24 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 910/20993/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
представників учасників справи:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак" - Шутий Д.С. (адвокат)
Приватного підприємства "Творча майстерня "Престиж" - Загура В.П. (адвокат)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Творча майстерня "Престиж"
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 (суддя Джарти В.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 (колегія суддів: Сітайло Л.Г., Пашкіна С.А., Євсіков О.О.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак" (далі - ТОВ ТМ "Вісак")
до Приватного підприємства "Творча майстерня "Престиж" (далі - ПП "Престиж")
про визнання недійсним договору.
1. Між учасниками ТОВ ТМ "Вісак" існував корпоративний спір щодо володіння частками. Батько - ОСОБА_1 у 2010 році подарував частку (70%) статутного капіталу ТОВ ТМ "Вісак" своїй неповнолітній дочці - ОСОБА_2 (після зміни прізвища - ОСОБА_3 ), але потім оскаржив в суді цей правочин.
2. Справа №755/20883/15-ц розглядалася протягом 2016 - 2018 років. Після ухвалення Верховним Судом постанови від 06.06.2018 у цій справі, у якій суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, ТОВ ТМ "Вісак" надав іншому пов'язаному з ОСОБА_1 підприємству - ПП "Престиж" безвідсоткову поворотну фінансову допомогу у розмірі 3,5 млн грн.
3. Рішення про позику було ухвалено 17.08.2018 загальними зборами ТОВ ТМ "Вісак", на яких були присутні ОСОБА_1 (частка 30%) та ОСОБА_4 (частка 70%). Від ТОВ ТМ "Вісак" договір був підписаний директором ОСОБА_5 , якого за рішенням загальних зборів 01.08.2018, на яких була присутня учасник ОСОБА_3 (частка 70%), звільнили з посади. Але на дату укладення договору відомості про нього були поновлені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і він ще майже півроку продовжував виконувати свої обов'язки. Від імені ПП "Престиж" договір підписав директор ОСОБА_6 , який працював також виконавчим директором ТОВ ТМ "Вісак".
4. В подальшому, вже після дати укладення договору рішення загальних зборів ТОВ ТМ "Вісак" про призначення директора ОСОБА_5 на посаду та уповноваження директора на укладення договору були визнані недійсними судом (справа №910/14050/19), як ухвалені без участі учасника, що володів 70% ( ОСОБА_3 ).
5. ТОВ ТМ "Вісак" звернулось до суду з позовом до ПП "Престиж" про визнання недійсним договору позики. Суд першої інстанції задовольнив позов. Суд апеляційної інстанції залишив рішення суду першої інстанції без змін. ПП "Престиж" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій.
6. Перед Верховним Судом у цій справи постали такі питання:
- чи вважається керівник товариства (генеральний директор) таким, що втратив свої повноваження з представництва товариства, якщо загальними зборами товариства ухвалено рішення про їх припинення, але відомості про особу як керівника товариства внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і особа фактично продовжує виконувати обов'язки директора;
- чи може договір бути визнано недійсним через відсутність повноважень у керівника товариства, якщо рішення про вчинення правочину та уповноваження керівника товариства на такі дії було попередньо ухвалене вищим органом товариства (загальними зборами);
- чи є підставою для визнання правочину недійсним рішення суду про визнання недійсним рішення загальних зборів про вчинення правочину, яке набуло чинності вже після дати вчинення цього правочину.
7. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, виходячи з таких мотивів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
8. 15.12.2010 ОСОБА_1 (за договором - дарувальник) та неповнолітня особа ОСОБА_2 , яка діяла за згодою батьків та в присутності своєї матері ОСОБА_7 (за договором - обдаровувана) уклали договір дарування корпоративних прав ТОВ ТМ "Вісак", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Руденко В.О. за реєстровим №4997, (далі - Договір дарування), відповідно до якого обдарована набула у власність 70% корпоративних прав ТОВ ТМ "Вісак".
9. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 23.06.2016 у справі №755/20883/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ТОВ ТМ "Вісак", Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України було визнано недійсним Договір дарування з моменту укладення; скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів (статуту) ТОВ ТМ "Вісак", яка проведена державним реєстратором Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації Сергієнко І.І. 17.12.2010 за №10691050008023519; визнано право власності ОСОБА_1 на 100% статутного капіталу ТОВ ТМ "Вісак".
10. Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 28.09.2016 у справі №755/20883/15-ц рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23.06.2016 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
11. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.10.2017 у справі №755/20883/15-ц рішення Апеляційного суду міста Києва від 28.09.2016 скасовано, а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23.06.2016 залишено в силі.
12. Рішеннями позачергових загальних зборів учасників ТОВ ТМ "Вісак" (протокол від 07.11.2017 №1), на яких був присутнім учасник товариства ОСОБА_1 , з посиланням на перебування у його власності 100% статутного капіталу:
- затверджено у новій редакції Статут ТОВ ТМ "Вісак" (пов'язано з відображенням ОСОБА_1 єдиним засновником товариства із часткою у статутному капіталі у розмірі 100% за наслідками визнання недійсним Договору дарування);
- припинено повноваження генерального директора (керівника) ТОВ ТМ "Вісак" ОСОБА_7 з 07.11.2017 та звільнено ОСОБА_7 з посади директора на підставі п.5 ч.1 ст.41 Кодексу Законів про працю України;
- обрано (призначено) з 08.11.2017 на посаду генерального директора ТОВ ТМ "Вісак" ОСОБА_5 з посадовим окладом згідно штатного розпису, наділивши його правом першого підпису;
- уповноважено генерального директора ТОВ ТМ "Вісак" ОСОБА_5 на вчинення всіх необхідних дій, пов'язаних із повідомленням та внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).
13. Рішеннями позачергових загальних зборів учасників ТОВ ТМ "Вісак" (протокол від 02.02.2018 №3), на яких був присутнім учасник товариства ОСОБА_1 з посиланням на перебування у його власності 100% статутного капіталу:
- змінено місцезнаходження товариства на адресу: 04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 29-Б ;
- визначено (встановлено) ліміт (обмеження) повноважень генерального директора (керівника) товариства на вчинення без довіреності та без погодження загальними зборами учасників товариства правочинів (договорів, угод), а також на вчинення інших юридичних дій від імені товариства з визначеним обмеженням (лімітом) у розмірі 500 000,00 грн на один правочин (договір, угоду);
- затверджено Статут товариства у новій редакції;
- зобов'язано генерального директора (керівника) товариства провести державну реєстрацію змін установчих документів товариства, в т. ч. з правом передоручення прав третім особам на підставі довіреності від імені товариства.
14. Рішеннями позачергових загальних зборів учасників ТОВ ТМ "Вісак" (протокол від 21.05.2018 №4), на яких був присутнім учасник товариства ОСОБА_1 з посиланням на перебування у його власності 100% статутного капіталу:
- відступлено належну ОСОБА_1 частку у розмірі 70% статутного капіталу товариства, що становить 13 090 000,00 грн, на користь ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі;
- затверджено Статут товариства у новій редакції;
- зобов'язано генерального директора (керівника) товариства провести державну реєстрацію змін до установчих документів товариства, в т. ч. з правом передоручення прав третім особам на підставі довіреності від імені товариства.
15. Рішенням позачергових загальних зборів учасників ТОВ ТМ "Вісак" (протокол від 31.05.2018 №1-ТК), на яких були присутніми учасник товариства ОСОБА_1 , з посиланням на перебування у його власності частки у розмірі 30% статутного капіталу, та учасник товариства ОСОБА_4 , з посиланням на перебування у його власності частки у розмірі 70% статутного капіталу:
- укладено з генеральним директором товариства ОСОБА_5 трудовий контракт на умовах та у редакції, яка є додатком до цього протоколу та складає його невід'ємну частину, а також уповноважено ОСОБА_9 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі довіреності від 11.04.2016, зареєстрованої за №531, на укладення контракту із генеральним директором від імені товариства.
