Іменем України
07 грудня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/669/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження господарську справу
за позовом Заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури,
вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000
в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України,
вул. П. Сагайдачного, 4, м. Київ, 04070
до відповідача 1: Комунального підприємства "АТП-2528" Чернігівської міської ради,
вул. 1-го Травня 173, м. Чернігів, 14034
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротранс-Північ",
пр. Перемоги, 127, м. Чернігів, 14038
про визнання недійсним рішення тендерного комітету та укладеного на його підставі договору
за участю представників учасників справи:
від позивача: Мойсієнко Н.О.
від відповідача-1: Мороз М.М. - адвокат
від відповідача-2: Бучак Н.М. - адвокат
Бабич Є.А. - прокурора Чернігівської окружної прокуратури
У судовому засіданні 07.12.2021 була проголошена вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.233, 240 Господарського процесуального кодексу України.
Заступником керівника Чернігівської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України до Комунального підприємства "АТП-2528" Чернігівської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротранс-Північ", в якому просить суд:
- визнати недійсним рішення тендерного комітету Комунального підприємства "АТП-2528" Чернігівської міської ради, оформлене протоколом від 12.03.2021 № 120321, щодо визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротранс-Північ" (ЄДРПОУ 38776875) переможцем торгів з закупівлі "Суміші асфальтобетонні в асортименті: дрібнозерниста щільна гаряча суміш типу А марка 1 - 200 тонн; дрібнозерниста щільна гаряча суміш типу Б марка 1 - 1500 тонн; дрібнозерниста щільна гаряча суміш типу Б марка 2- 1500 тонн; дрібнозерниста щільна гаряча суміш типу В марка 1 - 6000 тонн; дрібнозерниста щільна гаряча суміш типу Г марка 1 -300 тонн; крупнозерниста пориста суміш тип А -100 тонн; крупнозерниста пориста суміш тип Б-100 тонн; бітум нафтовий дорожній в'язкий БНД 60/90 або 70/100-25 тонн, емульсія бітумна ЕКШ-50 або ЕКШМ-50-25 тонн".
- визнати недійсним договір на закупівлю товару№23/03/21-4411 від 23.03.2021, укладений між Комунальним підприємством "АТП-2528" Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 03358216) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротранс-Північ" (код ЄДРПОУ 38776875).
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що при проведенні відкритих торгів КП "АТП-2528" від 23.03.2021 на закупівлю товарів Держаудитслужбою встановлено порушення абз.2 п.2 ч.1 ст.31 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме встановлено невідповідність тендерної пропозиції учасника - переможця ТОВ "Агротранс-Північ" вимогам тендерної документації (тендерна пропозиція не містить електронний підпис).
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №927/669/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.07.2021. Також вказаною ухвалою встановлено сторонам строки для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
15.07.2021, у встановлений судом строк, від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву від 14.07.2021 №01-21, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
19.07.2021 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про заміну сторони у справі, а саме замінити процесуальний статус Держаудитслужби у справі №927/669/21 з позивача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
22.07.2021, у встановлений строк, від прокурора надійшла відповідь на відзив відповідача-1.
15.07.2021, у встановлений судом строк, від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву від 21.07.2021 №85, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
26.07.2021 від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив прокурора.
У підготовчому засіданні 27.07.2021 суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 14.09.2021, про що позивач, відповідач-1 та прокурор повідомлені під розписку, на адресу відповідача-2 направлено ухвалу повідомлення від 27.07.2021.
04.08.2021, у встановлений строк, від прокурора надійшла відповідь на відзив відповідача-2.
07.09.2021 від відповідача-2 надійшли заперечення на клопотання про заміну сторони.
10.09.2021 через канцелярію суду від позивача надійшло пояснення по суті позовних вимог.
Підготовче засідання від 14.09.2021 не відбулось.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2021, на підставі розпорядження в.о. керівника апарату Господарського суду Чернігівської області від 14.09.2021 №02-01/36/21, справу № 927/669/21 передано на розгляд судді Моцьора В.В.
Ухвалою суду від 15.09.2021 справу №927/669/21 прийнято до провадження суддею Моцьором В.В., суд ухвалив про повторне проведення підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 06.10.2021.
