79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
06.12.2021 Справа № 914/2454/21
місто Львів
За позовом: Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго", м. Львів
до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу №85, м. Львів
про стягнення 309568,36 грн.
Суддя Щигельська О.І.
Секретар судового засідання: Зарицька О.Р.
Представники сторін
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Акорд» не здійснювалось.
Львівське комунальне підприємство "Залізничнетеплоенерго" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу №85 про стягнення 290590,69 грн сума боргу за договором №1011 від 01.07.2014 про постачання теплової енергії в гарячій воді, 5223,11 грн індексу інфляції, 2341,72 грн 3% річних та 11412,84 грн пені.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Щигельській О.І.
Ухвалою суду від 17.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.10.2021.
04.10.2021 в підсистемі «Електронний суд» надійшла заява (вх.№23093/21) представника позивача про розгляд справи без участі представника ЛКП «Залізничнетеплоенерго».
Ухвалою суду від 04.10.2021 підготовче засідання відкладено на 21.10.2021.
Крім того ухвалою суду від 04.10.2021 витребувано у Львівської дирекції ПАТ «Укрпошта» інформацію про причини невручення ухвали суду по справі відповідачу.
20.10.2021 в підсистемі «Електронний суд» надійшла заява (вх.№24513/21) про розгляд справи без участі представника позивача.
21.10.21 в системі документообігу суду за вх.№24520/21 зареєстровано відповідь на запит від АТ «Укрпошта».
Ухвалою суду від 21.10.2021 закрито підготовче провадження у справі №914/2454/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.11.2021.
02.11.2021 в підсистемі «Електронний суд» надійшла заява (вх.№25682/21) про розгляд справи без участі представника ЛКП "Залізничнетеплоенерго".
Ухвалою суду від 15.11.2021 судове засідання відкладено на 06.12.2021.
Представник позивача явки повноважного представника в судове засідання 06.12.2021 не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання під розписку в судовому засіданні 15.11.2021.
Відповідачем явки повноважного представника в судове засідання 06.12.2021 повторно не забезпечено, відзиву чи заперечень на позовну заяву не подано, поважності неявки суду не повідомлено хоча про дату, час та місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином.
Згідно відомостей офіційного сайту АТ «Укрпошта», копія ухвали суду від 15.11.2021 надіслана на адресу місцезнаходження Житлово-будівельного кооперативу №85 вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 79054, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ВИГОВСЬКОГО, будинок 59, квартира 7 - відправлення не вручене під час доставки:інші причини - 30.11.2021.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.ч. 3, 7 ст.120 ГПК України, виклик і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб'єкта господарської діяльності покладається обов'язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов'язаної із здійснюваною господарською діяльністю.
За обставин неотримання відповідачем кореспонденції суду і за обставин закінчення строків розгляду справи, відсутні підстави для повторного відкладення судового засідання і неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи у даному судовому засіданні. Неповідомлення причин неявки представником позивача також не є перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що ним вжито всі можливі заходи щодо повідомлення відповідача про судовий процес, сторони є належним чином повідомлені про розгляд їхньої справи у суді та мали передбачену законом можливість на реалізацію своїх прав та виконання процесуальних обов'язків, з урахуванням сформованої позиції судів вищих інстанцій щодо належного повідомлення учасників процесу.
Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу та має право вирішити спір за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 ГПК України.
Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст.13 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Аргументи позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.07.2014 між позивачем та відповідачем - Житлово-будівельним кооперативом №85 укладено договір №1011 про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
На виконання умов договору позивач у період з січня 2021 по червень 2021 поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 335590,69 грн. Відповідач свої зобов'язання з оплати отриманої теплової енергії виконав частково, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 290590,69 грн.
Зазначене зумовило звернення ЛКП "Залізничнетеплоенерго" до суду з позовом, в якому окрім зазначеної суми основного боргу до стягнення також заявлено 5223,11 грн індексу інфляції, 2341,72 грн 3% річних та 11412,84 грн пені.
Аргументи відповідача
Відповідач заперечень та/або відзиву на позовну заяву не подав.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
01.07.2014 року між Львівським комунальним підприємством «Залізничнетеплоенерго» (позивач по справі, теплопостачальна організація за договором) та Житлово - будівельним кооперативом №85 (відповідач по справі, виконавець послуг за договором) укладено Договір №1011 про постачання теплової енергії в гарячій воді, за яким теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати виконавцю теплову енергію в гарячій воді, гарячу воду в потрібних йому обсягах, а виконавець зобов'язується отримувати для потреб мешканців будинку та оплачувати одержану теплову енергію на опалення, вентиляцію та підігрів води в залежності від конкретних потреб виконавця (далі по тексту - теплова енергія) та/або гарячу воду за встановленими відповідними органами влади тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п.1.1).
Пунктом 6.3. Договору сторони погодили, що виконавець зобов'язується проводити оплату за теплову енергію та/або гарячу воду шляхом перерахування коштів на банківський рахунок теплопостачальної організації в термін до 15 числа місяця, наступного за звітним, в розмірі вартості фактично спожитої теплової енергії та/або гарячої води житловим будинком виконавця на підставі рахунку, наданого теплопостачальною організацією.