16. Постановою Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №755/20883/15-ц ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.10.2017 скасовано, а рішення Апеляційного суду міста Києва від 28.09.2016 (про відмову в задоволені позову щодо визнання недійсним Договору дарування) залишено в силі.
17. 01.08.2018 проведено позачергові загальні збори учасників ТОВ ТМ "Вісак" (протокол від 01.08.2018 №01/2018), на яких була присутня ОСОБА_10 , яка володіє 70% статутного капіталу, на яких прийняті рішення:
- виключити ОСОБА_1 з числа осіб, які мають право вчиняти дії від імені товариства без довіреності, у тому числі підписувати договори, та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи;
- звільнити генерального директора ОСОБА_5 з 01.08.2018;
- призначити генеральним директором ОСОБА_7 з 02.08.2018.
18. 01.08.2018 ОСОБА_5 передав, а ОСОБА_11 (представник ОСОБА_3 ) прийняв печатки ТОВ ТМ "Вісак" та ТОВ "Вісак" - іншого підприємства (відповідно до акту приймання-передачі печаток).
19. 01.08.2018 ОСОБА_6 звільнено з посади виконавчого директора ТОВ ТМ "Вісак" (наказ №52-к).
20. 14.08.2018 ОСОБА_6 прийнято на посаду виконавчого директора ТОВ ТМ "Вісак" (наказ №57-К, підписаний ОСОБА_5 як генеральним директором ТОВ ТМ "Вісак").
21. Рішеннями позачергових загальних зборів учасників ТОВ ТМ "Вісак" (протокол від 17.08.2018 №9), на яких були присутніми учасник товариства ОСОБА_1 (володілець частки в розмірі 30% статутного капіталу), та учасник товариства ОСОБА_4 (володілець частки в розмірі 70% статутного капіталу), вирішено:
- надати безвідсоткову поворотну фінансову допомогу ПП "Престиж" у розмірі 3 500 000,00 грн строком на три роки;
- уповноважити генерального директора ОСОБА_5 укласти договір поворотної фінансової допомоги від імені ТОВ ТМ "Вісак" з ПП "Престиж" на умовах та в порядку, передбаченому договором.
22. 17.08.2018 ТОВ ТМ "Вісак" в особі генерального директора ОСОБА_5 , який діє на підставі статуту та на виконання рішення позачергових загальних зборів учасників, затвердженого протоколом від 17.08.2018 №9 (за договором - позикодавець) та ПП "Престиж" в особі директора ОСОБА_6 , який діє на підставі статуту та протоколу (рішення) Ради власників від 15.08.2018 №03/2018 (за договором - позичальник), уклали договір №1 надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (далі - Договір), яким передбачено:
- позикодавець надає позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, а саме передає у власність позичальника грошові кошти в розмірі, визначеному в п.2.1 Договору, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти позикодавцю на умовах, визначених цим Договором (п.1.1);
- розмір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги за цим Договором становить 3 500 000,00 грн (п.2.1);
- строк повернення поворотної фінансової допомоги становить 3 роки з моменту отримання суми безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (п.4.1).
23. 17.08.2018 ТОВ ТМ "Вісак" перерахувало на рахунок ПП "Престиж" грошові кошти в розмірі 3 500 000,00 грн.
24. 06.12.2018 ПП "Престиж" повернуло частину грошових коштів у розмірі 600 000,00 грн.
25. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2020, у справі №910/15279/18 (набрало законної сили 05.02.2020) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ТОВ ТМ "Вісак" визнано недійсним договір купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ ТМ "Вісак" від 21.05.2018, укладений ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з моменту його укладення; визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ ТМ "Вісак", оформлені протоколом від 21.05.2018 №4, з моменту їх прийняття; скасовано реєстраційну дію, вчинену державним реєстратором - Новік Н.Ю. 23.05.2018 - державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, зміна складу або інформації про засновників 10691050028023519 відносно ТОВ ТМ "Вісак".
26. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/14050/19 (набрало законної сили 03.02.2021) визнано недійсними в т. ч. рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ ТМ "Вісак": від 07.11.2017 №1 (призначення ОСОБА_5 на посаду генерального директора); від 02.02.2018 №3 (ліміт в 500 000,00 грн на вчинення генеральним директором правочинів); від 31.05.2018 №1-ТК (про призначення ОСОБА_5 генеральним директором товариства); від 17.08.2018 №9 (про укладення Договору).
Короткий зміст позовних вимог
27. У грудні 2020 року ТОВ ТМ "Вісак" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПП "Престиж" про визнання недійсним Договору з моменту укладення.
28. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з боку позивача Договір підписаний представником з перевищенням повноважень, а тому, в силу ст.203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) Договір є недійсним.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
29. Господарський суд міста Києва рішенням від 28.04.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2021, позов задовольнив - визнав Договір недійсним.
30. Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій посилались на п.1 ч.2 ст.11, частини 1, 2 ст.92, статті 15, 16, 98, 202, 203, ч.2 ст.207, ст.215 ЦК, ст.207 Господарського кодексу України (далі - ГК), ст. 42 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ч.1 ст.2 Закону "Про акціонерні товариства", статті 2, 13, 74, 75, 76, 77, 86, 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
31. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані таким:
- судовими рішеннями у справах №910/15279/18 та №910/14050/19 визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ ТМ "Вісак", на підставі яких укладено спірний правочин, а також, рішення, яким на посаду генерального директора ТОВ ТМ "Вісак" призначено ОСОБА_5 ;
- укладення Договору здійснено зі сторони ТОВ ТМ "Вісак" генеральним директором ОСОБА_5 , який був на той час не мав повноважень щодо представлення інтересів та підписання договорів від імені ТОВ ТМ "Вісак";
- ОСОБА_6 одночасно був підписантом та керівником ПП "Престиж" та виконавчим директором ТОВ ТМ "Вісак", директора якого - ОСОБА_5 на час укладення спірного Договору вже було звільнено; ОСОБА_6 повинен був знати про звільнення 01.08.2018 директора ОСОБА_5 з посади та про відсутність у зв'язку з цим у останнього необхідного обсягу повноважень на укладення спірного правочину.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
32. 08.09.2021 ПП "Престиж" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2021, у якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
33. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на п.4 ч.2 ст.287 ГПК (п.8 ч.1 та п.3 ч.3 ст.310 ГПК).
34. Касаційна скарга мотивована таким:
- ОСОБА_5 , а не ОСОБА_7 , фактично продовжував виконувати свої обов'язки генерального директора ТОВ ТМ "Вісак" до 02.04.2019 та був керівником товариства з усіма повноваженнями, наданими йому статутом та рішеннями вищого органу товариства; про це свідчить підписання Актів прийому-передачі бухгалтерських, кадрових та інших документів ТОВ ТМ "Вісак", включаючи його круглу печатку, від 25.03.2019 та 02.04.2019;
- суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що і заяви ОСОБА_6 про звільнення та прийняття на роботу, і самі накази (розпорядження) про звільнення та прийняття його на посаду виконавчого директора ТОВ ТМ "Вісак" були адресовані не ОСОБА_7 як новому керівнику товариства, а саме ОСОБА_5 , який продовжував виконувати обов'язки генерального директора ТОВ ТМ "Вісак",
- суди попередніх інстанцій не надали оцінки доданим відповідачем до відзиву на позов копіям витягів з ЄДР від 03.08.2018 та від 08.08.2018, із яких вбачається, що на дату укладення оспорюваного правочину в ЄДР саме ОСОБА_5 , а не ОСОБА_7 , був зазначений як керівник ТОВ ТМ "Вісак";
- суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотань відповідача про долучення до матеріалів справи нових доказів без обґрунтування такої відмови;
- ОСОБА_5 для участі у розгляді справи не залучався, в той час як оскаржувані судові рішення стосуються його прав та інтересів, оскільки мають значення для визначення в майбутньому його трудового стажу;
- суди попередніх інстанцій неповно з'ясували обставини, що мають істотне значення для вирішення спору, що в свою чергу призвело до неправильного застосування норм матеріального права, а саме: п.13 ч.2 ст.9, ч.3 ст.10 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", статей 89, 92, 98, 203, 215 ЦК, а також порушення норм процесуального права, зокрема статей 42, 43, 80, 236 ГПК.