У підготовчому засіданні 06.10.2021 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 02.11.2021, про що прокурор та відповідач-2 повідомлені під розписку, на адреси позивача та відповідача-1 направлено ухвалу повідомлення від 06.10.2021.
02.11.2021 через канцелярію суду від прокуратури надійшло пояснення на клопотання позивача про заміну сторони у справі.
У підготовче засідання 02.11.2021 прибули повноважні представники учасників справи.
Судом розглянуто клопотання позивача про заміну процесуального статусу позивача у справі на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Так, у своєму клопотанні про заміну сторони у справі, позивач посилається на те, що Держаудитслужба як орган державного фінансового контролю належно виконує свої повноваження, органом, який здійснює функції з управління КП "АТП-2528" є виконавчий комітет Чернігівської міської ради. Позивач просить суд замінити процесуальний статус Держаудитслужби у справі №927/669/21 з позивача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Прокурор заперечив щодо поданого клопотання. Представники відповідача-1, відповідача-2 залишили вирішення даного клопотання на розсуд суду.
Суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання позивача, оскільки чинними нормами ГПК не передбачено процесуальної дії щодо заміни процесуального статусу позивача у справі на третю особу.
Суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.11.2021, про що сторони повідомлені під розписку.
У судове засідання 18.11.2021 прибули повноважні представники сторін, суд розпочав розгляд справи по суті.
Суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні на 02.12.2021, про що сторони повідомлені під розписку.
У судове засідання 02.12.2021 прибули повноважні представники сторін, продовжено розгляд справи по суті, відбулись судові дебати.
Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
23.03.2021 Комунальним підприємством «АТП-2528» Чернігівської міської ради (далі - Замовник) на веб-порталі «Рrozorro» розміщено оголошення про проведення відкритих торгів (UА-2021-01-28-004080-с), з предметом закупівлі товар: «Суміші асфальтобетонні в асортименті: дрібнозерниста щільна гаряча суміш типу А марка 1 - 200 тонн; дрібнозерниста щільна гаряча суміш типу Б марка 1 - 1500 тонн; дрібнозерниста щільна гаряча суміш типу Б марка 2 - 1500 тонн; дрібнозерниста щільна гаряча суміш типу В марка 1 - 6000тонн; дрібнозерниста щільна гаряча суміш типу Г марка 1 - 300 тонн; крупнозерниста пориста суміш тип А - 100 тонн; крупнозерниста пориста суміш тип Б - 100 тонн; бітум нафтовий дорожній в'язкий БНД 60/90 або 70/100 - 25 тонн, емульсія бітумна ЕКШ-50 або ЕКШМ-50- 25 тонн». Очікувана вартість предмета закупівлі становить 35 500 000,00грн. Джерелом фінансування є кошти від господарської діяльності підприємства.
Згідно з реєстром отриманих тендерних пропозицій, з метою участі в аукціоні подано 2 тендерні пропозиції: ТОВ «Чернігівагрошляхбуд» та ТОВ «Агротранс-Північ».
Відповідно до рішення тендерного комітету КП «АТП-2528», яке оформлене протоколом №120321 від 12.03.2021, переможцем вказаної закупівлі визнано ТОВ «Агротранс-Північ» з найбільш економічно вигідною пропозицією у сумі 35317410,00грн.
23.03.2021 між КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради (Замовник) та ТОВ «Агротранс-Північ» (Постачальник) укладено договір №23/03/21-4411 на закупівлю товарів на суму 35317410,00грн.
Державною аудиторською службою України видано наказ №111 від 23.04.2020 про початок моніторингу вказаної закупівлі.
За результатами моніторингу процедури закупівлі UА-2021-01-28-004080-с складено висновок від 21.05.2021, яким встановлено наступне:
"пунктом 1.4. частини першої розділу III тендерної документації для учасників процедури закупівлі установлено вимогу, якою визначено, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги», тобто тендерна пропозиція у будь-якому випадку повинна містити накладений електронний підпис (або кваліфікований електронний підпис) учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, повноваження якої щодо підпису документів тендерної пропозиції підтверджуються відповідно до поданих документів. Частиною третьою статті 12 Закону передбачено, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» (далі - Закон №2155-VІІІ) кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов'язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 2155-VІІІ електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Закону «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважають електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису, а саме кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України 2155-VІІІ.
