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що провадження у справі про адміністративні правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу правопорушення.
Ст. 20 КАС України вказано, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 п. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, суд враховує, що відповідачем доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України не надано, приймаючи до уваги приписи ст. 77 КАС України, вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
Враховуючи, що судом задоволено позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 840 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 6, 8, 9, 19, 77, 139, 242, 244, 245, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил № №154/90100/19 від 05 серпня 2019 року згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил відповідальність за яке передбачено ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 28953,30 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці (код ЄДРПОУ: 44005668, місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. Лавандова, буд.27-б).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення даного рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 16.12.2021 року.
Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова
районного суду
м.Кіровограда