Справа № 485/1616/21
Провадження № 2-о/485/69/21
16 грудня 2021 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Квєтка І.А.,
секретар судового засідання Семенака А.Г.,
за участі заявниці ОСОБА_1 ,
представника УДМС України в Миколаївській області - Дяченко С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снігурівка в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Снігурівський відділ Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області, Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області, про встановлення факту постійного проживання на території України,
встановив:
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання на території України, яку мотивувала таким.
Вона, ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Афанасіївка Снігурівського району Миколаївської області.
У 2006 році закінчила Юріївську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Снігурівського району Миколаївської області.
З народження постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїми батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
З часу народження за межі України ніколи не виїжджала.
У зв'язку з тим, що паспорт громадянина України взагалі не отримувала, звернулася до Снігурівського відділу УДМС України в Миколаївській області з заявою щодо встановлення особи. Рішенням Снігурівського РВ УДМС України в Миколаївській області їй відмовлено в оформленні паспорта та рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.
З метою отримання паспорта громадянина України, просить встановити факт її постійного проживання на території України у неповнолітньому віці за станом на 24 серпня 1991 року.
Ухвалою суду 01 грудня 2021 року до участі у справі заінтересованою особою залучено Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала. Суду пояснила, що увесь час з дня народження проживала на території України у селі Афанасіївка Снігурівського району разом з батьками. На час здобуття Україною незалежності їй було 6 місяців. По досягненню нею 16 років батьки не звернулися за оформленням паспорту у зв'язку з хворобою батька, а пізніше через відсутність коштів. За звернення особисто до міграційної служби їй відмовлено у видачі паспорта за непідтвердження належності до громадянства України.
Представник УДМС України в Миколаївській області Дяченко С.А. пояснила, що факт постійного проживання заявниці у неповнолітньому віці на території України за станом на 24.08.1991 року підтверджено паспортами її обох батьків з відміткою про реєстрацію місця проживання.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ст. 4 Конституції України, в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття та припинення громадянства України визначаються законом.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 16 лютого 1991 року Нововасилівською сільською радою Снігурівського району Миколаївської області за актовим записом №10 від 16 лютого 1991 року, заявниця народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Афанасіївка Снігурівського району Миколаївської області. Її батьками є ОСОБА_2 , українець, та ОСОБА_3 , українка (а.с. 5).
ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Афанасіївка Снігурівського району Миколаївської області, звернулася до Снігурівського РС УДМС України в Миколаївській області з заявою щодо встановлення особи, згідно з довідкою начальника сектору ОСОБА_4 від 28 липня 2018 року проведеною перевіркою встановлено особу заявника, однак не встановлено належності до громадянства будь-якої держави (а.с. 8).
Рішенням начальника Снігурівського РС УДМС України в Миколаївській області Пелеха М. від 28 липня 2018 року (а.с. 7), ОСОБА_1 відмовлено в оформленні паспорту у формі ІD - картки на підставі п. 100 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", за непідтвердження належності до громадянства України та рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Питання встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедури подання цих документів та провадження за ними врегульовано Законом України "Про громадянство України", Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215/2001 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України", яким затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 3 Закону України "Про громадянство України", - громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.
Відповідно до п.п. «в» п.10 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215/2001 та відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст.3 Закону України "Про громадянство України", для встановлення належності до громадянства України особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада 1991 року не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (або одним із них) або законним представником, подає один із таких документів: довідку, що підтверджує факт постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року; довідку, що підтверджує факт постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника, з якими особа в неповнолітньому віці постійно проживала, або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року; судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні станом на 13 листопада 1991 року.
Отже, підтвердження належності до громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання батьків заявника або його самого у неповнолітньому віці в Україні станом на 24 серпня 1991 року чи станом на 13 листопада 1991 року, який має юридичне значення.
Як вбачається з копії свідоцтва про народження (а.с. 5), ОСОБА_1 станом на 24 серпня 1991 року було шість місяців, тобто місце проживання останньої встановлювалось відповідно до місця проживання та реєстрації батьків чи одного з них.
Згідно з довідками № 1047 від 25 жовтня 2021 року та № 1055 від 28 жовтня 2021 року, виданими старостою Афанасіївського старостинського округу Снігурівської міської ради Миколаївської області Хомком В., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з народження за адресою: АДРЕСА_1 , за якою з 14 вересня 2001 року зареєстрована; особу ОСОБА_1 встановлено і засвідчено. ОСОБА_1 має наступний склад сім'ї: батько ОСОБА_2 , матір ОСОБА_3 (а.с. 9-10).
Відповідно до копії свідоцтва про базову загальну середню освіту, ОСОБА_1 у 2006 році закінчила Юріївську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Снігурівської районної ради Миколаївської області (а.с.6).
Згідно копій паспорта батьків заявниці: ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 , виданного Снігурівським РВ УМВС України в Миколаївській області від 30.08.2001 року та паспорта ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 , виданного Снігурівським РВ УМВС України в Миколаївській області від 30.08.2001 року, станом на 24.08.1991 року вони були зареєстровані за адресою: с.Афанасіївка, Снігурівський район, Миколаївська область.
Факт постійного проживання ОСОБА_1 в неповнолітньому віці на території України за станом на 24.08.1991 року підтверджується також: Ф 1 на батьків заявниці та адресних листків прибуття за Формою 1, згідно яких її матір ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Новопетрівка Снігурівського району Миколаївської області, була громадянкою СРСР та мала паспорт, виданий 28 вересня 1976 року Снігурівським РВВС Миколаївської області, місце реєстрації проживання вказано за адресою: с. Афанасіївка Снігурівського району Миколаївської області з 10 лютого 1982 року, разом з нею прибула і донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; батько ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Підгорне Комуністичного району Московської області, був громадянином СРСР, паспорт, виданий 30 листопада 1976 року Снігурівським РВВС Миколаївської області, місце реєстрації проживання вказано за адресою: с. Афанасіївка Снігурівського району Миколаївської області з 11 грудня 1976 року.
Свідок ОСОБА_2 суду показав, що заявниця його донька. З 1982 року він із ОСОБА_3 проживав сім'єю у с.Афанасіївка, працювали у радгоспі. У 1991 році у них народилася донька ОСОБА_5 , яка є найменшою дитиною у сім'ї. За отриманням паспорта доньці до повноліття не звернулися через брак коштів. Натепер донька бажає працевлаштуватися офіційно, а тому виникла потреба оформити паспорт.
За нормою ст. 9 Закону України "Про правонаступництво України" всі громадяни Союзу РСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України.
Тобто, батьки заявниці, які станом на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) і набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) були її законними представниками (з огляду на малолітній вік), постійно проживали на території України у с.Афанасіївка Снігурівського району Миколаївської області.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Таким чином, суд вважає, що встановлення факту постійного проживання на території України має для заявниці юридичне значення та необхідне їй для отримання документу на посвідчення особи та підтвердження належності до громадянства України, нею надані достатні та належні докази, які у сукупності підтверджують факт її народження та проживання в неповнолітньому віці на території України разом з батьками станом на 24 серпня 1991 року, а тому суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 265, 315-319 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України - задовільнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Афанасіївка Баштанського (Снігурівського) району Миколаївської області, Україна, постійно проживала на території України у неповнолітньому віці за станом на 24 серпня 1991 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дня складення повного судового рішення.
Суддя І. А. Квєтка
Дата складення повного тексту рішення 16.12.2021.