При цьому, учасниками ТОВ «Агротранс-Північ» та ТОВ «Чернігівагрошляхбуд» подані тендерні пропозиції, які не містять накладеного електронного підпису (або кваліфікованого електронного підпису)учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі чи будь- якого електронного підпису, чим не дотримано вимоги пункту 1.4. частини першої розділу III тендерної документації.
Отже, Замовник на порушення вимог абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону не відхилив тендерні пропозиції ТОВ «Агротранс-Північ» та ТОВ «Чернігівагрошляхбуд», як такі, що не відповідають іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, та допустив їх до оцінки, а також уклав з ТОВ «Агротранс-Північ» договір.
За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій ТОВ «Агротранс-Північ» та ТОВ «Чернігівагрошляхбуд» установлено порушення вимог абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону."
Вищевказаний висновок замовником не оскаржувався.
Прокурор в обґрунтування позовних вимог у позові, відповіді на відзив, зокрема, обґрунтовує представництво інтересів держави в суді в особі Держаудитслужби та зазначає, що рішення тендерного комітету уповноваженої особи про намір укласти договір з ТОВ "Агротранс-Північ" прийнято з порушенням вимог установлених Законом України «Про публічні закупівлі», що тягне за собою визнання його незаконним та скасування. Також, оскільки, оскаржувана процедура закупівлі проведена замовником з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», є незаконною, підлягає визнанню недійсним і договір, укладений за наслідками процедури закупівлі, як такий, що укладено з порушенням вимог законодавства в момент укладення.
Позивач зазначає, що як орган державного фінансового контролю належно здійснив свої повноваження в межах, визначених Законом України "Про публічні закупівлі". Факт правопорушення зафіксовано у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі. Замовник не оскаржив висновок до суду у строк, визначений у ч.10 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідач-1 позовні вимоги не визнає, у відзиві на позовну заяву, запереченнях посилається на те, що прокурором не дотримано процедуру представництва інтересів держави в суді до моменту подання позову; жодних підстав для відхилення замовником тендерних пропозицій учасників через відсутність накладеного ЕЦП на пропозицію учасників стаття 31 Закону України "Про публічні закупівлі" не містить; зазначення прокурором про наявність дискримінаційної ознаки у тендерній документації про навантаження Учасником (переможцем торгів) на своїй базі, що знаходиться в межах м. Чернігова або приміській зоні до 15 км, що є порушенням п. 4 ч.1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» є хибним і таким, що не відповідає дійсності.
Відповідач-2 позовні вимоги не визнає, в обґрунтування заперечень посилається на те, що прокурором не аргументовано підстави представництва інтересів держави в особі Державної аудиторської служби України, необхідність невідкладного захисту інтересів держави, а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо. Також вважає, що відсутні підстави для визнання недійсним спірного договору. Зазначає, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі в частині встановлення вимоги Держаудитслужби про вчинення дій щодо розірвання укладеного договору є протиправним. Стаття 31 Закону України "Про публічні закупівлі" не передбачає відхилення тендерної пропозиції учасника у разі не накладення електронного цифрового підпису.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Щодо здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено основні принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників, зокрема, добросовісна конкуренція серед учасників, об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Недотримання вищевказаних принципів здійснення публічних закупівель зводить нанівець державне регулювання у сфері публічних закупівель та підриває ринкову економіку держави.
Отже, очевидним є те, що в інтересах держави (суспільства) є прийняття та дотримання законодавства про боротьбу з недобросовісною конкуренцією, зокрема, у сфері державних закупівель та закупівель, які прирівнюються до державних законодавцем. Відтак, якщо прокурор звертається до суду за захистом саме публічного інтересу держави щодо порушення законодавства про недобросовісну конкуренцію при проведенні тендерних закупівель, які за своєю правовою природою є публічними торгами, то такий інтерес є державним, оскільки гарантований Конституцією України.
Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин.
Статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель, здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
За змістом п. 1, 7, 8, 10 ч. 1 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей; пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Як зазначено в Положенні про Державну аудиторську службу України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, перевірки державних закупівель. Зокрема, згідно п. 4 даного Положення здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про державні закупівлі; усуненням виявлених недоліків і порушень.