Відповідно до п. 6.7. Акт реалізації є розрахунковим документом, що підтверджує факт отримання виконавцем теплової енергії та/або гарячої води. Виконавець має належним чином засвідчити (підписати та скріпити відбитком печатки, а у випадку відсутності печатки - підписати) акт реалізації та повернути один примірник акту теплопостачальній організації протягом десяти календарних днів з моменту отримання такого акту. У випадку неповернення належним чином засвідченого акту реалізації виконавцем протягом вказаного строку, акт вважається чинним (погодженим сторонами даного договору), а теплова енергія та/або гаряча вода - отриманою виконавцем в обсягах, вказаних в акті.
На виконання умов Договору у період з січня 2021 року по червень 2021 року позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 335590,69 грн. Вказане підтверджується Актами реалізації теплової енергії, що долучені до матеріалів справи. Зокрема, згідно вказаних Актів нараховано до сплати за січень - 83204,15 грн, лютий - 89079,14 грн, березень - 84504,90 грн, квітень - 58079,57 грн та травень - 20722,93 грн. Зазначені Акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.
28.01.2021 року ЖБК №85 здійснено платіж на користь АКП «Залізничнетеплоенерго» (код 20784943) в сумі 123000,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №1, призначення платежу «оплата за теплову енергію за19-20р. оплата за опалювальний сезон в т.ч. ПДВ24600,00 дог.№1011-45000,00, дог.№1012-78000,00.»
Відповідач зобов'язання з оплати отриманої теплової енергії за Договором №1011 від 01.07.2014 виконав частково, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 290590,69 грн.
Відповідно до підпункту 7.2.3 виконавець несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.
Оскільки заборгованість добровільно не була сплачена відповідачем, ЛКП "Залізничнетеплоенерго" звернулося до суду з позовом про стягнення 290590,69 грн суми боргу за договором №1011 від 01.07.2014 про постачання теплової енергії в гарячій воді, 5223,11 грн індексу інфляції, 2341,72 грн 3% річних та 11412,84 грн пені.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 ГК України).
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГК України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін.
Частиною 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Згідно ч. 1 ст. 3 ЦК України засадами цивільного законодавства є свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, справедливість, добросовісність та розумність.
Статтею 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Свобода договору означає можливість сторін вільно визначати зміст договору, який вони укладають і формувати його конкретні умови. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Так, за ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Беручи до уваги встановлений сторонами у Договорі порядок проведення розрахунків, суд приходить до висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання зі сплати 290590,69 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт невиконання відповідачем зобов'язань за Договором. Відтак, позовна вимога про стягнення 290590,69 грн заборгованості за Договором №1011 від 01.07.2014 року є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Водночас, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч.2 ст.218 ГК України).
Згідно із ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано, і такі підстави судом не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Договором №1011 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.07.2014 передбачено, що виконавець несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення (п.7.2.3.).
Згідно з ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У зв'язку з невиконанням Житлово-будівельного кооперативу №85 зобов'язань із оплати за теплову енергію, позивачем, відповідно до п.7.2.3 Договору, нараховано відповідачу та заявлено до стягнення пеню у розмірі 11412,84 грн.
Перевіривши підстави та правильність нарахування пені, суд дійшов висновку, що позивачем проведено розрахунок у визначених Договором межах, оскільки розмір пені за період з 15.02.2021 по 15.07.2021 включно є більшим, а тому вимога про стягнення з відповідача 11412,84 грн пені є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання, відповідно до ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу та заявлено до стягнення 5223,11 грн індексу інфляції та 2341,72 грн 3% річних.
Перевіривши підстави, строки та правильність нарахування процентів річних та індексі інфляції за визначений позивачем період, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення 5223,11 грн індексу інфляції та 2341,72 грн 3% річних є обґрунтованими та підлягають до задоволення, оскільки фактичний розмір відсотків річних та індексу інфляції перевищують суму, заявлену позивачем до стягнення.
Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" до Житлово-будівельного кооперативу №85 про стягнення 290590,69 грн суми боргу за договором №1011 від 01.07.2014 про постачання теплової енергії в гарячій воді, 5223,11 грн індексу інфляції, 2341,72 грн 3% річних та 11412,84 грн пені обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, судовий збір в розмірі 4643,53 грн покладається на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 231, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 85 (79054, Львівська обл., місто Львів, вулиця Виговського, будинок 59, квартира 7; ідентифікаційний код 23891651) на користь Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" (79054, Львівська обл., місто Львів, вулиця С.Петлюри, будинок 4 А; ідентифікаційний код 20784943) 290590,69 грн суми боргу за договором №1011 від 01.07.2014 про постачання теплової енергії в гарячій воді, 5223,11 грн індексу інфляції, 2341,72 грн 3% річних, 11412,84 грн пені та 4643,53 грн судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текс рішення складено та підписано суддею 16.12.2021.
Суддя Щигельська О.І.