вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
16.12.2021 Справа № 917/1497/21
Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному провадженні матеріали справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам трейд», 03038, м. Київ, вул. Лінійна, 17,
до Фізичної особи-підприємця Горбенка Сергія Вікторовича, АДРЕСА_1 ,
про стягнення 39 383,63 грн.,
Представники сторін: не викликались
Суть спору:
Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам трейд» до Фізичної особи-підприємця Горбенка Сергія Вікторовича про стягнення 39 383,63 грн., з яких 25 066,00 грн. - заборгованість за генеральним договором постачання нафтопродуктів № 92 від 11.11.2019 р., 2 280,46 грн. - пеня, 2 807,39 грн. - інфляційні втрати, 9 229,78 грн. - відсотки річних.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.10.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Аргументи учасників справи:
Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач оплату за генеральним договором постачання нафтопродуктів № 92 від 11.11.2019 р. виконав не в повному обсязі, чим порушив умови господарського зобов'язання, встановлені зазначеним договором та законом.
Відповідач у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагував, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи (поштове повідомлення з відміткою про вручення відповідачу копії ухвали суду від 06.10.2021 р. міститься в матеріалах справи). Судом перевірено місцезнаходження відповідача за даними Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з"ясовано, що підприємницьку діяльність відповідачем станом на час розгляду справи не припинено; відповідач зареєстрований як суб"єкт підприємництва за адресою, вказаною у позовній заяві та на яку судом здійснювалася відправка ухвали про відкриття провадження у справі (витяг з реєстру - у матер.справи).
Згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Виклад обставин справи, встановлених судом:
11.11.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкам трейд» та Фізичною особою-підприємцем Горбенком Сергієм Вікторовичем було укладено генеральний договір постачання нафтопродуктів № 92 (а.с. 20-22).
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Постачальник (ТОВ «Інкам трейд») зобов'язувався передати нафтопродукти у власність Покупця (ФОП Горбенко С.В.), а Покупець - прийняти та оплатити товар на умовах цього генерального договору поставки нафтопродуктів.
Згідно з п. 4.4 договору право власності на товар переходить до Покупця з моменту передачі Постачальником товару Вантажоперевізнику або Вантажовідправнику Покупця, або Покупцю в залежності від базису поставки товару, закріпленого у відповідній додатковій угоді до цього договору і підтверджується відповідною відміткою і залізничній або товарно-транспортній накладній.
На виконання зазначених норм договору № 92 від 11.11.2019 р. позивач передав у власність відповідача товар на суму 45 066,00 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № 755 від 12.11.2019 р. (а.с. 26), а також видатковою накладною № 487 від 12.11.2019 р., (а.с. 23), підписаними сторонами.
Відповідно до п. 2.1 договору Покупець зобов'язується сплатити повну вартість товару на підставі рахунку-фактури та/або додаткової угоди у термін, зазначений в рахунку-фактурі і/або додатковій угоді.
Позивач вказує, що відповідач за отриманий товар розрахувався не в повному обсязі, з огляду на що заявив до стягнення з Фізичної особи-підприємця Горбенка Сергія Вікторовича 39 383,63 грн., з яких 25 066,00 грн. - заборгованість за генеральним договором постачання нафтопродуктів № 92 від 11.11.2019 р., 2 280,46 грн. - пеня, 2 807,39 грн. - інфляційні втрати, 9 229,78 грн. - відсотки річних.
Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: генеральний договір постачання нафтопродуктів № 92 від 11.11.2019 р., товарно-транспортна накладна № 755 від 12.11.2019 р., видаткова накладна № 487 від 12.11.2019 р., виписка по рахунку ТОВ «Інкам трейд» та ін.
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов'язання за договором № 92 від 11.11.2019 р. щодо здійснення поставки товару на суму 45 066,00 грн. Так, судом досліджено товарно-транспортну накладну № 755 від 12.11.2019 р., а також видаткову накладну № 487 від 12.11.2019 р. та встановлено, що вони мають всі необхідні реквізити, підписані сторонами та скріплені печатками, тож приймаються судом у якості належних доказів виконання позивачем умов договору № 92 від 11.11.2019 р. на вищевказану суму.
