490/696/19
нп 1-кп/490/20/2020
09 грудня 2021 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт, складений за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження №12018150020002914 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Брилівка, Цюрупинського району, Херсонської області, громадянина України, не одруженого, на утриманні дітей не маючого, раніше не судимого, який перебував на військовій службі за контрактом у вч НОМЕР_1 на час вчинення злочину, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115, ч.1 ст.185 КК України,
Сторони судового провадження:
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_6 ;
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_7 ,
До обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дія якого спливає 01 січня 2022 року.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обгрунтування заявленого клопотання, прокурор послався на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину і кримінального проступку та наявні ризики, задля запобігання яких до нього застосований вказаний запобіжний захід, які станом на теперішній час не зникли і не зменшилися.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник заперечували проти клопотання прокурора та просили застосувати до ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід. Вислухавши з приводу вказаного питання думки учасників процесу, суд приходить до наступного.
ОСОБА_5 обвинувачуєтсья у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі.
З метою запобігання вказаним ризикам ОСОБА_5 доцільно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Застосування до ОСОБА_5 іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою не зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків обвинуваченого.
Вказані ризики були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, та на день розгляду справи ці ризики не зменшились, а тому подальше тримання обвинуваченого під вартою є виправданим. Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не є доцільним, оскільки зазначений запобіжний захід не зможе запобігти незаконному впливу обвинуваченого на потерпілу, так як знає адресу її постійного проживання.
У відповідності до положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, у зв'язку з чим, приймаючи до уваги вказані вимоги, відсутні підстави для визначення відносно ОСОБА_5 застави. Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не є можливим у зв'язку з тим, що відсутні у ОСОБА_5 міцні соціальні зв'язки з особами, що заслуговують на довіру та можуть поручитись за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків і зобов'язуються за необхідності доставити його до суду.
Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання ніяким чином не перешкоджає обвинуваченому ОСОБА_5 вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду і здійснювати незаконний вплив на потерпілу, а тому у суду є сумніви щодо виконання останнім покладених на нього обов'язків. Сукупність наведених вище обставини вказують на високий ступінь ризиків здійснення ним незаконного впливу на потерпілу, свідків, а також здійснення ним спроб переховатися від суду з метою уникнути кримінальної відповідальності, а також вчинити інше кримінальне правопорушення у разі застосування до нього іншого запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою.
Вік та стан здоров'я обвинуваченого не перешкоджають утриманню його під вартою.
Крім того, зважаючи на правову позицію, викладену в рішенні "Lavents v. Latvia", продовження строку тримання під вартою можна виправдати, коли є конкретні ознаки існування суспільної потреби, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають вимогу поваги права, передбаченого статтею 5 Конвенції, суд дійшов до висновку про доведеність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою. Тому, виходячи з положень ст. ст. 176, 177, 178, 331 КПК України, ст. ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи наявність наведених вище ризиків та обставин, які свідчать про те, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду, та зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинувачуваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою.
Зважаючи на вищевикладене, клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на більш м'який, не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 183, 194, 199, 331, 376 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу задовольнити.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 продовжити до 06 лютого 2022 року включно.
У задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на більш м'який - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_8
ОСОБА_3