79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
06.12.2021 справа № 914/3094/21
За позовом: Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Новатех”, м. Львів
про стягнення 87 905, 12 грн
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Чорної І.Б.
Представники сторін:
від позивача: Горбунова О.Л.- представник;
від відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Новатех” про стягнення 87 905, 12 грн.
Ухвалою суду від 22.10.2021 відкрито провадження у справі № 914/3094/21 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 15.11.2021. Ухвалою суду від 15.11.2021 розгляд справи відкладено на 06.12.2021.
В судове засідання 06.12.2021 представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях.
В судове засідання, 06.12.2021, представник відповідача повторно не з'явився, 03.12.2021 на адресу суду скерував відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні та просив розглянути дану справу без участі уповноваженого представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 06.12.2021 справу розглянуто по суті, оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення у справі.
Позиція позивача.
Приватне акціонерне товариство “Львівобленерго” (надалі позивач) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Новатех” (надалі відповідач) про стягнення 87 905, 12 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 04 березня 2020 року при перевірці на об'єкті відповідача виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку, складено акт про порушення № 035112.
За результатами розгляду акту про порушення, відповідачу нараховано обсяг і вартість необлікованої електричної енергії за період з дати закінчення строку дії договору про тимчасове надання послуг з розподілу електричної енергії - 28.12.2019 по дату складання акту про порушення ПРРЕЕ від 04.03.2020 № 035112. Предметом позову є стягнення 87 905, 12 грн вартості необлікованої електричної енергії у зв'язку з порушенням відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії. Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Позиція відповідача.
Заперечуючи позовні вимоги відповідач посилається на те, що позивачем до матеріалів справи не додано актів, складених відповідно до приписів пункту 6.41 ПКЕЕ, а відтак позивачем не доведено, що відповідач є особою, на яку згідно із законодавством може бути покладено обов'язок з відшкодування вартості позадоговірного споживання електричної енергії, оскільки позивачем не надано доказів, що відповідач є власником зазначених приміщень, в яких виявлено самовільне споживання електричної енергії, чи що саме він вчинив неправомірні дії з самовільного підключення і є відповідальним за них.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.
Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами існували правовідносини з надання послуг з тимчасового постачання та розподілу електричної енергії.
Відносини сторін врегульовані Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, договором про постачання електричної енергії від 05.02.2016 № 51067, публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, Угодою від 28.12.2019 про перехід прав та обов'язків по договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14 березня 2018 року № 312 (надалі - Правила, ПРРЕЕ), передбачають, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку (п. 1.2.1).
Пунктом 2.3.3 Правил перебачено, що електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.
Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами.
Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проектних рішень.
Відповідно до положень пункту 5.5.5 Правил, споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією винятково на підставі договору (договорів).
Судом встановлено, що 28.11.2019 між сторонами у справі був укладений договір споживача про тимчасове надання послуг з розподілу електричної енергії без засобів обліку, відповідно до п. 1.1 якого оператор системи розподілу розподіляє електричну енергію споживачу, а споживач оплачує послуги з розподілу електричної енергії через постачальника електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами. Строк дії цього договору - до 28.12.2019 (п. 5 договору).
Цей договір сторонами продовжений не був.
04.03.2020 при перевірці на об'єкті Товариства з обмеженою відповідальністю “Новатех” за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, село Оброшино, будівельний майданчик, працівниками ПрАТ “Львівобленерго” було виявлене порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, про що на місці складено акт про порушення № 035112. Актом зафіксоване наступне порушення: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку. Акт складений за участю представника споживача, який акт підписав без зауважень та скріпив свій підпис печаткою ТзОВ “Новатех”.
До акту була складена схема самовільного підключення, яка є додатком до акту про порушення ПРРЕЕ від 04.03.2021 № 035112, яку представник споживача підписав також без зауважень та застережень та скріпив печаткою товариства.
Споживачу було вручено наручно примірник акту про порушення від 04.03.2021 № 035112 та повідомлено про виклик на засідання комісії заявника з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ на 01.04.2020.
01.04.2020 за участі представника відповідача прийнято рішення, оформлене протоколом № 035112-а, про перенесення засідання комісії на 22.04.2020.
22.04.2020 проведене засідання комісії та вирішено на підставі акту про порушення ПРРЕЕ від 04.03.2020 № 035112 визначити обсяг та вартість необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ та провести нарахування за період з дати закінчення строку дії договору про тимчасове надання послуг з розподілу електричної енергії - 28.12.2019 по дату складання акту про порушення ПРРЕЕ від 04.03.2020 № 035112 по силі струму, визначеній, виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів) та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 ПУЕ ( І=75А), на суму 87 905,12 грн, про що свідчить протокол № 035112-6.