Крім того, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Також, частиною першою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» унормовано, що моніторинг закупівлі здійснюється органами державного фінансового контролю та його міжрегіональними територіальними органами протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його дії.
Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, та Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 310, визначено, що здійснюючи моніторинг публічних закупівель, Державна аудиторська служба України та Державна фінансова інспекція України, які є центральними органами виконавчої влади та діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, мають право при виявленні випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави.
Отже, виходячи з наведеного, Державна аудиторська служба України є органом, уповноваженим державою на здійснення повноважень у спірних відносинах.
Державною аудиторською службою України, як органом уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, заходи щодо припинення та/або визнання недійсним договору №23/03/21-4411 від 23.03.2021 на закупівлю товару не вживались. Зокрема, згідно листа Держаудитслужби від 23.06.2021 вказано, що у служби відсутні повноваження щодо звернення органами державного фінансового контролю з позовною заявою до суду.
Висновки про наявність повноважень органу фінансового моніторингу для звернення до суду із позовом вказаної категорії викладені у постанові КГС ВС від 21.05.2020 справа № 920/551/19.
Оскільки ані Держаудитслужбою, ані замовником до цього часу не було вжито заходів щодо захисту інтересів держави в частині ефективного використання коштів місцевого бюджету, то в такій ситуації прокурор може вступити у процес на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» задля здійснення такого захисту.
Окружною прокуратурою листом № 3063вих-21 від 23.06.2021 в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено Держаудитслужби про намір звернутися до суду з відповідною позовною заявою.
Враховуючи те, що позивач у категоричній формі повідомляв про відсутність у нього повноважень на звернення до суду із відповідним позовом, суд доходить висновку про невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, а відтак і про його бездіяльність.
З огляду на викладене, захист такого інтересу відповідає функціям прокурора, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що прокурор належним чином обґрунтував наявність підстав для здійснення такого представництва в суді відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру", у зв'язку з цим суд відхиляє відповідні доводи відповідачів про відсутність у нього таких повноважень.
Щодо визнання недійсними рішення тендерного комітету та укладеного на його підставі договору суд зазначає наступне.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Частиною 1 ст. 12 цього Закону передбачено, що закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги, конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі.
Пунктом 28 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що, тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).
Згідно зі ст. 20 названого Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.
Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на вебпорталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі").
Відповідно до ч. 1-3 ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору; визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації.
Частиною 6 ст. 28 вказаного Закону передбачено, що за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
За змістом ч. 9 ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі» після оцінки пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію у списку пропозицій учасників, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, у порядку та строки, визначені ст. 29 Закону.
Частиною 1 ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено підстави відхилення замовником тендерної пропозиції, до яких віднесено: 1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 2) переможець відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону; 3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону; 4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
Як встановлено судом вище, 23.03.2021 відбувся електронний аукціон, за результатами якого тендерна пропозиція ТОВ «Агротранс-Північ» була визнана найбільш економічно вигідною.
Пунктом 15 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що переможець процедури закупівлі - це учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Згідно зі ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
У тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об'єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім'я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.
Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Органом фінансового моніторингу у констатуючій частині висновку зазначено про недотримання учасником закупівлі вимог частини 3 статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» (внаслідок відсутності долучених до матеріалів пропозицій учасників, зокрема, ТОВ «Агротранс-Північ» накладеного електронного цифрового підпису), що, на думку органу моніторингу, не відповідає вимогам пункту 1.4 тендерної документації та, як наслідок порушує вищезазначену норму Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі» під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". І в тендерній документації дійсно є відповідне застереження (пункт 1.4, що «... під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги", тобто тендерна пропозиція у будь-якому випадку повинна містити накладений електронний підпис (або кваліфікований електронний підпис) учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, повноваження якої щодо підпису документів тендерної пропозиції підтверджуються відповідно до поданих документів, що вимагаються згідно п. 1.5. цієї документації».
Водночас, абзацом 2 ч. 6 ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що під час проведення електронного аукціону авторизовані електронні майданчики повинні забезпечувати дотримання вимог, установлених цією статтею, рівний і вільний доступ до таких майданчиків усім учасникам та можливість стежити за ходом проведення електронного аукціону в інтерактивному режимі реального часу всім заінтересованим особам.
