15.12.2021 р. Справа № 914/2771/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Березяк Н.Є.,
розглянувши заяву позивача про відвід судді Долінської О.З. за вх. № 29810/21 від 09.12.2021 р.
у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард", м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Салікс", м. Жидачів Львівської області
про стягнення штрафних санкцій в розмірі 29 907,64 грн.
Без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Салікс" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 29 907,64 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.10.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 10.11.2021 р.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.11.2021 р. судом постановлено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 914/2771/21 за правилами загального позовного провадження за ініціативою суду, розгляд справи почати зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання у даній справі призначено на 22.12.2021 р.
09.12.2021 р. позивачем подано на адресу суду заяву про відвід судді Долінської О.З. за вх. № 29810/21 від розгляду справи № 914/2771/21.
Ухвалою від 13.12.2021р. відповідну заяву про відвід визнано необґрунтованою та передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 ст.32 ГПК України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2021р, головуючим суддею з розгляду заяви про відвід було визначено суддю Березяк Н.Є.
Заява позивача про відвід судді Долінської О.З. за вх. № 29810/21 обгрунтована тим, що ухвалою господарського суду Львівської області від 29 листопада 2021 року Господарським судом Львівської області у складі судді Долінської О.З. прийнято рішення про перехід від розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. При цьому суд, як зазначає позивач, незважаючи на те, що предметом позову є стягнення виключно штрафних санкцій в розмірі 29 907,64 грн. за порушення строків виконання грошового зобов'язання, що не потребує складного доказування, та зловживанням з боку відповідача - ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Салікс" своїми процесуальними обов'язками, які виражені у не виконанні законних вимог суду - не явка в судові засідання, не подання відзиву на позов, при відсутності клопотання будь-якої зі сторін щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження та за наявності заяви позивача за вх. № 24999/21, в якій позивач зазначав про те, що позивач відзиву від відповідача не отримував та просить суд розглядати справу № 914/2771/21 без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами, в зв'язку з незначною складністю справи та її малозначністю, вирішив, що в зв'язку з тим, що спливає строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, встановлений ст. 248 ГПК України, взявши до уваги обсяг та характер доказів у справі, з метою з'ясування всіх обставин справи та забезпечення принципу змагальності і рівності перед судом, з метою надання сторонам можливості безпосередньо взяти участь в судовому процесі для представлення своєї правової позиції, суд за власною ініціативою дійшов висновку про наявність підстав для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.
До того ж суд даною ухвалою зобов'язав ТОВ "Грейнсвард", як позивача, надати суду докази виконання рішення Господарського суду Львівської області від 07 липня 2021 року у справі № 914/771/21 органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду. Однак, як зазначає позивач, а ні в тексті позовної заяви від 08.09.2021 а. а ні в тексті супровідного листа від 29.09.2021 р., а ні в тексті заяви від 29.10.2021 р. про розгляд без участі, в зв'язку з визнання судом явки сторін необов'язковою, не міститься інформація про те, що рішення Господарського суду Львівської області від 07 липня 2021 року у справі № 914/771/21 передано на виконання органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду.
На думку позивача, дії судді Долінської О.З. спрямовані на штучне затягування процесу, пов'язане з упередженим ставленням до позивача, наданням безпідставних переваг відповідачу, який грубо зловживає своїми процесуальними обов'язками, вказане свідчить про обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" про відвід судді Долінської О.З. за вх. № 29810/21 від 09.12.2021 р., дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 1, 2 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч.3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України, , якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені в ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
В силу ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частин 2, 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією із основних засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи відповідним складом суду.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За приписами частин 7, 8, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) зазначено, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Тобто, заявлений учасником справи відвід судді від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин чи особистості судді, визначеного у встановленому законодавством порядку для розгляду конкретної справи, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі.
Одночасно, статтею 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За приписами частин 1 - 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Проаналізувавши підстави відводу, суд зазначає, що такі зводяться до незгоди сторони із постановленим у справі 29.11.2021 року судовим рішенням. Проте, наведене згідно з прямою нормою ч. 4 ст. 35 ГПК України не може бути підставою для відводу.
Суд звертає увагу, що Конституційним судом України в рішенні від 23.05.2001 року № 6-рп/2001 зазначено, що судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
У п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» зазначено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Суд відзначає, що прийняті судом процесуальні рішення, не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, оскільки у випадку незгоди з процесуальними діями (судовими рішеннями) суду, для учасників справи передбачено спеціальний порядок їх оскарження - шляхом подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду спору, в тому числі шляхом включення заперечень на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду.
Натомість, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність зазначених суб'єктивних та об'єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
При цьому, заявником в порушення приписів ст. 74 ГПК України не надано жодного доказу на підтвердження викладених в заяві обставин щодо упередженості чи заінтересованості судді Долінської О.З. у розгляді справи № 914/2771/21. Наведені у заяві обставини (незгода заявника з процесуальними рішеннями судді) не свідчать про наявність підстав, передбачених ст. 35 ГПК України, для відводу судді Долінської О.З.
Із вимог процесуального законодавства випливає, що відвід повинен бути вмотивований та обґрунтований, це зокрема, означає, що відвід повинен бути підтвердженим фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах. Наданий же до суду відвід ґрунтується виключно на суб'єктивній правовій позиції учасника справи, в даному випадку позивача, оскільки не наведено жодної конкретної обставини для відводу судді, в розумінні ст.35 ГПК України.
Вирішення питань про застосування чинного законодавства є виключним правом судді, в провадженні якого знаходиться справа. При цьому, результат вирішення вказаних питань не може свідчити про упереджене ставлення судді відповідно до сторін у справі, оскільки наявність чи відсутність підстав у відводі судді не може ставитися в залежність до результату застосування норм чинного законодавства. При цьому, втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддю у будь-який спосіб забороняється законом. У разі ж незгоди з винесеним по справі рішенням чи ухвалою, як вже зазначено вище, сторона по справі чи інший учасник справи не позбавлена можливості оскаржити постановлене рішення чи ухвалу у порядку і строки визначені чинним процесуальним Законом.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, з метою вирішення, чи може суд вважатися "незалежним" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, необхідно звернути увагу, inter alia (серед іншого), на наявність гарантій від зовнішнього тиску та на питання, чи проявляє він ознаки незалежності.
Стосовно вимоги "безсторонності" у розумінні цього положення мають бути застосовано два критерії: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання певного судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечував суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу (рішення Суду у справі Фельдман проти України, no. 76556/01 та 38779/04, від 08.04.2010).
В зв'язку із наведеним вище, посилання заявника на упередженість та об'єктивність судді у результаті розгляду даної справи суд розцінює як припущення.
Відтак, доводи заявника не заслуговують на увагу, оскільки не відповідають вищенаведеним нормам чинного в Україні законодавства та висновкам Європейського Суду з прав людини щодо застосування таких норм права. Натомість, твердження заявника про наявність підстав для відводу не знаходять свого підтвердження у матеріалах справи, а відтак, не приймаються до уваги судом.
Зважаючи на вищевикладене, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" про відвід судді Долінської О.З. за вх. № 29810/21 від 09.12.2021 р. від розгляду справи № 914/2771/21 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 35-36, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" про відвід судді Долінської О.З. за вх. № 29810/21 від 09.12.2021 р. від розгляду справи № 914/2771/21 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Березяк Н.Є.