Рахунок на сплату недорахованої електричної енергії відповідач отримав 23.04.2020, про що свідчить підпис та відтиск печатки ТзОВ “Новатех” на самому рахунку.
Згідно з положеннями пункту 1.1.2 ПРРЕЕ, самовільне підключення з порушенням схеми обліку - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, не передбаченою проектними рішеннями та/або договором з оператором системи, та/або без укладення договору з оператором системи.
За змістом п. п. 5.1.1 п. 5.1 ПРРЕЕ. оператор системи має право, зокрема, проводити (за пред'явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики.
Відповідно до п. 2.3.3 ПРРЕЕ, електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами. Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проектних рішень.
Відповідно п. 7.6 ПРРЕЕ, у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, оператор системи має право без попередження повністю припинити споживачу електроживлення після оформлення у встановленому ПРРЕЕ порядку акту про порушення.
У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акту про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.
Згідно з положеннями пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки оформлюється акт про порушення.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Відповідно до п. п. 8.4.2. п. 8.4 ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акту про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, зокрема: 5) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку.
Оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ відповідно до вимог глави 8.4 ПРРЕЕ.
На підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється (пункт 6.42 ПКЕЕ).
В матеріалах справи не міститься доказів оскарження споживачем рішення комісії, оформленого протоколом від 22.04.2020 № 035112-а.
З посиланнями відповідача про те, що позивачем не надано доказів, що відповідач є власником зазначених приміщень, в яких виявлено самовільне споживання електричної енергії, суд не погоджується, оскільки відповідно до п. 2.3.4. ПРРЕЕ, відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб, відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
Варто зауважити, що у своєму відзиві відповідач посилається на Правила користування електричною енергією, в той час коли вказані правила втратили чинність та з 11 червня 2018 року набрали чинності Правила роздрібного ринку електричної енергії.
Пунктом 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №910/17955/17 зазначено, що нарахування за недовраховану електроенергію є платою за поставлену електричну енергію. Розмір нарахування за недовраховану електроенергію визначається згідно із ПКЕЕ та відповідно до Методики за встановленими нею формулами.
Оскільки, електроенергія споживачу фактично поставлена, і така спожита споживачем, але внаслідок порушення вимог ПРРЕЕ мав місце недооблік електричної енергії, то вартість недооблікованої електричної енергії повинна бути відшкодована споживачем.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог, зокрема, щодо підтвердження факту самовільного підключення споживачем до електричної мережі, про правомірність та правильність здійсненого позивачем нарахування необлікованої електричної енергії у розмірі 87 905, 12 грн. Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 9 600, 00 грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 2 - 5 ст. 126 ГПК України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (постанова об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, 02.11.2020 у справі № 922/3548/19 та 18.11.2020 у справі № 923/1121/17.
Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано такі докази: копія Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЛВ № 000777 Горбунової О.Л., ордер серія ВС № 1094370 на надання правничої допомоги Приватному акціонерному товариству “Львівобленерго” у Господарського суді Львівської області адвокатом Горбуновою О.Л., копія договору від 06.10.2021 № 21/10-4 про надання правничої допомоги, укладений із Адвокатським об'єднанням “Юріс Консультус”, копія рахунку на оплату від 06.10.2021 № 21/124 на суму 9 600, 00 грн, платіжне доручення від 08.10.2021 № 21861 про сплату 9 600, 00 грн за надану правничу допомогу.
Відповідно до положень п.п. 4.1.-4.2. договору про надання правничої допомоги вартість правничої допомоги становить: авансова оплата - 9 600, 00 грн. Оплата здійснюється: авансова оплата - протягом 30 днів з часу підписання цього договору.
Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Виходячи із системного аналізу положень частини восьмої статті 129, частини третьої статті 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен (ВС/КАС у справі № 640/18402/19 від 28.12.2020)
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не надав жодних заперечень щодо заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу позивача.
Аналізуючи розмір витрат, понесених на правову допомогу позивачем у даній справі, з урахуванням критеріїв, визначених ч. 5 ст. 129 ГПК України, проаналізованих вище, суд приходить до висновку, що заявлені до стягнення позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 9 600, 00 грн є обґрунтованими, натомість відповідачем не надано доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.
Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 124, 126, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Новатех” (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 78, код ЄДРПОУ 30162103) на користь Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго” (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587) суму в розмірі 99 775, 12 грн, з яких:
- 87 905, 12 грн вартості необлікованої електричної енергії;
- 9 600, 00 грн витрат на правничу допомогу;
- 2 270, 00 грн судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 14 грудня 2021 року.
Суддя Манюк П.Т.