Тобто, законом відповідальність за дотримання вимог, встановлених всією статтею 12 Закону, законодавець поклав на авторизовані електронні майданчики, а не на Замовника, як про це робить висновок орган моніторингу.
Відповідно до ст. 1 Закону "Про публічні закупівлі" вебпортал Уповноваженого органу з питань закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", до складу якої входять модуль електронного аукціону і база даних, та є частиною електронної системи закупівель.
Вебпортал Уповноваженого органу є онлайн-сервісом, що забезпечує створення, зберігання, оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет.
Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №166 (далі - Порядок №166).
Відповідно до п. 2 Порядку №166 адміністратор електронної системи закупівель (далі - адміністратор) - юридична особа, визначена Уповноваженим органом відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу.
У свою чергу, Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 №1082, пунктом 1 якого визначено, що адміністратор електронної системи закупівель (далі - адміністратор) - юридична особа, визначена Уповноваженим органом відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення вебпорталу.
Відповідно до пункту 3 Порядку №1082 розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником / ЦЗО / учасником / постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника / ЦЗО / учасника / постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю. У разі якщо інформація, розміщена в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення електронних полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення електронних полів. Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Інформація, що заповнюється в електронних полях, може відображатися на веб-порталі у вигляді документа, доступного для друку. Оприлюднення інформації на веб-порталі здійснюється електронною системою закупівель автоматично.
Крім того, відповідно до пункту 1.3 Розділу III тендерної документації закупівлі, всі визначені цією тендерною документацією документи тендерної пропозиції завантажуються в електронну систему закупівель у вигляді скан-копій придатних для машинозчитування (файли з розширенням «..pdf.», «..jpeg.», тощо), зміст та вигляд яких повинен відповідати оригіналам відповідних документів, згідно яких виготовляються такі скан-копії. Документи, що складаються учасником, повинні бути оформлені належним чином у відповідності до вимог чинного законодавства в частині дотримання письмової форми документу, складеного суб'єктом господарювання, в тому числі за власноручним підписом учасника/уповноваженої особи учасника. Вимога щодо засвідчення того чи іншого документу тендерної пропозиції власноручним підписом учасника/уповноваженої не застосовується до документів (матеріалів та інформації), що подаються у складі тендерної пропозиції, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані учасником у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису на кожен з таких документів (матеріал чи інформацію).
Згідно з п. 1.4 Розділу III тендерної документації закупівлі, під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги", тобто тендерна пропозиція у будь-якому випадку повинна містити накладений електронний підпис (або кваліфікований електронний підпис) учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, повноваження якої щодо підпису документів тендерної пропозиції підтверджуються відповідно до поданих документів, що вимагаються згідно п. 1.5. цієї документації.
З аналізу вищезазначених норм права та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідальними за належне функціонування електронної системи закупівель є саме адміністратор електронної системи закупівель та Уповноважений орган Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, а не позивач.
Крім того, суд звертає увагу, що статтею 31 Закону України "Про публічні закупівлі" чітко визначено підстави відхилення тендерної пропозиції із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель Замовником, проте, в даній статті відсутні такі підстави для відмови, як не засвічення документів електронним цифровим підписом.
Таким чином, з аналізу матеріалів справи та норм права, суд дійшов висновку, що посилання прокурора на порушення позивачем вимог частини 3 статті 12 Закон № 922-VIII (внаслідок відсутності долученого до матеріалів пропозиції учасника - ТОВ "Агротранс-Північ" накладеного електронного цифрового підпису) є необґрунтованим та безпідставним.
Крім того, прокуром у позовній заяві зазначається про наявність дискримінаційної ознаки у тендерній документації, а саме КП "АТП-2528" у складі тендерної документації щодо предмета закупівлі зазначено про навантаження Учасником (переможцем торгів) на своїй базі, що знаходиться в межах м. Чернігова або приміській зоні до 15 км, що є порушенням п. 4 ч.1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» принципами здійснення публічних закупівель є, в тому числі, недискримінація та рівне ставлення до них, об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Судом встановлено, що орган фінансового контролю під час моніторингу даної закупівлі висновку про наявність дискримінаційної ознаки у тендерній документації не дійшов. Більше того, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Згідно з частиною 4 статті 22 Закону, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Жодної пропозиції учасників даної закупівлі не було відхилено (або створено перевагу) з посиланням на умови, передбачені даною вимогою тендерної документації. Дана вимога є не дискримінаційною, а технічною, з точки зору технологічних особливостей використання даного товару у м. Чернігові під час здійснення ремонтно-відновлювальних робіт асфальтобетонного покриття вулиць міста.