Як зазначено вище, відповідно до п. 2.1 договору Покупець зобов'язується сплатити повну вартість товару на підставі рахунку-фактури та/або додаткової угоди у термін, зазначений в рахунку-фактурі і/або додатковій угоді.
Позивачем надано до суду належним чином засвідчену копію рахунку № 418 від 11.11.2019 р. на оплату товару, поставленого згідно з товарно-транспортною накладною № 755 від 12.11.2019 р. та видатковою накладною № 487 від 12.11.2019 р.
Водночас, у вказаному рахунку не зазначено строк оплати товару.
Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Вказаною нормою передбачено, зокрема, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.
Дана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2018 р. у справі № 910/17838/17, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
З огляду на викладене, у відповідача виник обов'язок щодо негайного (а саме - після підписання товарно-транспортної накладної та видаткової накладної від 12.11.2019 р.) виконання зобов'язання зі сплати позивачу вартості отриманого товару.
Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором та приписів цивільного законодавства України за отриманий товар розрахувався не в повному обсязі.
Так, згідно з виписками по рахунку ТОВ «Інкам трейд» за 12.11.2019 р. (а.с. 25) відповідачем було частково сплачено заборгованість за товар, поставлений за договором № 92 від 11.11.2019 р. на суму 20 000,00 грн.
Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 25 066,00 грн. заборгованості за генеральним договором постачання нафтопродуктів № 92 від 11.11.2019 р. підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Пунктом 6.3 укладеного сторонами договору визначено, що у разі порушення термінів розрахунків, передбачених п. 2.1 цього договору, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 0,05 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення, за кожен день прострочення від суми заборгованості за цим договором.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2 280,46 грн. пені (а.с. 7-8), суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, сторонами було узгоджено збільшення розміру відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за генеральним договором постачання нафтопродуктів № 92 від 11.11.2019 р.
Так, пунктом 6.3 договору також визначено, що на прострочену суму нараховуються відсотки у розмірі 20 % річних з дня, коли платіж повинен бути зроблений, до дня його фактичного здійснення.
З посиланням на вказані нормативні положення, позивачем приведено розрахунок інфляційних втрат в розмірі 2 807,39 грн. та відсотків річних в розмірі 9 229,78 грн. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 8).
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.
Водночас, суд зазначає, що загальна сума відсотків річних розраховується наступним чином: (сума заборгованості) х (кількість днів прострочення) x (розмір відсотків річних) / кількість днів у році.
Позивачем здійснено розрахунок відсотків річних з урахуванням кількості днів у невисокосних роках (365 днів). Однак, у 2020 році кількість днів становить 366.
З огляду на викладене, суд здійснив перерахунок розміру відсотків річних за прострочення здійснення оплати за генеральним договором постачання нафтопродуктів № 92 від 11.11.2019 р. та дійшов висновку про задоволення вказаних вимог позивача в сумі 9 216,05 грн. (розрахунок - в матеріалах справи).
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).
У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Горбенка Сергія Вікторовича 25 066,00 грн. заборгованості за генеральним договором постачання нафтопродуктів № 92 від 11.11.2019 р., 2 280,46 грн. пені, 2 807,39 грн. інфляційних втрат, 9 216,05 грн. відсотків річних.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 269,21 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Горбенка Сергія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам трейд» (03038, м. Київ, вул. Лінійна, 17, код ЄДРПОУ 39530873) 25 066,00 грн. - заборгованість за генеральним договором постачання нафтопродуктів № 92 від 11.11.2019 р., 2 280,46 грн. - пеня, 2 807,39 грн. - інфляційні втрати, 9 216,05 грн. - відсотки річних; 2 269,21 грн. судового збору.
3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.
4. В іншій частині позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки, встановлені ГПК України (ст.ст.256,257 ГПК України).
Повне рішення складено 16.12.2021 р.
Суддя О.С. Мацко