вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
09.12.2021 р. Справа № 917/1265/21
За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопроміс-Україна", вул. О. Ольжича, 27/22, м. Київ, 04060 (адреса для листування: вул. Богатирська, 3-Є, м. Київ, 04212)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавапрофенерго", вул. М. Башкірцевої, 37, кв. 63, м. Полтава, Полтавська область, 36000
про стягнення 314 896,72 грн. заборгованості.
Суддя Погрібна С.В.
Секретар судового засідання Мирна-Касян Ю.Л.
Представники сторін згідно протоколу судового засідання від 09.12.2021 р.
Обставини справи. 09.08.2021 р. до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопроміс-Україна" з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавапрофенерго" про стягнення 314 896,72 грн. заборгованості згідно рахунку № 83.
Ухвалою суду від 14.09.2021 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі; підготовче засідання призначено на 30.09.2021 р.; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог статті 165 ГПК України до 15 днів з дня отримання ухвали.
Відповідач в підготовчі судові засідання представництво уповноваженого представника не забезпечив.
Ухвали суду від 14.09.2021 р., 30.09.2021 р., 26.10.2021 р. направлялись на адресу відповідача зазначену у позовній заяві, проте повертались без вручення адресату з відміткою - "адресат відсутній".
Згідно відомостей з ЄДР адреса реєстрації відповідача відповідає адресі зазначеній у позовній заяві на яку судом направлялась відповідна ухвала.
16.11.2021 р. від позивача надійшло клопотання № 278 від 15.11.2021 р. (вх. № 12683) про долучення доказів до матеріалів справи. Вказане клопотання з додатками долучені судом до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 16.11.2021 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 09.12.2021 р.
В судове засідання 09.12.2021 р. відповідач явку уповноваженого представника також не забезпечив.
Ухвала суду від 16.11.2021 р. направлялась на адресу відповідача зазначену у позовній заяві, проте поверталась до суду без вручення адресату з відміткою - "адресат відсутній".
Згідно відомостей з ЄДР адреса реєстрації відповідача відповідає адресі зазначеній у позовній заяві на яку судом направлялась відповідна ухвала.
Отже, відповідач належним чином та завчасно повідомлявся за місцем його реєстрації про дату, час і місце проведення судового засідання. Крім того, ухвала від 16.11.2021 р. була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до частин 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.
Будь-які заяви чи клопотання, зокрема, про відкладення розгляду справи в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В судовому засіданні 09.12.2021 р. представником позивача викладено зміст позовних вимог.
Судом були з'ясовані обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази.
Представнику позивача надано заключне слово, який підтримв свою позицію викладену письмово та озвучену в судовому засіданні.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 270 742,00 грн. заборгованості за поставлений товар згідно видаткової накладної № 5 від 10.01.2020 р.
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: копію видаткової накладної № 5 від 10.01.2020 р., рахунок на оплату по замовленню № 83 від 30.09.2019 р., платіжне доручення № 2900 від 16.10.2019 р., довіреність № 4 від 10.01.2020 р., претензію від 29.04.2021 р. за вих. №122 з доказами її направлення відповідачу, акти звірки взаєморозрахунків (а.с. 34-48).
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
При прийнятті рішення суд керувався наступним.
Господарські договори укладаються за правилами встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно частини 1 статті 181 ГК України, яка регулює загальний порядок укладання господарських договорів, господарський договір за загальними правилами укладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України, підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до статті 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Виходячи із характеру господарських правовідносин, які виникли, між сторонами, останні мають ознаки договору поставки, укладеного у спрощений спосіб шляхом внесення покупцем передбачуваному постачальнику передоплати за товар, який має поставитись.
Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.
У відповідності до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (статті 612 Цивільного кодексу України).
На підставі виставленого рахунку на оплату по замовленню № 83 від 30.09.2019 р. відповідач сплатив позивачу 50 % вартості товару, що підтверджується платіжним дорученням № 2900 від 16.10.2019 р.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання з поставки відповідачу товару на загальну суму 541 484,00 грн. Зазначене підтверджується підписаною сторонами та скріпленою печатками копією видаткової накладної № 5 від 10.01.2020 р. та довіреністю на його отримання з боку відповідача № 4 від 10.01.2020 р.,
В свою чергу, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань та приписів статті 692 Цивільного кодексу України залишок суми за отриманий товар не перерахував, заборгованість останнього на момент пред'явлення даного позову до суду та розгляду справи у суді складає 270 742,00 грн. Факт отримання товару від позивача за вказаною видатковою накладною, наявність боргу та його розмір відповідач не спростував.
Вказану суму боргу позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача.
Зважаючи на порушення відповідачем своїх зобов'язань, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 31 581,30 грн. інфляційних та 12 573,42 грн. 3% річних.
Згідно статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд здійснено перевірку правильності нарахування заявлених до стягнення сум індексу інфляції та 3 % річних.
Згідно із частинами 2-3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 270 742,00 грн. основної заборгованості, 31 581,30 грн. інфляційних, 12 573,42 грн. 3% річних обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, а тому підтягають задоволенню.
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 209, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавапрофенерго" (вул. М. Башкірцевої, 37, кв. 63, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 37115480) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопроміс-Україна" (вул. О. Ольжича, 27/22, м. Київ, 04060, адреса для листування: вул. Богатирська, 3-Є, м. Київ, 04212, код ЄДРПОУ 40532498) 270 742,00 грн. основної заборгованості, 31 581,30 грн. інфляційних, 12 573,42 грн. 3% річних та 4 723,45 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 16.12.2021 року.
Суддя С.В. Погрібна