35. 02.11.2021 до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ ТМ "Вісак" на касаційну скаргу, відповідно до якого позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
36. Відзив мотивований таким:
- ПП "Престиж" у відзиві на позовну заяву послалося винятково на правомірність дій колишнього керівника ОСОБА_5 під час укладання ним оспорюваного правочину та не надавало заперечень щодо всіх інших обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а тому не може заперечувати проти таких обставин відповідно до ч.4 ст.165 ГПК;
- з матеріалів справи вбачається, що керівника ТОВ ТМ "Вісак" ОСОБА_5 було звільнено саме 01.08.2018, а 02.08.2018 на цю посаду призначено ОСОБА_7 , до ЄДР внесено відомості про зміну керівника; однак 03.08.2018 невідомі особи за невідомих обставин відновили в ЄДР попередній запис про ОСОБА_5 як про керівника ТОВ ТМ "Вісак"; тому з 01.08.2018 ОСОБА_5 , будучи обізнаний про своє звільнення, незаконно вчиняв дії від імені ТОВ ТМ "Вісак"; про вказані обставини достеменно відомо керівнику ПП "Престиж" ОСОБА_6 ;
- судовим рішенням у справі №910/15279/18 (набуло чинності 05.02.2020), яким визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ ТМ "Вісак" (протокол від 21.05.2018 №4), встановлено, що учасник ТОВ ТМ "Вісак" - ОСОБА_3 , яка володіє часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 70%, згоди на укладення оспорюваного правочину не надавала;
- оспорюваний правочин вчинений на підставі рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ ТМ "Вісак" (протокол від 17.08.2018 №9), ухваленого особами, які не були учасниками товариства; зазначене рішення визнане недійсним судом (справа №910/14050/19, набуло чинності 03.02.2021);
- довід скаржника про те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи нових доказів не відповідає дійсності, оскільки така відмова ґрунтується на ч.3 ст. 269 ГПК - відсутності доказів того, що відповідач не мав змоги надати їх до суду першої інстанції;
- ОСОБА_5 не заявляв до судів попередніх інстанцій клопотань про залучення його у справу в якості третьої особи; ця справа не впливає / не може вплинути на трудові права колишнього керівника ТОВ ТМ "Вісак";
- Договір суперечить інтересам ТОВ ТМ "Вісак", дійсні учасники товариства та директор його не укладали.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
37. Верховний Суд ухвалою від 11.10.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПП "Престиж", розгляд касаційної скарги призначив на 24.11.2021.
Щодо долучення нових доказів на стадії апеляційного розгляду справи
38. ПП "Престиж" у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у долученні до матеріалів справи доказів, які мають, на його думку, важливе значення для вирішення справи.
39. Відповідно до частин 1, 3 ст.269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
40. Системний аналіз статей 80, 269 ГПК свідчить про те, що докази, якими сторона у справі обґрунтовує свої вимоги / заперечення, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом / відзивом на позов, і саме на таку сторону покладено обов'язок подання таких доказів в строки, визначені ГПК. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (в тому числі судом апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, є наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів) (постанови Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 26.02.2019 у справі №913/632/17).
41. Стаття 269 ГПК пов'язує вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів з одночасним виконанням критеріїв: "винятковість випадку" та "причини, що об'єктивно не залежать від особи". При цьому тягар доведення зазначених обставин покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) про долучення доказів. Подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14, від 01.07.2021 у справі №46/603.
42. Така обставина як відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції, виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку ст.269 ГПК (постанова Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №906/1179/20).