Отже, таке твердження прокурора є хибним і таким, що не відповідає дійсності.
Таким чином, тендерна документація за предметом закупівлі «ДК 021:2015: код 44110000-4 Конструкційні матеріали (Суміші асфальтобетонні в асортименті: дрібнозерниста щільна гаряча суміш типу А марка 1 - 200 тонн; дрібнозерниста щільна гаряча суміш типу Б марка 1 - 1500 тонн; дрібнозерниста щільна гаряча суміш типу Б марка 2 - 1500 тонн; дрібнозерниста щільна гаряча суміш типу В марка 1 - 6000тонн; дрібнозерниста щільна гаряча суміш типу Г марка 1 - 300 тонн; крупнозерниста пориста суміш тип А - 100 тонн; крупнозерниста пориста суміш тип Б - 100 тонн; бітум нафтовий дорожній в'язкий БНД 60/90 або 70/100 - 25 тонн, емульсія бітумна ЕКШ-50 або ЕКШМ-50- 25 тонн)» за процедурою «відкриті торги» затверджена рішенням тендерного комітету замовника, відповідно до протоколу № 1 від 28.01.2021 є такою, що відповідає нормам Закону України "Про бублічні закупівлі".
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що замовник КП "АТП-2528" Чернігівської міської ради правомірно прийняв рішення, оформлене протоколом №120321 засідання тендерного комітету КП "АТП-2528" ЧМР, яким за результатами оцінки і розгляду тендерної пропозиції визнав переможцем учасника ТОВ "Агротранс-Північ", що вподальшому призвело до укладення з ним договору на закупівлю товару №23/03/21-4411 від 23.03.2021.
Аналіз положень Цивільного кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі» свідчить, що договір на закупівлю товару, в порядку здійснення публічних закупівель, є правочином та за своєю правовою природою є договором поставки.
Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить стаття 20 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Отже, укладений за результатами публічної закупівлі договір про закупівлю є правочином, який, відповідно до ст. 215 ЦК України, може бути визнаний недійсним у судовому порядку, у зв'язку з недодержанням сторонами в момент вчинення його вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.2 ст. 215 ЦК України).
Таким чином, у розумінні ст. 203, 215 ЦК України недійсність договору законодавець пов'язує з невідповідністю змісту договору нормам закону.
В той же час, слід зазначити, що чинним законодавством, для деяких видів правочинів визначений спеціальний порядок їх укладення.
Так, згідно з ч. 1, 3 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.
Отже, обов'язковою умовою укладення договору про закупівлі є проведення процедури закупівлі, в порядку визначному Закону України «Про публічні закупівлі» та визначення її переможця.
У даному випадку, проведення процедури публічної закупівлі та рішення засідання тендерного комітету КП "АТП-2528" ЧМР про намір укласти договір з ТОВ "Агротранс-Північ" від 12.03.2021, в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» є підставою для укладення спірного договору.
Судом встановлено, що рішення тендерного комітету уповноваженої особи про намір укласти договір з ТОВ "Агротранс-Північ" прийнято відповідно до вимог, установлених Законом України «Про публічні закупівлі».
Прокурором не зазначено інших підстав недійсності правочину, передбачених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
Як наслідок, зазначене свідчить про відсутність правових підстав для визнання недійсним укладеного спірного договору.
Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, а судом не встановлено обставин, з якими положення статей 203, 215 Цивільного кодексу України пов'язують можливість визнання спірного рішення тендерного комітету та Договору недійсними, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Решта доводів сторін, в тому числі викладених у відзиві на позов, заявах та поясненнях, поданих до матеріалів справи документах та наданих усних пояснень ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на прокурора.
Керуючись ст. 129, 232-233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові Заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України (код 40165856) до Комунального підприємства "АТП-2528" Чернігівської міської ради (код 03358216) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротранс-Північ" (код 38776875) про визнання недійсним рішення тендерного комітету та укладеного на його підставі договору відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено та підписано 16.12.2021.
Суддя В.В. Моцьор