43. Тому, звертаючись до суду апеляційної інстанції з клопотаннями про долучення до матеріалів справи нових доказів, ПП "Престиж" повинно було надати достатні обґрунтування та докази того, які саме об'єктивні обставини унеможливили подання таких доказів до суду першої інстанції та чому причини їх неподання об'єктивно не залежали від скаржника.
44. Однак, посилаючись у клопотанні від 16.08.2021 про долучення документів до матеріалів справи на той факт, що ПП "Престиж" на дату розгляду справи судом першої інстанції не мало і не могло мати у своєму розпорядженні актів приймання-передачі печатки та документів у зв'язку з навмисним прихованням позивачем зазначеного факту, відповідач не надав суду жодних доказів, які б могли підтвердити цю обставину (наприклад, запитів про витребування зазначених актів, відповідних листів тощо).
45. Так, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
46. Обов'язок із доказування потрібно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи (п.8.2 постанови Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №908/1879/17).
47. Посилаючись на те, що вказані у клопотанні документи ПП "Престиж" отримало лише після завершення розгляду цієї справи судом першої інстанції, відповідач повинен був надати суду докази, які, відповідно до ст.74 ГПК, доводять існування зазначеної обставини.
48. Саме лише ненадання відповідачем таких доказів до суду першої інстанції відповідно до вимог ГПК та прийняття судом доказів іншої сторони як "більш вірогідних" в розумінні ст.79 ГПК не є достатньою підставою вважати доведеним існування об'єктивних обставин, що унеможливили подання вказаних доказів до суду першої інстанції (п.93 постанови Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №924/1074/20).
49. Зважаючи на викладене, Верховний Суд зазначає, що оскільки ГПК передбачений спеціальний порядок подання до суду доказів (зокрема, подання всіх необхідних доказів саме під час розгляду справи судом першої інстанції або надання відповідних доказів щодо неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції), невиконання зазначеного порядку та вимог ГПК має наслідком відсутність у суду обов'язку приймати такі докази та враховувати їх під час розгляду справи.
50. Враховуючи зазначене, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо неможливості долучення до матеріалів справи поданих ПП "Престиж" доказів на стадії апеляційного розгляду.
Щодо підстав визнання договору поворотної фінансової допомоги недійсним
51. Скаржник стверджує, що ОСОБА_5 на момент укладення Договору виконував обов'язки генерального директора ТОВ ТМ "Вісак" і мав всі повноваження на підписання спірного Договору.
52. Крім того, скаржник звертає увагу суду на те, що Договір укладався на підставі рішень загальних зборів ТОВ ТМ "Вісак" та вищого органу управління ПП "Престиж", а тому не міг бути оскарженим з підстав відсутності у генерального директора ТОВ ТМ "Вісак" повноважень.
53. Верховний Суд частково погоджується з цим аргументом скаржника з таких міркувань.
54. Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК). Особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч.1 ст.92 ЦК).
55. Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ст.97 ЦК).
56. З системного аналізу статей 97-99 ЦК, ст.89 ГК, статей 28, 39 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" вбачається, що виконавчий орган товариства (директор) вирішує всі питання, пов'язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав.
57. Як випливає зі змісту ст.98 ЦК, статей 29, 30 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", вищий орган товариства (загальні збори учасників) може вирішувати будь-які питання його діяльності, в тому числі ухвалювати рішення про надання згоди на вчинення правочинів (попереднє погодження) чи погоджувати вже вчинені правочини.
58. Суди попередніх інстанцій встановили, що 01.08.2018 загальні збори ТОВ ТМ "Вісак" (до складу яких входив учасник, що володіє 70% статутного капіталу - ОСОБА_3 ) ухвалили рішення про звільнення ОСОБА_5 з посади генерального директора товариства.
59. Втім, на момент вчинення правочину існувало рішення загальних зборів ТОВ ТМ "Вісак" від 17.08.2018 про укладення спірного Договору. Таким чином, навіть якщо спірний договір був підписаний ОСОБА_5 після втрати ним своїх повноважень, то це б не мало значення у зв'язку з наявністю рішення вищого органу ТОВ ТМ "Вісак" (загальних зборів учасників) про укладення такого правочину.
60. З системного тлумачення статей 30 та 39 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" вбачається, що відсутність у виконавчого органу товариства повноважень чи перевищення виконавчим органом повноважень при вчиненні правочину не є підставою для визнання такого правочину недійсним, якщо рішення про укладення такого правочину чи про його погодження було ухвалене загальними зборами товариства.
61. Суди встановили, що 17.08.2018 загальні збори ТОВ ТМ "Вісак" (у складі ОСОБА_1 - 30% та ОСОБА_4 - 70% статутного капіталу товариства) ухвалили рішення про укладення спірного Договору та уповноваження ОСОБА_5 на його підписання.
62. Водночас у подальшому, після укладення спірного Договору, рішенням суду від 22.12.2020 (справа №910/14050/19) були визнані недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ ТМ "Вісак" від 07.11.2017 (протокол №1) про призначення ОСОБА_5 генеральним директором, від 31.05.2018 (протокол №1-ТК) про укладення з ним контракту та від 17.08.2018 (протокол №9) про укладення ТОВ ТМ "Вісак" спірного Договору. Суди встановили, що склад загальних зборів учасників ТОВ ТМ "Вісак", який ухвалював рішення про укладення Договору, фактично був таким, що не мав повноважень на здійснення управління товариством та прийняття рішень (як встановлено судами у справах №910/15279/18 та №910/14050/19) - замість учасника ОСОБА_3 з часткою 70% в ньому взяли участь ОСОБА_1 з часткою 30% і ОСОБА_4 з часткою 70%.
63. Згідно з ч.3 чт.92 ЦК орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
64. Оскільки зазначені у п.62 цієї постанови судові рішення були ухвалені вже після вчинення спірного правочину, позивач має довести, що третя особа (ПП "Престиж") знала чи за всіма обставинами не могла не знати про те, що ОСОБА_5 не мав повноважень на вчинення відповідних правочинів, а загальні збори ТОВ ТМ "Вісак" від 17.08.2018 не були легітимними через відсутність на них учасника з часткою 70% ( ОСОБА_3 ).
65. Скаржник стверджує, що на момент укладення Договору ОСОБА_5 мав повноваження генерального директора ТОВ ТМ "Вісак". ОСОБА_5 з дати прийняття рішення про припинення його повноважень (01.08.2018) майже півроку фактично продовжував виконувати повноваження генерального директора ТОВ ТМ "Вісак", відомості про нього були внесені до ЄДР.
66. Верховний Суд відхиляє це твердження. Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що станом на момент підписання спірного Договору ОСОБА_6 (підписант з боку ПП "Престиж") не міг не знати про відсутність у ОСОБА_5 повноважень на підписання Договору. Зокрема, від імені ПП "Престиж" Договір був відписаний його директором - ОСОБА_6 , який як до, так і на момент укладання Договору також займав посаду виконавчого директора ТОВ ТМ "Вісак".
67. Щодо обізнаності ПП "Престиж" стосовно негелітимності рішення загальних зборів від 17.08.2018 Верховний Суд зазначає таке.
68. Скаржник звертає увагу в касаційній скарзі на той факт, що рішення про укладення Договору ухвалювали не керівники юридичних осіб, а загальні збори учасників ТОВ ТМ "Вісак" (згідно з протоколом, ОСОБА_1 - 30% та ОСОБА_4 - 70% статутного капіталу товариства) та рада власників ПП "Престиж" ( ОСОБА_9 - 70% ОСОБА_1 - 30% статутного капіталу підприємства).
69. ТОВ ТМ "Вісак" та ПП "Престиж" станом на момент укладення спірного Договору були фактично пов'язаними юридичними особами, адже ОСОБА_1 разом з афілійованими особами (членами родини) фактично володів 100% часток у статутному капіталі кожної із них.
70. Загальні збори учасників ТОВ ТМ "Вісак" у тому складі, який 17.08.2018 ухвалював рішення про укладення Договору, не мали повноважень на здійснення управління товариством у зв'язку з визнанням Договору дарування недійсним відповідно до постанови Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №755/20883/15-ц.
71. Станом на момент ухвалення рішення загальних зборів ТОВ ТМ "Вісак" (17.08.201) та рішення ради власників ПП "Престиж" (15.08.2018) про укладення Договору ця постанова Верховного Суду була ухвалена та оприлюднена. Тому особи, які ухвалювали відповідні рішення на загальних зборах / раді власників (зокрема, сам ОСОБА_1 ), не могли не знати про рішення суду та про наслідки визнання Договору дарування недійсним. Це дає підстави вважати, що такі особи, ухвалюючи рішення про укладення Договору, діяли недобросовісно і не в інтересах ТОВ ТМ "Вісак" та його учасників в розумінні п.6 ч.1 ст.3 та ст.12 ЦК.
72. Верховний Суд неодноразово зазначав, що добросовісність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Особи, які виступають від імені юридичної особи, в тому числі ті, що ухвалюють рішення про вчинення правочинів, зобов'язані діяти добросовісно і розумно, в найкращих інтересах товариства (подібна позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №911/2129/17, Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 28.04.2021 у справі №908/522/20).
73. Верховний Суд також погоджується з доводами ТОВ ТМ "Вісак" про те, що спірний Договір вочевидь укладений не в інтересах товариства, з метою позбавлення позивача належного йому майна - відповідних грошових коштів.
74. Суди попередніх інстанцій встановили, що станом на момент звернення позивача до суду, тобто зі спливом 2,5 років з моменту укладення Договору, ПП "Престиж" повернуло позивачу лише 600 000,00 грн, що становить 1/6 суми Договору. При цьому відповідач не висловлював наміру повернути такі кошти, а також, на момент закінчення строку виконання Договору, не надавав суду відомостей про виконання в частині повернення коштів.
75. Враховуючи, що за Договором ТОВ ТМ "Вісак" безоплатно надавало значну суму коштів в користування ПП "Престиж", договір був позбавлений економічного змісту і мав вочевидь невигідний характер для ТОВ ТМ "Вісак", чого не міг не розуміти контрагент за договором - ПП "Престиж".
76. Підсумовуючи викладене вище, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних та обґрунтованих висновків про наявність підстав для визнання Договору недійсним.
Щодо прийняття судами рішення про права, інтереси та / або обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі
77. ПП "Престиж" у касаційній скарзі посилається на п.8 ч.1 ст. 310 ГПК як на підставу касаційного оскарження.
78. Відповідно до п.8 ч.1 ст.310 ГПК судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
79. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
80. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 у справі №910/18705/17, від 03.06.2019 у справі №910/6767/17, від 25.10.2019 у справі №910/16430/14, від 05.05.2020 у справі №910/9254/18.
81. Однак в резолютивних частинах рішення та постанови суди попередніх інстанцій прямо не вказували про права, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_5 . Крім того, скаржник не надає обґрунтувань, про які саме права, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_5 містяться висновки судів попередніх інстанцій в мотивувальній частині оскаржуваних судових рішень.
82. Натомість доводи скаржника спрямовані на переоцінку доказів, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою обставин справи, встановлених у процесі її розгляду. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
83. Крім того, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що ухвалення судом апеляційної інстанції постанови про права, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_5 , не залучивши його до участі у справі, є підставою для касаційного оскарження за вказаних обставин. Так, якщо суд вирішив питання про права, інтереси та (або) обов'язки, така особа має право особисто подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції (подібна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №924/378/20).
84. Таким чином у Верховного Суду відсутні підстави для задоволення касаційної скарги із зазначеної підстави.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
85. Відповідно до частин 1 та 2 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
86. Згідно з ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати
87. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК).
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Творча майстерня "Престиж" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 у справі №910/20993/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 у справі №910/20993/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді Н. Губенко
І. Кондратова